Адаптивний розвиток підприємств аптечної торгівлі

2. Оцінка рівня соціально-економічного стану функціонування фармацевтичного ринку:

- в часовому розрізі реалізовано моделі оцінки стану окремих сфер взаємодії ринку та моделі оцінки загального стану фармацевтичного ринку на основі економетричного моделювання. Встановлено, що найбільше впливає на загальний рівень розвитку фармацевтичного ринку сфера імпорту (17, 5%) та сфера виробництва (16, 6%) ;

- у порівняльному розрізі реалізовано моделі оцінки стану сфер взаємодії ринку та моделі порівняльної оцінки загального потенціалу розвитку фармацевтичного ринку, що дозволяє оцінити стан сфери взаємозв’язку ринку в різні періоди часу в Донецькому регіоні;

3. Прогнозування розвитку фармацевтичного ринку передбачало прогнозування розвитку фармацевтичного ринку в часовому (побудова трендових моделей аналізу тенденцій окремих і загального рівнів розвитку фармацевтичного ринку щомісячно та за роками) та порівняльному розрізах (групування аптечних мереж на основі кластерного аналізу за інтегральним показником), прогнозування місця фармацевтичного ринку в економічній системі країни (на основі моделі прогнозування майбутнього стану аптечної мережі з використанням дискрімінантного аналізу).

4. Розпізнавання стану розвитку фармацевтичного ринку за допомогою куба ситуацій.

Для побудови моделі розпізнавання стану фармацевтичного ринку Донецького регіону в даному дослідженні пропонується використовувати куб ситуацій, який може бути описаний таким кортежем (форм. 2) :

  (2)

де Vremt, Rgt, Classt – часовий, порівняльний розріз дослідження та сценарії розвитку ринку.

Враховуючи це, за допомогою проведенного аналізу було виявлено, що стан фармацевтичного ринку Донецького регіону знаходиться в кластері високого рівня розвитку. Аптечна мережа «Арніка» в прогнозному періоді отримує умови, які описуватимуться ситуацією (стаб+1, стаб+1, Classt), що говорить про стабільність розвитку ринку в регіоні в тимчасовому розрізі, який супроводжується стабільною ситуацією на рівні розглянутих у порівнянні його сфер. Саме в цій системі координат рекомендовано приймати стратегічні рішення керівництву аптечної мережі, що дає змогу покращити комерційні показники її діяльності.

Для оцінки конкурентоспроможності аптечних мереж у роботі було обрано структурно-ієрархічний метод прогнозування шляхом використання методу аналізу ієрархій, який передбачає ієрархію сфер взаємодії суб'єктів фармацевтичного ринку (акторів). У зв'язку з цим запропоновано підхід прогнозування конкурентоспроможності на основі механізму мультиплікації. Для кількісного визначення розроблений інтегральний показник мультиплікатора (форм. 3) :

  (3)

де а1, а2, а3, а4, а5, а6 – коефіцієнти вагомості показників у мультиплікаторі;

Ев, Еф, Езб, Еяо, – показники, що визначають ефективність взаємодії з суб’єктами ринку, ефективність фінансової і збутової діяльності відповідно, ефективності обслуговування клієнтів;

Куп, – конкурентоспроможність персоналу;

Емфт – ефективність організації мережного формату торгівлі.

Для визначення вагових коефіцієнтів показників усіх рівнів конкурентоспроможності використовувався метод попарних порівнянь, заснований на поняттях нечіткої логіки. Розрахунок векторів-пріоритетів сценаріїв представлено в табл. 2

 

Таблиця 2

 

У процесі дослідження ми дійшли висновку, що найбільш об’єктивну оцінку можна отримати за допомогою методів комплексної оцінки, яка включає визначення інтегрального й одиничних показників конкурентоспроможності аптечних мереж, а також додатково передбачає дослідження рівня мультиплікації конкурентоспроможності та побудову моделі прогнозу зростання ефективності використання ресурсів на основі сценарного підходу.

Запропонована методика дозволяє встановити кількісні значення показників, провести їх ранжування за значимістю, виявити резерви та обґрунтувати пріоритетні стратегічні напрямки підвищення конкурентоспроможності торговельних підприємств (аптечних мереж).

З огляду на специфічні особливості фармацевтичного ринку, оцінки результатів формування системи взаємодії його суб’єктів ми дійшли висновку, що найбільш значущою умовою підвищення конкурентоспроможності аптечних мереж є орієнтація на принципи адаптивного розвитку, при цьому, прогнозуючи рівень конкурентоспроможності мережі, спиратися необхідно не на екстраполяції тенденцій, а на побудову сценаріїв розвитку.

Глибока аналітична робота та оцінка конкурентних переваг аптечної мережі виступають необхідними умовами вибору моделі адаптації торговельного підприємства (аптечної мережі). Використовуючи інструментарій імітаційного моделювання і теорії черг, у роботі розроблена модель у програмному середовищі Powersim, яка передбачає детальний аналіз та оцінку двох стратегій поширення аптечної мережі: 1) розміщення аптеки в районі, в якому вже є одна з аптек мережі «Арніка»; 2) відкриття аптеки в районі, де ще немає аптек даної мережі.

Результати використання імітаційної моделі наведено в табл. 3.

 

 

Виходячи з результатів моделювання, можна сказати, що до аптек, розташованих у різних районах міста (стратегія 1), спостерігається більш інтенсивний потік клієнтів, ніж до аптек одного району (стратегія 2). У той же час кількість не обслужених клієнтів при першій стратегії в кілька разів більша, ніж при другій. У результаті кількість обслужених при другій стратегії лише незначно (на 3, 8%) менша, ніж при першій. Окрім того, зменшення черг і не обслужених (а значить − незадоволених) клієнтів матиме позитивний вплив на імідж мережі аптек «Арніка».

Враховуючи той факт, що при розміщенні аптеки в іншому районі міста прогнозована інтенсивність потоку клієнтів більша, ніж при відкритті аптеки у тому ж районі, слід віддати перевагу першій стратегії. При цьому зазначити, що обидві стратегії є не альтернативними, а, скоріше, доповнюють одна одну.

 

 

У дисертації на