Аналіз джерел утворення майна підприємства ПАТ «КЮЗ»

Джерелами формування майна підприємства є:

грошові та матеріальні внески засновників;

доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності;

доходи від цінних паперів;

кредити банків та інших кредиторів;

капітальні вкладення і дотації з бюджетів;

майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку;

інші джерела, не заборонені законодавством України.

Джерела утворення майна підприємства поділяються на два види: власний капітал (внески власників, прибуток, резерви, фонди, безповоротне фінансування тощо) та зобов’язання (залучені кошти – кредити, кредиторська заборгованість тощо).

Між активами і джерелами їх утворення на підприємстві існує тісний взаємозв’язок. Яка сума є активів, така сума є джерел їх утворення [5].

Джерела формування активів підприємства можуть існувати у багатьох формах (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2

Характеристика джерел утворення активів підприємства

Джерела утворення майна (активів) підприємства за формами існування

Поняття та характеристика зобов’язання перед власниками активів

12

1. Власний капітал

Зареєстрований капіталЗаборгованість перед власниками в частині здійснених інвестицій з власних доходів на умовах, визнаних в статуті підприємства

Капітал у дооцінках

Додатковий капіталЗаборгованість перед власниками за рахунок здійснених ними реінвестицій із створеного доходу на підприємстві в його господарську діяльність

Резервний капітал

 

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

Неоплачений капітал

Вилучений капітал

2. Довгострокові зобов’язання

Довгострокові кредити банківЗобов’язання, які не є поточними за активи, що використовуються в господарській діяльності за відповідну плату

Відстрочені податкові зобов’язання

Інші довгострокові зобов’язання

Цільове фінансування

3. Поточні зобов’язання

Короткострокові кредити банківЗаборгованість за одержані кошти, на які нараховуються відсотки

Поточна заборгованість

за довгостроковими зобов’язаннями

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послугиЗаборгованість підприємства оформлена векселем (борговою розпискою) 

Поточні зобов’язання за розрахунками: Заборгованість підприємства на відшкодування вартості майна, одержаного від постачальників та забезпечення ним економічних вигод

з одержаних авансів

Одержані підприємством аванси під зобов’язання зменшення своїх активів

з бюджетом

Зобов’язання по зменшенню активів

з позабюджетних платежів

зі страхування

з оплати праці

з учасниками

із внутрішніх розрахунків

Інші поточні зобов’язання

4. Зобов’язання, пов’язані з

необоротними активами,

утримуваними для продажу, та групами вибуттяЗобов’язання по доходах, які будуть забезпечені активами у майбутньому періоді. 

 

Слід зазначити, що сума власного капіталу – це абстрактна вартість майна, яка не є його поточною чи реалізаційною вартістю, а тому не відображає поточну вартість прав власників підприємства [6].

Разом з тим, власний капітал є основою для початку і продовження господарської діяльності будь-якого підприємства, він є одним із найістотніших і найважливіших показників, оскільки виконує такі функції:

довгострокового фінансування господарської діяльності – знаходиться у розпорядженні підприємства необмежено довго;

відповідальності та захисту прав кредиторів – відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатись за рахунок власного капіталу;

кредитоспроможності – при наданні кредиту, за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю та більшим власним капіталом;

фінансування ризику – власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

самостійності та влади – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності (автономності) та впливу його власників на підприємство;

розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату та майна при ліквідації підприємства.

Сума власного капіталу може збільшуватись внаслідок прибуткової господарської діяльності, а також збільшення вартості активів, непов’язаного із підвищенням заборгованості перед кредиторами (дооцінка (індексація) необоротних активів, переоцінка оборотних активів тощо).

Власний капітал – це власні джерела фінансування підприємства, які без визначення строку повернення внесені його засновниками (учасниками) або залишені ними на підприємстві із чистого прибутку [6]. Тому за формами власний капітал поділяється на дві категорії:

інвестований (вкладений або сплачений капітал) ;

прибуток.

Статутний і додатковий капітал виконують різні функції. Так, ста-тутний капітал – це первісне джерело інвестування та формування майна підприємства. На відміну від додаткового, він забезпечує регулювання відносин власності та управління підприємством, його розмір не може бути меншим за встановлену законодавством суму [7].

Активи підприємства можуть формуватися за рахунок прирівняних до власного капіталу джерел – забезпечення наступних витрат і платежів, величина яких на календарну дату може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишків коштів цільового фінансування та цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

Забезпечення – зобов’язання з невизначеними сумою або часом погашення [7]. Забезпечення можуть створюватися для відшкодування наступних (майбутніх) витрат на: виплату відпусток працівникам, додаткове пенсійне забезпечення, виконання гарантійних зобов'язань, реструктуризацію, виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Суми створених забезпечень визнаються витратами і використовуються для відшкодування лише тих витрат, для покриття яких вони були створені.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов’язання, погашення якого ймовірно призведе до зменшення ресурсів, що втілюють в собі