Аналіз джерел утворення майна підприємства ПАТ «КЮЗ»

Для здійснення господарської діяльності всі суб’єкти підприємництва, як правило, залучають майно через зобов’язання.

Залучений капітал – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди [8]. Зобов’язання – це обов’язок чи відповідальність діяти певним чином [9]. Воно виникає тільки тоді, коли актив отримано, або коли підприємство укладає невідмовну угоду придбати актив.

Зобов’язання підприємства поділяються на: довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов’язання.

До довгострокових зобов’язань належать:

довгострокові кредити банків;

інші довгострокові фінансові зобов’язання;

відстрочені податкові зобов’язання;

інші довгострокові зобов’язання.

 

Рис. 1.1 Класифікація залученого капіталу

 

Поточні зобов'язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків;

інші поточні зобов’язання.

Непередбачене зобов'язання – це зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю [10].

Аналіз здійснюється з метою отримання даних для того, щоб отримати відомості про джерела утворення майна підприємства. Відомості, що знаходяться в пасиві балансу (джерела утворення майна), дозволяють визначити, які зміни сталися в структурі власного й позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових кредитів. Тобто подивитись, звідки взялися кошти, спрямовані на формування майна підприємства. Фінансовий стан підприємства багато в чому залежить від того, які кошти воно має у своєму розпорядженні й куди їх вкладено.

Отже, варто зазначити, що джерела утворення майна підприємства є досить важливою категорією в аналізі фінансової звітності, оскільки дозволяють визначити фінансовий стан підприємства. Також варто сказати, що науковці виділяють досить багато форм джерел утворення майна підприємства, що в свою чергу полегшує та деталізує їх аналіз.

 

 

Незважаючи на достатньо очевидні й суттєві впливи факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування сучасного суб’єкта економіки і, відповідно, на його фінансовий стан й фінансову стійкість, ці характеристики визначаються за традиційними методиками, які переважно ґрунтуються на фінансових показниках самого підприємства, включаючи і джерела утворення майна.

Аналіз здійснюється з метою отримання даних для того, щоб отримати відомості про джерела утворення майна підприємства. Відомості, що знаходяться в пасиві балансу (джерела утворення майна), дозволяють визначити, які зміни сталися в структурі власного й позикового капіталу, скільки залучено в оборот підприємства довгострокових і короткострокових кредитів. Тобто подивитись, звідки взялися кошти, спрямовані на формування майна підприємства.

Головні завдання аналізу пасивів підприємства:

аналіз обсягу і динаміки капіталу підприємства;

аналіз структури капіталу та її зміни в оцінках до зміни фінансового стану;

аналіз складу та структурних змін власного і залученого (довго – та короткотермінового) капіталів;

пошук резервів збільшення капіталу, підвищення рівня його віддачі та зміцнення фінансової стійкості.

Основним джерелом при проведенні аналізу джерел утворення майна підприємства є звітність, що була складена самим підприємством та оприлюднена для зовнішніх користувачів, а саме: «Звіт про фінансовий стан» (форма 1) – висвічує активи, зобов’язання та капітал суб’єкта господарювання на певну дату.

При аналізі джерел утворення майна підприємства використовують різні методи. Метод – це шлях дослідження, спосіб вивчення. Метод фінансового аналізу – це системне, комплексне дослідження, взаємопов'язане вивчення, опрацювання і використання інформації фінансового характеру з метою виявлення і мобілізації резервів ліпшого використання фінансових ресурсів і встановлення оптимальної структури їхніх джерел [11].

Методи фінансового аналізу зображені на рисунку 1. 2.

 

 

Рис. 1.2 Методи фінансового аналізу

 

У фінансовому аналізі використовують такий інструментарій: абсолютні величини, відносні величини, середні величини, індексний метод, порівняння, групування, ряди динаміки, аналітичні таблиці, графічний спосіб, спосіб ланцюгових підстановок, балансовий метод, економіко-математичне моделювання та ін.

Методика – це, як правило, алгоритм, процедура для проведення будь-яких націлених дій. Близьке до поняття технологія. Методика відрізняється від методу конкретизацією прийомів і завдань. Наприклад, математична обробка даних експерименту може пояснюватися як метод (математична обробка), а конкретний вибір критеріїв, математичних характеристик – як методика [12].

Виділяють декілька методик аналізу джерел утворення майна підприємства, зокрема використання неформалізованих (експертних) індикаторів лише додатково вносить проблемні аспекти при застосуванні адаптованих методик аналізу фінансового стану. Тому у деяких тематичних джерелах правильно вказується, що “… прогнозування зміни зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства відбувається на базі кількісної й погано формалізуємої евристичної інформації про спостережувані параметри середовища”[13, с. 40].

Через низьку якість показників ретроспективного аналізу і надмірно умоглядний характер показників перспективного аналізу фінансового стану сучасного підприємства, розвиток адаптивних методик є актуальною тематикою економічних досліджень.

Проблемні питання застосування методик аналізу фінансового стану,