Аналіз джерел утворення майна підприємства ПАТ «КЮЗ»

О. І. Павленко, формулюючи висновок щодо вдосконалення механізму аналізу джерел утворення майна підприємства, зазначає, що “… необхідно розробити такий методичний підхід, за якого інтегральна оцінка українських підприємств базувалася б на вітчизняних стандартах обліку і звітності, на поєднанні екстраполяційних і експертних методів” [14].

Л. О. Ващенко дотримується позиції, що “ вирішити проблеми методичного забезпечення можна завдяки подальшому якісному поліпшенню і кількісній оптимізації системи фінансових коефіцієнтів, які використовуються для аналізу”[15].

Враховуючи важко передбачувані зміни ринкової економіки, очевидно, найоб’єктивнішою є позиція О. Є. Кузьміна і О. Г. Мельник, які зазначають, що “ для діагностики недостатньо лише розрахувати значення показників, слід уміти інтерпретувати ситуацію та оцінювати параметри існуючого стану” [16].

Невирішена частина загальної проблеми аналізу фінансового стану вітчизняних підприємств пов'язується з неоднозначністю визначення показників, повторенням окремих коефіцієнтів у різних групах, надмірною кількістю показників оцінки, неадекватністю використання коефіцієнтів, розроблених для розвинутих економік. Вирішення проблемних аспектів у методичному забезпеченні аналізу й оцінки джерел утворення майна підприємств національної економіки у фахових і науково-дослідницьких джерелах пов’язується з подальшим якісним поліпшенням і кількісною оптимізацією системи фінансових коефіцієнтів.

Критеріальним підходом до методичного інструментарію аналізу джерел творення майна підприємства та існуючих методик, що формують комплексну оцінку цієї категорії, можна відзначити використання несистематизованих (дублюючих) фінансових коефіцієнтів і показників та загалом не достатньо адаптованих до реальної економіки методик комплексного оцінювання.

Незважаючи на використання різних адаптивних методик оцінювання джерел творення майна підприємства, залежних від низки факторів, “дескриптивні моделі, відомі так само, як моделі описового характеру, є основними для оцінки фінансового стану підприємства” [17].

Джерела утворення майна сучасного підприємства необхідно оцінювати і аналізувати у контексті динаміки розвитку його потенціалу. Такий системний підхід до аналізу фінансового стану підприємства передбачає розгляд підприємства як складної, багаторівневої і взаємопов’язаної системи, яка функціонує у динамічно мінливому економічному середовищі.

Дотримуючись принципів системності, в окремих дослідженнях обґрунтовується доцільність об’єднання блокових оцінок у цілісну систему комплексного оцінювання. Значимість об’єктивної оцінки окремого підприємства для управління й регулювання економікою загалом підтверджується низкою державних нормативних документів, сформованих як методичні рекомендації [18-19].

Незважаючи на відмінності, найважливішою проблемою є предмет порівняння фактичного коефіцієнта із нормативними (галузевими, державними, ринково-оптимальними тощо). Джерела утворення майна підприємства підприємства оцінюються на основі фінансової звітності шляхом проведення горизонтального, вертикального, коефіцієнтного і факторного методів аналізу. У процесі горизонтального аналізу визначають абсолютні і відносні зміни величин різних статей балансу; методом вертикального аналізу розраховують питому вагу структури активів і пасивів (ресурсів капіталу) підприємства. З наведених підходів добре видно ретроспективний характер аналітичних процедур. Нормативні значення показників та коефіцієнтів не враховують галузевих особливостей, виражені насамперед структурою ресурсного потенціалу та можливостей доступності залучених (позикових) джерел і формування власних (емісія акцій), а тому “класична” методика фінансового стану більшою мірою сформульована для “усередненого” підприємства і недостатньо об’єктивно відображає оцінку конкретного.

Факторний аналіз виконується для виявлення причин зміни абсолютних і відносних фінансових показників та розрахунку впливу причин (факторів) на зміну того чи іншого фінансового показника. Така оцінка ураховує переважно лише внутрішні чинники підприємства, а тому для об’єктивізації оцінки залучають низку неформалізованих індикаторів, якими намагаються урахувати вплив зовнішніх факторів на джерела утворення майна підприємства. Оптимальне поєднання формалізованих (аналітичних) розрахунків і неформалізованих процедур та оперування цими результатами в управлінні дає змогу поліпшувати стан підприємства.

Ураховуючи сучасні засади корпоративного управління, вироблені підходи до оцінювання ефективності функціонування сучасних публічних компаній, розвиток концептуальних і методичних підходів до аналізу джерелу творення майна підприємства, найоб’єктивніше базувати на попередньо оціненій величині ресурсного і фінансового потенціалу. Подальші дослідження можуть стосуватися таких методичних основ, які розглядають базовою ресурсну концепцію при визначенні фінансового стану й агрегування у них індикаторів зовнішніх чинників впливу на підприємство.

Отже, методика аналізу джерел утворення майна підприємства є дещо суб'єктивною, оскільки, не зважаючи на об'єктивність фактичних показників підприємства, що аналізуються, остаточний висновок робиться експертом (експертами), а не отримується автоматично згідно зі шкалою/градацією, крім того, у ситуації дво- чи багатозначності деяких показників, що розраховуються, експерт обирає найбільш справедливий варіант з огляду на його досвід, кваліфікацію. Основними завданнями методики є визначення позитивного чи негативного стану підприємства, а для кредиторів та інвесторів, крім того, важливо виявити ще й особливості позитивного чи негативного стану забезпеченості підприємства. Методика оцінки джерел утворення майна підприємства є вузько сфокусованою і тому є недостатньою для прийняття рішень.

 

 

 

Публічне акціонерне товариство «Київський ювелірний завод» – провідне підприємство ювелірної галузі України, яке спеціалізується на випуску та продажу ювелірних виробів з золота, срібла та платини, інкрустованими