Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
49
Мова:
Українська
випуску продукції в натуральному або умовно-
натуральному вираженні;
Уд i – питома вага i-ro виду продукції в загальному обсязі виробництва;
Ц i – ціна i-ro виду продукції.
Розрахунок впливу структури виробництва на рівень перерахованих показників можна отримати і більш простим способом – способом процентних різниць. Для цього різниця між індексами обсягу виробництва продукції, розрахованими на підставі вартісних (I ст) та умовно-натуральних обсягів випуску (можна в нормочасах) (I н), помножимо на випуск продукції базового періоду у вартісному вираженні (ВП 0) :
О”ВП стр = (I ст – I н) Г- ВП 0.
Аналогічним чином визначається вплив структури реалізованої продукції на суму виручки, трудомісткість, матеріаломісткість, суму витрат, прибуток, рентабельність і інші економічні показники, що дозволить комплексно, всебічно оцінити ефективність асортиментної і структурної політики підприємства.
2.4 Аналіз продуктивності та собівартості продукції
Аналіз виробництва продукції рослинництва доцільно починати з вивчення її динаміки, як по окремих культурах, так і в цілому по рослинництву з оцінкою, що відбулися. Для цього необхідно мати дані про обсяг валової продукції рослинництва у порівнянних цінах, а також дані про валовий збір продукції по кожній культурі за 5-10 років. На підставі цих даних розраховуються базисні і ланцюгові індекси. Дані про обсяг виробництва на 100 га. сільськогосподарських угідь можна порівнювати з середніми показниками по району, області, а також з даними інших господарств. Це дозволить більш об'єктивно оцінити роботу господарства щодо збільшення виробництва продукції рослинництва. Об'єкти обліку виробничих витрат по культурах, групах культур наступні: Зернові, зернобобові та інші види культур.
Важливе значення, для оцінки діяльності господарства має аналіз виконання плану за обсягом виробництва продукції рослинництва як по господарству в цілому, так і по окремих бригадах та інших підрозділах. З цією метою фактичні валові збори продукції по кожній культурі зіставляють з запланованими, виявляють відсоток виконання плану та відхилення від нього. На підставі такого порівняння можна зробити висновок про виконання плану виробництва продукції в галузі рослинництва не тільки в цілому по господарству, але і по окремих бригадах.
На наступному етапі аналізу необхідно встановити фактори та причини зміни обсягу виробництва продукції. Відомо, що обсяг виробництва продукції рослинництва, залежить від розміру посівних площ і врожайності сільськогосподарських культур. Зі збільшенням розміру посівних площ і зростанням врожайності культур збільшується і валовий збір продукції, і навпаки, скорочення посівних площ і зниження врожайності веде до недобору продукції.
Великий вплив на валовий збір продукції надає структура посівних площ. Чим більше частка високоврожайних культур в загальній посівній площі, тим вище за інших рівних умов валовий вихід продукції і навпаки. Безпосередній вплив на обсяг валової продукції надає загибель посівів, яка може статися з об'єктивних причин і з вини господарства. Кожен з перерахованих чинників у свою чергу залежить від ряду причин і обставин. Так, розмір і структура посівних площ залежать від спеціалізації господарства, держзамовлення на той чи інший вид продукції, внутрішньогосподарської потреби в ній (на насіння, корм тваринам), кон'юнктури ринку, наявності земельних, трудових і матеріальних ресурсів, економічної ефективності вирощування окремих культур та ін. Урожайність культур визначають якість землі, кількість внесених добрив, метеорологічні умови року, якість і сорт насіння, способи та строки сівби, збирання врожаю та ін.
Таблиця 2.11
Динаміка виробництва продукції рослинництва
Таблиця 2. 12.
Аналіз виконання плану з виробництва продукції рослинництва
Детермінована факторна модель валового збору продукції рослинництва має наступний вигляд: ВС = (S-Г) У,
де ПС – валовий збір продукції; S – посівна площа культури; Г – площа, на якій загинули посіви; У – урожайність культури. Це модель змішаного типу, яка являє собою поєднання адитивної і мультиплікативної моделей. У даному випадку для вимірювання впливу факторів можна використовувати способи ланцюгової підстановки, абсолютних і відносних різниць. Методику розрахунку впливу цих факторів розглянемо на наступному прикладі (табл. 2. 14).
Таблиця 2.13
Вихідні дані для факторного аналізу валового збору продукції зернових культур
Для визначення ступеня впливу кожного фактора на валовий збір способом ланцюгової підстановки в розрахунок слід ввести два умовних показника: валовий збір продукції при плановій врожайності і фактичної площі посівів.
З наведеного прикладу видно, що при плановій врожайності і планової площі посівів зернових культур господарство получмло б 33 600 ц зерна, а з фактичної площі при тій же урожайності – 35 000 ц. Значить, за рахунок перевиконання плану посіву господарство додатково отримало 1400 (35 000 – 33 600) ц. зерна. Щоб виявити відхилення від Плану валового збору продукту за рахунок загибелі посівів, необхідно порівняти перший і другий ніби показники. При їх розрахунку прийнята одна і та ж врожайність, але в першому випадку врахована фактична площа посівів, а про другу – фактично зібрана площа. За причину загибелі посівів валовий збір змінився на 840 (34 160-35 000) ц. Для виявлення впливу урожайності на валовий збір продукції необхідно порівняти його фактичну величину з умовною, яка була б отримана з фактично зібраної площі при плановій врожайності. При порівнянні нейтралізується вплив розміру посівних площ, тому що в обох