Аналіз готової продукції (на прикладі ПрАТ «ВОСХОД» Путивдьського району Сумської області)

Таблиця 2.2

Склад та структура земельних угідь

 

Зважаючи на те, що для ведення товарного сільськогосподарського виробництва товариство використовує орендовані землі, то і у структурі земельних угідь лише сільськогосподарські угіддя, серед який рілля займає 90-91%. Із – за відсутності галузі тваринництва відпадає потреба в оренді пасовищ.

Рівень розораності орендованих земель приблизно 91%. При такій інтенсивності використання земельного фонду, виникає потреба в додаткових витратах на підвищення його родючості. Земельні ресурси господарства потребують заходів по покращенню їх якості, але для цього воно не має вільних коштів.

Що стосується динаміки земельних угідь, то слід відмітити, що за 2012 – 2014 рр. значної трансформації не було. Лише в 2013 році площа ріллі зменшилася на 79 га. Але уже в 2014 році ситуація стабілізувалася. В перспективі, навіть планується збільшення площі орних земель, додатково заключити договори оренди з власниками земельних паїв сусідніх господарств.

Одним з основних показників характеристики господарства є його спеціалізація, оскільки вона найбільш повно виражає економічний зв'язок підприємства з народним господарством.

Для оцінки спеціалізації ПрАТ «Восход» використані дані річних звітів. Розрахункові показники по спеціалізації представлені в таблиці 2. 3.

 

Таблиця 2.3

Обсяг та структура товарної продукції

 

Наведені дані в таблиці 2. 3 свідчать про те, що найбільшу питому вагу в структурі товарної продукції займають зернові – 76, 4%, а серед зернових – озима пшениця, виручка від реалізації якої складає в середньому за три роки 262, 0 тис. грн. або 41, 6%. Обсяг товарної продукції у вартісному виразі зріс в 2014 році в порівнянні в 2012 роком на 172 тис. грн., аналізуючи структуру товарної продукції, слід відмітити стабільність з незначними відхиленнями.

В 2012 році спостерігається найменша питома вага озимої пшениці в структурі товарної продукції – 24, 8%, це результат того, що валовий збір даної культури майже вдвічі менший за валовий збір 2014 р. По цукрових буряках за три роки мінімальний розмір виручки від реалізації був у 2012 році – 55, 2 тис. грн., максимальний у 2013 році – 134, 8 тис. грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що товариство спеціалізується на вирощуванні зернових культур, і цей вид діяльності відповідає природноекономічним умовам лісостепової зони.

Фактичні дані про структуру товарної продукції господарства свідчать, що виробництву зернових приділяється велика увага, із року в рік їх обсяг перевищує 75% у порівнянні з іншою продукцією.

Відсутність в господарстві галузі тваринництва не дає змоги використовувати побічну продукцію рослинництва, а це результат підвищення собівартості основної продукції.

Збільшення обсягів товарної продукції, освоєння нових ринків збуту, збільшення ціни продукції за рахунок поліпшення її якості, підвищення врожайності культур, застосування передової техніки та технології, внесення науково обґрунтованих комплексних добрив все це дасть змогу господарству добиватись кращих результатів роботи, стати фінансово стійким.

Будь яке виробництво не може обійтися без участі людини.

В сільському господарстві проблема забезпеченості трудовими ресурсами стоїть особливо гостро, так як сезонний характер виробництва тягне за собою то нестачу, то не повне використання трудових ресурсів. В досліджуваному господарстві в періоди напруженої роботи (формування густоти насаджень цукрових буряків, збирання зернових, оранки ґрунту) залучають тимчасових робітників, адже збирання зернових потребує виконання робіт в стислі строки.

 

Таблиця 2.4

Динаміка трудових ресурсів та іх використання

 

Аналізуючи данні таблиці 2. 4. можна зазначити, що спостерігається стабільна чисельність працівників в господарстві.

Незначні зміни відбуваються за рахунок кількості тимчасових робітників. Кількість штатних працівників протягом досліджуваного періоду залишається без змін. Що стосується трудової активності працівників, то цей показник збільшився на 6%, це в першу чергу пов’язане із тим, що кожний робітник обслуговує не один вид техніки, а в зимовий період займається ремонтом сільськогосподарської техніки. До мінімуму скорочені працівники апарату управління, службовці, кожний виконує роботу за сумісництвом (наприклад касир – виконує обов’язки обліковця).

Продуктивність праці підвищилась за рахунок збільшення обсягів виробництва валової продукції. Виробництво валової продукції в порівняльних цінах, яка припадає на одного середньорічного працівника, було досягнуто в 2013 році і становить 30, 3 тис. грн. Найбільш несприятливим роком був 2012 рік, коли на одного робітника вироблено всього 22, 3 тис. грн. із – за зменшення валового збору озимої пшениці майже вдвічі.

Неодмінною умовою виробництва будь – якого виду продукції народного господарства є наявність засобів виробництва. Найбільш важливою частиною засобів виробництва є МТП (машино – тракторний парк), від використання якого залежать строки і якість сільськогосподарських робіт, а отже, і доля урожаю.

В умовах ринкових відносин особливої актуальності набуває питання підвищення економічної ефективності використання основних виробничих фондів. Аграрним підприємствам важливо знати, якою ціною виробляється валовий продукт, скільки основних фондів брало участі у його створенні.

 

Таблиця 2.5

Забезпеченість господарста основним фондами та ефективність їх використання

 

Аналіз даних таблиці 2. 5. свідчить про те, що забезпеченість підприємства основними засобами поліпшилась. Так фондозабезпеченість зросла на 11, 6 тис. грн., тобто на 9, 5%, а фондоозброєність праці на 2, 6 тис. грн. (5%). Підвищенню цих показників сприяло збільшення