Аналіз готової продукції (на прикладі ПрАТ «ВОСХОД» Путивдьського району Сумської області)

Від рівня собівартості продукції залежать сума і рівень рентабельності, фінансовий стан підприємства і його платоспроможність, розміри відрахувань до фондів генія і споживання, темпи розширеного відтворення, закупівельних і роздрібних цін на сільськогосподарську продукцію. Актуальність проблема зниження собівартості приймає на сучасному етапі. Пошук резервів її зниження допоможе багатьом господарствам уникнути банкрутства і вижити в умовах ринкової економіки. В якості об'єктів обліку витрат на виробництво виділяють культури і окремі види робіт: посів озимих зернових на зерно по кожній культурі, озимих зернових на зелений корм і силос, підзимовий посів овочевих культур (по культурах), підйом зябу, лущення (без зяблівой оранки), внесення органічних, мінеральних добрив, снігозатримання (у IV кварталі року), багаторічні трави посіву минулих років (перехідні під урожай майбутніх років) ; багаторічні трави; беспокровние посіву весни і осені звітного року, багаторічні трави підпокривних посіву весни і осені звітного року, пари під ярові культури майбутнього року, освоєння нових земель, поліпшені (корінного поліпшення) сіножаті та культурні пасовища (осіння підживлення та інші види робіт), поверхневе поліпшення сіножатей та пасовищ, вапнування, гіпсування грунтів (за рахунок власних коштів), витрати по первинному окультурення меліорованих земель, роботи в теплицях, парниках, шампиньоннице, розплідниках та інші роботи незавершеного виробництва  (за видами). У всіх випадках, коли витрати можна віднести безпосередньо на ту чи іншу культуру, їх враховують окремо по об'єктах обліку витрат перовой групи, тобто по вирощуваних культур. Об'єкти обліку витрат по виконуваних сільськогосподарських робіт виділяються в тому випадку, коли витрати на виконання цих робіт не можуть бути відразу віднесені на ту чи іншу культуру звітного року. Це відноситься до витрат під урожай майбутніх років, тобто до незавершеного виробництва рослинництва. Витрати на кінець року, враховані як незавершене виробництво, переходять на наступний рік. У наступному році їх розподіляють на об'єкти обліку витрат по культурах (групах культур).  Витратина вапнування, гіпсування, первинне окультурення меліорованих земель та інші роботи можуть перебувати у складі незавершеного виробництва протягом декількох років. Всі витрати по незавершеному виробництву в перший рік враховують за тими ж статтями що і витрати по культурах під урожай поточного року. Тому роботи незавершеного виробництва в рослинництві є об'єкт обліку витрат, характерним для якого є поелементне (постатейне) розподіл витрат у майбутньому році (після закінчення посівних робіт і визначення фактичних площ посіву під ті чи інші культури) за відповідними об'єктами обліку витрат.

Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності сільськогосподарського виробництва. Витрати по кожному об'єкту обліку групуються Звіті про витрати та вихід продукції основного виробництва 5. 5 с. -г. у відповідності до типової номенклатурою статей. У розрізі аналітичних рахунків облік витрат у рослинництві здійснюється за такою номенклатурою статей зазначених у Звіті 5. 5 с. -г. :

 

Таблиця 2.14

Залежність загальної суми витрат і собівартості 1 ц зерна від обсягу виробництва

 

Лінія витрат за наявності постійних і змінних витрата являє собою рівняння першого ступеня В = bх + а,

де В – сума витрат на виробництво продукції, а – абсолют сума постійних витрат;

b – ставка змінних витрат одиницю продукції (послуг) ; х – обсяг виробництва продукції (послуг).

Загальна сума постійних витрата в розмірі 2500 тис. грн. є фіксованою для всіх обсяг виробництва. Абсолютна її величина не змінюється зі збільшенням обсягів виробництва продукції, проте на одиницю продукції витрати зменшуються пропорційно його зростання: обсяг виробництва збільшився в 5 разів, і постійні витрати на одиницю продукції в стільки ж разів зменшилися.  Змінні витрати в собівартості всього випуску зростають пропорційно зміні обсягу виробництва, зате в собівартості одиниці продукції вони становлять постійну величину:

С = {а + bх) / х = а / х + bx / х = а / х + b.

Залежність загальної суми витрат від обсягу виробництва показана. На осі абсцис відкладається об'єм виробництва продукції, а на осі ординат – сума постійних і змінних витрат. З видно, що при збільшенні обсягу виробництва сума змінних витрат зростає, а при спаді виробництва зменшується, поступово наближаючись до лінії постійних витрат. Взаємозв'язок обсягу виробництва і собівартості продукції повинна враховуватися при аналізі собівартості як усього випуску, так і одиниці продукції.

У свою чергу собівартість продукції залежить від рівня ресурсоємності виробництв (трудо-, матеріало-, фондо-, енерго ємності) і зміни цін на спожиті ресурси у зв'язку з інформацією. З метою більш об'єктивної оцінки діяльності підприємств та більш повного виявлення резервів при аналізі собівартості продукції необхідно враховувати вплив зовнішнього інформаційного чинника.