Аналіз поточних зобов’язань ПФ "Аркос"

З проведеного вертикального аналізу поточних зобов'язань підприємства за розрахунками зі страхування видно, що вони формуються основним чином із заборгованості за розрахунками до Пенсійного фонду, які становили в 1998 році 87, 51%, в 1999 році – 87, 63%, в 2000 році – 88, 37%. Щодо питомої ваги заборгованості до Пенсійного фонду, то стійкої тенденції щодо збільшення чи зменшення зобов’язань не спостерігається.

Певну частину у поточних зобов’язаннях за розрахунками зі страхування ПФ «Аркос» займає заборгованість по соціальному страхуванню.

Поточні зобов'язання підприємства за розрахунками з оплати праці, формуються основним чином із заборгованості за розрахунками з основної заробітної плати

Аналіз ліквідності підприємства було здійснено здійснюється за даними балансу, він дозволив визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов’язання.

Як видно з розрахунків, коефіцієнти швидкої ліквідності даного підприємства, так само, як і коефіцієнти абсолютної ліквідності є досить низькими, вони не досягають нормативного значення, тобто ліквідність підприємства є досить низькою. Те саме можна сказати про платоспроможність підприємства, хоча по показниках платоспроможності спостерігається позитивна тенденція.

Для виявлення впливу факторів у фінансово-економічних процесах із стохастичними залежностями значне поширення має факторний аналіз. Його застосування при виконанні даної курсової роботи дало змогу досягати досить точного (хоч і наближеного) аналітичного вираження зв’язку між факторами – ознаками і результативним показником, якщо функціональної залежності між ними не існує.

Щодо здійсненого прогнозного аналізу, то у наступному році можна очікувати подальше досить стрімке зростання поточних зобов’язань за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, а також подальше зростання коефіцієнта загальної ліквідності.

Щодо тенденцій ліквідності підприємства протягом 1998 – 2000 років і її прогнозного значення на 2001 рік, то, протягом 1998 – 1999 років можна відзначити незначене підвищення ліквідності підприємства, протягом 1999 – 2000 років ліквідність підприємства значно зростає, і протягом 2000 – 2001 років прогнозується незначне зменшенння ліквідності підприємства.

Щодо платоспроможності підприємства протягом 1998 – 2000 років і її прогнозного значення на 2001 рік, то, протягом 1998 – 1999 років можна відзначити незначене зниження платоспроможності підприємства, протягом 1999 – 2000 років платоспроможність підприємства значно падає, і протягом 2000 – 2001 років прогнозується незначне збільшенння платоспроможності підприємства. Такі коливання тенденції платоспроможності пов’язані, передусім з платоспроможністю клієнтів, з якими наше підприємство співпрацювало.

Для покращення фінансового стану підприємства потрібно намагатися збільшувати величину оборотних активів, таке збільшення оборотних активів сприяє підвищенню загальної ліквідності нашого підприємства. Збільшенню абсолютної ліквідності сприяє збільшення загальної суми грошових коштів в національній валюті, тобто потрібно намагатися збільшувати наявні обсяги готівки.

Потрібно намагатися збільшувати величину чистого оборотного капіталу шляхом збільшення обсягу оборотних активів. Особливістю оборотних засобів являється висока швидкість їх обороту, тому саме вони забезпечують безперервність процесу виробництва. Недостача оборотного капіталу буде гальмувати хід виробничого процесу, уповільнювати швидкість господарського обороту коштів підприємства.

Підвищення фінансової стійкості підприємства можна досягти шляхом збільшення величини власного капіталу. Варто збільшувати швидко ліквідні оборотні активи (готівку). Цього можна досягти шляхом зменшення бартерних угод, оскільки велика, понаднормова кількість виробничих запасів та товарів накопичуються на складах, а отже, “заморожує” оборотні активи, уповільнює господарський оборот, і свідчить про спад активності підприємства, а в кінцевому результаті впливає на результати діяльності. Взагалі, ліквідність підприємства. тобто і його платоспроможність є дуже низькими саме через брак високоліквідних коштів і високу вартість найбільш термінових зобов’язань.

Варто сприяти залученню запозичених коштів, адже це сприяє тимчасовому покращенню фінансового стану, але за умови, що вони не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. Інакше може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в кінцевому результаті призводить до виплати штрафів і погіршення фінансового становища.

Для покращення стану платоспроможності на підприємстві потрібно боротись з дебіторською заборгованістю, вести серйозну претензійну роботу, старатись співпрацювати з надійними партнерами, у яких гарна репутація.

Досить важливими є заходи по зменшенню кредиторської заборгованості шляхом залучення нових клієнтів, розширенням об’ємів робіт, підвищенням продуктивності праці шляхом застосування нового сучасного обладнання, шляхом зниження витрат на виготовлення продукції, експлуатацію устаткування, шляхом підвищення якості та конкурентноздатності продукції. Варто ретельніше досліджувати умови договорів між підприємством і постачальниками і замовниками з метою мінімізації штрафних санкцій нашого підприємства. Можливо варто розширити асортимент продукції, збільшити кількість видів робіт, послуг, які може виконувати підприємство.

Варто намагатися збільшувати вартість високоліквідних активів за рахунок зменшення бартерних операцій до мінімуму; підвищувати ділову активність підприємства. Також варто намагатися збільшувати питому вагу власного капіталу.

 

 

Загородній А. Г., Вознюк Г. Л., Смовженко Т. С. Фінансовий словник. – 2-ге видання, виправлене та доповнене. – Львів: Видавництво “Центр Європи”, 1997. – 576 с.

Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посібник. – К. : КНЕУ, 1999. – 132 с.

Попович А. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. Навч. посібник 3-є видання. – Тернопіль. : Економічна думка, 1998. -180 с.

Стоун Д., Хитчинг К. Бухгалтерский учет и финансовый анализ: подготовительный