Аналіз системи інформаційних ресурсів бібліотек

Ключові слова: бібліотечний фонд, інформаційний ресурс, електронна бібліотека.

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ІР – інформаційні ресурси

БФ – бібліотечний фонд

 

 

Бібліотеки є найціннішим інформаційним ресурсом сучасного суспільства. Вони зберігають знання, яке людство накопичувало тисячоліттями, й водночас надають людині найсучаснішу інформацію з усіх галузей практичної діяльності. Виникнення нових мультимедійних форм зберігання та презентації інформації не зменшило значення бібліотек як скарбниці знань. Сьогодні наука й освіта як і раніше базуються на фундаменті, створеному бібліотеками, й продовжують користуватися їх фондами для майже всіх своїх інформаційних потреб.

Бібліотечний фонд – основа діяльності кожної бібліотеки. Тому значна увага приділяється формуванню документних ресурсів бібліотек, укомплектуванню їх матеріалами на різних носіях інформації.  Фонди бібліотек є частиною загальнонаціональної культурної спадщини, історичним джерелом та інформаційним ресурсом країни. Сьогодні перед бібліотеками стоїть завдання, з одного боку, надати користувачам можливість широкого доступу до бібліотечних фондів, а з другого – забезпечити їхні збереження. Найважливішим елементом їхнього збереження є облік.  Дослідження організації інформаційних ресурсів бібліотек є дуже важливим завданням для сучасного документознавства. В цьому й полягає актуальність теми курсової роботи.

Ступінь наукової розробки теми. Інформаційні ресурси сучасних бібліотек привертали увагу багатьох вчених. У працях М. П. Васильченко, Н. М. Кушнаренко, В. А. Мільмана [1]; Васильченко М. П. [2]; К. Л. Воронько [3]; Джиго, А. А. [4]; Лавренова, О. А. [5] та інших вчених розглянуті різні аспекти що до інформаційних ресурсів бібліотек. До того ж, інформаційні ресурси бібліотек не привертали окремої уваги вчених. Це підвищує наукову актуальність теми нашого дослідження.

Об’єктом нашого дослідження є інформаційні ресурси в сучасному суспільстві.

Предмет дослідження – інформаційні ресурси бібліотечних установ.

Мета роботи – проаналізувати систему інформаційних ресурсів бібліотек.

Ця мета обумовлює наступні завдання дослідження:

розглянути загальну організацію інформаційних ресурсів;

дослідити організацію інформаційних русурсів у бібліотеках;

виявити особливості інформаційних ресурсів бібліотек їх типологію і види;

проаналізувати напрями інформатизації інформаційних ресурсів бібліотеки її основні напрямки і подальший розвиток галузі.

Для досягнення поставленої мети в дослідженні застосовані наступні наукові методи: аналізу, синтезу, дедукції, порівняння, системний метод. Метод аналізу використано під час розгляду інформаційних ресурсів бібліотек. Метод синтезу застосовано для підбиття підсумків окремих розділів та дослідження в цілому. Метод дедукції дав можливість розглянути окремі інформаційні ресурси, виходячи з їх загальної організації. Метод порівняння використано під час виявлення особливостей інформаційних ресурсів саме бібліотек. Системний метод застосовано для аналізу системи інформаційних ресурсів у сучасних бібліотеках.

 

 

 

 

На початку третього тисячоліття інформація стає одним із найбільш важливих ресурсів. Зростаюча залежність від наявності інформації, рівня розвитку та ефективності використання засобів її обробки та передачі призвела до виникнення такого принципово нового поняття як інформаційні ресурси, яке є центральним поняттям даної розділу. Тому доцільно виділити ряд трактувань та визначень цього терміну.

За тлумачним словником, слово «ресурси» походить від французького ressourse – допоміжні засоби (грошові кошти, цінності, запаси, можливості, джерела прибутків тощо). Наявність корисних ресурсів у будь-якій сфері діяльності – це гарантія і застава її стабільності та процвітання.

Раніше до складу ресурсів входили матеріальні, енергетичні, трудові, фінансові, технологічні.

Із кінця 1970-х років у наукове і практичне життя стало широко входити шосте поняття: інформаційні ресурси. Їх не можна розглядати як різновид інших – вони існують самостійно і мають власні унікальні властивості та велике суспільне значення і впливають на всі суспільні процеси.

За своєю значимістю ІР не тільки не поступаються іншим видам стратегічної сировини, але і відносяться до найбільш важливих ресурсів, що визначає насамперед інтелектуальну, а також економічну, політичну і військову міць їхнього власника. Тобто ресурси (матеріальні, енергетичні, інформаційні) є необхідними елементами людської діяльності. Вони виробляються, перетворюються, використовуються тощо. Процес перманентний.

Згідно законодавства ІР визначаються як «сукупність документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, банках даних тощо) «. ІР науково-технічної інформації – рушійна сила прогресу – законом визначено як «систематизоване зібрання науково-технічної літератури і документації (книги, брошури, періодичні видання, патентна документація, промислові каталоги, конструкторська документація, звітна науково-технічна документація з науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, депоновані рукописи, переклади науково-технічної літератури і документації), зафіксовані на паперових чи інших носіях».

Визначення ІР як сховищ документованої інформації відображає аспект масиву документів достатньо, але аспект потоку документів – недостатньо.

ІР являє собою симбіоз знань та інформації.

Інформація – це відомості про суб’єкти, об’єкти, явища і процеси.

Згідно законодавства України інформація – відомості, подані у вигляді сигналів, знаків, звуків, рухомих або нерухомих зображень чи в інший спосіб.

Знання – сукупність фактів, закономірностей, відносин, евристичних правил, що відбивають рівень знайомства з проблемами деяких предметних галузей.

За європейськими стандартами, знання – це комбінація даних (інформації у формі, придатній для автоматизованої обробки її засобами обчислювальної техніки) та інформації, до яких додається точка зору, навички та досвід експерта, що дає вагомий результат, який може бути використано для прийняття рішень. Знання може бути вичерпним та/або вузьким,