Аналіз системи інформаційних ресурсів бібліотек

Системою бібліотечних фондів виступає сукупність взаємопов’язаних і доповнюючи один одного бібліотечні фонди однієї або кількох бібліотек.

Універсальний бібліотечний фонд – це фонд, що складається із творів друку та інших документів з усіх галузей знань.

Галузевий бібліотечний фонд – це фонд, що складається з творів друку та інших документів з однієї галузі знання.

Депозитарний бібліотечний фонд – це фонд, що призначений для постійного зберігання в бібліотеках-дипозитаріях.

Обмінний бібліотечний фонд – це фонд, що призначений для обміну творами друку та іншими документами або для передачі їх другим бібліотекам.

Бібліотечні фонди на даному етапі становлять документальну базу розвитку суспільства, але правова база, яка забезпечувала їх розвиток бере свій початок ще з першої третини нашого століття.

Бібліотечні фонди, а точніше їх складові книги, розглядаються на рівні культурного та філософсько-історичного підходів, де вони сприймаються, як духовно-матеріальна цінність. Саме бібліотечні фонди сприяють розвитку суспільства, формуванню особистості, а в кінцевому результаті і сам світ сприяє формуванню фондів. Тільки в процесі комунікації книги, як предмет матеріальної культури і духовне явище, впливають на розвиток культури. Бібліотечні фонди відображають духовне життя народу і самі впливають на його життя. З найдавніших часів вони зберегли в собі зразки традицій української нації, мови, історії, в них відбились ознаки духовності українського народу.

 

 

Глобалізація та інформатизація суспільства вимагають від бібліотеки як важливого інструменту навчальної, наукової та пізнавальної діяльності реорганізації діяльності шляхом нарощування інформаційного потенціалу, інтеграції бібліотечних ресурсів, забезпечення навчально-виховного та наукового процесів повною, оперативною та якісною інформацією, формування інформаційного поля та швидкого доступу до інформації користувачів.

Саме бібліотекам належить значна роль у формуванні електронних масивів наукових знань та організації доступу до них. Вони переробляють, вилучають та надають доступ до цілком реального об’єкта – знань у вигляді інформаційного ресурсу.

Векторами розвитку процесів автоматизації в бібліотеці є формування інформаційного поля, створення швидкого доступу до інформації, забезпечення якісного та оперативного бібліографічно-інформаційного обслуговування. Статус бібліотеки визначається не лише кількістю фонду друкованих видань, обсягом передплати, а й тим, яким електронним ресурсом вона володіє, на скільки готова надати доступ до світових інформаційних ресурсів.

За умов активного розвитку інформаційно-комунікаційних технологій в електронному середовищі вагомою складовою документно-інформаційного ресурсу сучасної бібліотеки є електронні ресурси. Це інформаційні ресурси, що створюються, керуються та використовуються за допомогою комп’ютера і містять дані та програми, зафіксовані в електронній (цифровій) формі на певних носіях.

В сучасних умовах, коли інформація відіграє чималу роль, помітний стрімкий розвиток сфери інформаційних технологій та постійне збільшення потоків інформаційних ресурсів, це створює необхідність постійного вдосконалення всіх видів суспільної діяльності. Безумовно це стосується і бібліотек, які вважаються головними центрами культури та освіти. Сьогодні послуги, що базуються на комп’ютерних технологіях, стали невід’ємною частиною їх діяльності.

Головним наслідком поширення глобальної інформаційної цивілізації є розвиток електронної культури, до якої входять електронні інформаційні ресурси. ДСТУ 7. 82-2001 визначає термін «електронні інформаційні ресурси» так: «об’єктом для складання бібліографічного опису є електронні інформаційні

ресурси, керовані комп’ютером, зокрема ті, які вимагають використання периферійного пристрою, підключеного до комп’ютера.

Електронні ресурси являють собою електронні дані, електронні програми або поєднання цих видів в одному ресурсі». Електронні ресурси задовольняють інформаційні потреби студентам, фахівцям, науковцям тощо. Ґрунтуючись на все це, для повного розуміння сучасних бібліотек необхідно проаналізувати світовий досвід.

Інтернет на сучасному етапі, перепрограмував ставлення людей до інформації. Він є головним помічником кожної сфери діяльності, це стосується і бібліотек, бо завдяки ньому можна швидко отримати більш змістовнішу інформацію. Функціонування сучасної бібліотеки вже неможливо без існування її веб – сайту. Він може бути як простим онлай новим довідником, так і ефективним інтерактивним інструментом із надання інформаційних послуг користувачам з різних міст та країн.

На сьогоднішній день у всьому світі відбувається створення електронних бібліотек. Під цим розуміється розподілена інформаційна система, що дозволяє надійно накопичувати, зберігати, ефективно застосовувати електронні документи, доступні через глобальні мережі передачі даних. В електронну форму можуть бути переведені й скульптури, картини та будь-які інші експонати, це робиться завдяки технології імітаційного та 3D-моделювання.

Через те, що Всесвітня павутина була винайдена саме американськими вченими, огляд бібліотек сьогодення краще було б почати з США. Бібліотеки США широко застосовують комп’ютерні технології. У 1990 році бібліотекою Конгресу було розпочато проект «Пам’ять Америки» (The Library of Congress. American Memory). Він надає вільний доступ до письмових і усних творів, звукозапису, гравюр, картин. Веб – сайт часто оновлює інформацію, доступ до нього можна здійснити через дане посилання: http: //memory. loc. gov.

Практично всі університетські бібліотеки США мають добре розроблені сайти. Завдяки багатому змісту, зручній навігації, постійному оновленню, вони вважаються авторитетними і надійними джерелами інформації. Наприклад, Online Public Access Catalog (OPAC) – є невід’ємною частиною інформаційного сервісу, що надається університетськими бібліотеками США.

21 квітня 2009 року було офіційно відкрито проект Бібліотеки Конгресу -Всесвітня цифрова бібліотека (World Digital Library). Сюди входять матеріали Європи, Північної Америки, Центральної і