Аналіз системи інформаційних ресурсів бібліотек

Британським підходом із забезпечення доступності матеріалів є проект eLib, він надає доступ до фондів різних університетських бібліотек країни. Однією з перших цифрових бібліотек є цифрова Британська бібліотека (The British Library, http: //www. bl. uk/). Вона у 1993 році створила повний каталог своїх сховищ та процифрувала 80% повнотекстових видань. З кожним роком ця бібліотека отримує шість мільйонів запитів на онлайн – каталог. Треба зазначити, що Королівська (або Національна) бібліотека Нідерландів розробила схожий проект і тісно співпрацює з бібліотекою Британії.

Японську національну електронну бібліотеку (http: //www. ndl. go. jp/) було започатковано ще у 1989 році. Її загальна вартість становила 500 млн. доларів.

Проект «Нова національна бібліотека Франції» почав діяти в жовтні 1998 року. У Національній бібліотеці у 2006 році стали доступними на веб-сайті 80 тис. текстових документів.

З 1995 року розпочалося цифрування бібліотечних фондів Німеччини. Цифрування, яке використовується в країнах Європейського союзу є необхідною діяльністю для збереження культурної спадщини Європи. Для цього ЄС поставив собі за мету створити «Європейський культурний простір» (European Cultural Area). На основі цього було створено багато програм, особливої уваги заслуговує MINEVRA PLUS, спрямована на підтримку процесу створення Європейської цифрової бібліотеки.

На сайті The European Library (http: //www. theeuropeanlibrary. org/tel4/) можна здійснити швидкий та легкий доступ до колекції з 48 національних бібліотек Європи і провідних європейських наукових бібліотек.

Що стосується Росії, створення «Електронної бібліотеки дисертацій» тут велося в межах Федеральної цільової програми «Електронна Росія на 2002- 2010 роки». Розвиток та перехід на нові інформаційні технології і створення зведеного каталогу бібліотек Росії зазначено в «Основних напрямах державної політики з розвитку сфери культури і масових комунікацій в РФ до 2015 р. і плані дій їх реалізації». Але проекти зі створення електронних бібліотек, що започатковані в СНД, перебувають ще на початковій стадії.

Наша держава, на жаль, має мало розвинену систему цифрування та надання доступу до своєї культурної та наукової спадщини. Спроби створення електронних бібліотек є невеликими та не дуже ефективними, тому не можуть цілком задовольнити потреби інформаційного суспільства. Більшість електронних ресурсів створюється окремими бібліотеками, основними є електронні каталоги та бібліографічні бази даних.

В Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського в залі періодики, протягом останніх років впроваджується сервісне обслуговування читачів із використанням новітніх інформаційних технологій та електронних інформаційних ресурсів. З 2006 року читачі мають доступ до достовірної наукової інформації від видання «Еlsеvіеr» – наукової бібліотеки на платформі «Science Direct». Ця платформа надає доступ до більш ніж 1800 назв журналів, нею користуються понад 70 країн світу.

Виходячи з цього, бібліотека, під впливом інформатизації, кардинально змінюється, її метою вже є не тільки збирання і зберігання інформації, а і надання до неї доступу незалежно від місцезнаходження користувача. Такий процес продукування інформації допоможе ефективно підвищувати якість освіти, надавати нові можливості для будь-яких типів робіт.

 

 

Поступове входження бібліотек України в демократичне суспільство і в міжнародний інформаційний простір, розвиток національної бібліотечної справи на нових принципах і засадах вимагає переосмислення орієнтирів, щодо діяльності бібліотек визначення чітких завдань формування та розвитку бібліотечних фондів на сучасному етапі. З утвердженням української державності бібліотечним фондам відводиться важлива роль в національній культурі, в соціально-економічному розвитку суспільства, у задоволенні професійних потреб населення в документах. Все це розширює соціальний статус бібліотечних фондів, підвищує їх роль в усіх сферах соціального життя, має важливе значення для розробки питань з фондознавства.

Сьогодні бібліотечні фонди виступають документальною базою розвитку суспільства, оскільки вони вміщують книги та інші твори друку, що зафіксували розвиток суспільства. Вони є основою, на якій базується життя і діяльність всього людства.

Розвиток бібліотечних фондів не можливий без правового забезпечення з боку держави. Україна створила ґрунтовне правове поле, яке надає юридичний статус і право захисту фондам.

Велика увага з боку громадськості приділяється відродженню культури, духовності, історії. Важливе місце в цьому процесі займають бібліотечні фонди, що є духовною скарбницею української нації.

Бібліотечні фонди є національно-культурним надбанням нації. Вони відіграють величезну роль у розвитку культури, науки, освіти, а також посідають одне з перших місць у піднесенні духовності українського народу на світовий рівень.

Для подальшої оптимізації розвитку бібліотечних фондів як документальної бази потрібно:

Розробити стратегічні плани розвитку бібліотечних фондів в Україні.

Вирішити питання комплектування та документопостачання бібліотек на сучасному етапі.

Вирішити питання зберігання документів.

Оцифрування бібліотечних фондів.

Для збільшення поля дії фондів у розвитку національного відродження потрібно, щоб бібліотеки акцентували свою роботу на залученні читачів до джерел національної культури на основі своїх фондів.

Для оперативного використання фондів в галузі науки, освіти, техніки, потрібно провести автоматизацію бібліотечних процесів, що дозволить виконувати бібліотечну роботу на новому рівні.

 

 

Антонов, В. М. Автоматизація бібліотек на основі АРМ: навч. посіб. / Киів. ун-т ім. Т. Г. Шевченка / В. М. Антонов, В. Г. Нестеренко. – К. : Видав. центр «Киів. ун-т», 1998. – 82 с.

Васильченко М. П. Бібліотечні фонди: Навч. посібник/ М. П. Васильченко, Н. М. Кушнаренко, В. А. Мільман. – Х. : ХДАК, 1993. – 152 с.

Воронько, К. Л. Організація бібліотечних фондів і каталогів: підруч. / К. Л. Воронько. – М. : Книга, 1981. – 327 с.

Джиго, А. А. Обслуживание и обмен библиографическими данными / А. А. Джиго // Библиотековедение и библиогр. за рубежом. – 1993. – Вып. 133. – С. 39-51.

Лавренова, О. А. Тематический поиск в электронных каталогах и электронных библиотеках / О. А. Лавренова // Библиотековедение, 2004. – № 5. – С. 42-50.

Про бібліотеки і бібліотечну справу: закон України: за станом на 16 березня 2000 р. / Верховна Рада України. – К. : Параламентське видавництво, 2000. – 8 с. – (Закон України).

Солтон, Дж. Динамические библиотечно-информационные системы: пер. с англ. / Дж. Салтон. – М. : Мир, 1979. – 560 с.

Сукиасян, Э. Р. Каталогизация и классификация. Электронные каталоги и автоматизированные библиотечные системы: избр. ст. / Э. Р. Сукиасян. – СПб: Профессия, 2009. – 536 с.

Чекмарьов, А. Національна система електронних бібліотек / А. О. Чекмарьов, А. Й. Костенко; Нац. б-ка України ім. Вернадського. – К. : НБУВ, 1998. – 50 с.