Англомовні тексти з корпоративної етики: лінгвопрагматичний та семантико-когнітивний аспекти

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено основну мету й завдання роботи, її теоретичне та практичне значення, вказано методи дослідження, відзначено наукову новизну, представлено основні положення, що виносяться на захист. 

У першому розділі проаналізовано стан наукового вивчення проблеми, сформульовано теоретичні засади дослідження та викладено методику його проведення, подано загальну характеристику англомовних текстів етичних кодексів, з’ясовано їхні структурні та змістові особливості, визначено функції етичних кодексів та описано основні ознаки типів дискурсів, які актуалізуються у текстах етичних кодексів. 

У другому розділі розглянуто засоби реалізації деонтичної та алетичної модальності в англомовних текстах етичних кодексів, специфіку адресантно-адресатної взаємодії, типи мовленнєвих актів, застосованих у текстах етичних кодексів, стратегії і тактики, що використовуються адресантом для регулювання поведінки адресата, а також дотримання адресантом кодексу принципів кооперації та ввічливості. 

Третій розділ присвячено дослідженню основних концептів ділової етики, виокремлених у англомовних текстах етичних кодексів, та аналізу засобів їх мовної репрезентації. Розкрито взаємні відношення та семантичні зв’язки між виокремленими концептами.

У загальних висновках підсумовано теоретичні та практичні результати дослідження, сформульовано основні висновки та окреслено перспективні напрямки для подальших наукових розробок. 

 

 

Розділ 1. “Теоретичні засади дослідження текстів етичних кодексів”. Етичні кодекси як засіб впливу на ціннісну сферу особистості порушують важливі етичні проблеми, які виникають у діловій сфері, актуалізуючи при цьому етичний дискурс (J.Habermas). Етичний дискурс становить процес узгодженої міжсуб’єктної мовно-комунікативної взаємодії і реалізується у прийнятті суб’єктами комунікації вербалізованих норм та правил ділової поведінки – етичного кодексу. Етичний кодекс (далі – ЕК) є офіційним документом бізнес-компанії, в якому постулюються корпоративні принципи та правила поведінки керівників і персоналу. 

Аналіз текстів ЕК показав, що, на відміну від інших нормативних документів, корпоративні етичні кодекси не мають чітко визначеної форми та різняться за обсягом і змістом. Обсяг досліджуваних текстів ЕК варіює від декількох абзаців до декількох десятків сторінок. Етичні кодекси мають різну форму та виступають у вигляді: 1) корпоративних кредо, тобто загальних етичних положень щодо способу ведення бізнесу (англ. corporate credo, mission statements, a set of business principles, mission, vision, values тощо). Такі кодекси сформульовані у вигляді набору етичних принципів, яких окрема компанія обіцяє дотримуватися у своїй діяльності: honesty, integrity, trust, respect та ін.; 2) правил етичної поведінки (англ. a code of ethics, ethics code, code of conduct тощо), що регулюють різні аспекти службової діяльності, торкаючись ситуацій, пов’язаних з моральним вибором: стосунки з клієнтами та постачальниками (relationships with customers and suppliers), конфлікт інтересів (conflicts of interest), заборона хабарів (prohibition against bribes), права та обов’язки працівників компанії (employee rights and duties), екологічні проблеми (environmental issues), конфіденційна інформація (confidential information) тощо. 

Великі корпорації (напр., Procter&Gamble, Coca-Cola, Motorola, Hewlett-Packard, Ernst&Young) тяжіють до створення детального за змістом та повного за обсягом тексту ЕК, який поєднує у собі як загальні етичні положення щодо способу ведення бізнесу, так і правила етичної поведінки. Загальна структура такого тексту ЕК включає, як правило: заголовок; преамбулу – вступне слово президента компанії та виклад головних етичних принципів, якими керується компанія; основну змістову частину – послідовний виклад правил поведінки, часто у вигляді поділу документа на підпункти; заключну частину – додаткові положення та різноманітну інформацію про компанію.

У англомовних текстах етичних кодексів вирізняються ознаки трьох типів дискурсу: ділового, законодавчого та рекламного. Їх актуалізація у текстах ЕК підкреслює складний поліфункціональний характер досліджуваних текстів, які виконують цілу низку функцій: основних – прескриптивну, інформативну і регулятивну, а також додаткових – інспіративну, захисну та рекламну. 

Діловий дискурс, у рамках якого функціонують тексти ЕК, належить до інституціональної комунікації (О.І. Шейгал), що здійснюється в суспільних установах, складником організації яких є мовне спілкування – усне або писемне. Текст етичного кодексу представляє письмову форму ділової комунікації, основними рисами якої є: підготовленість, офіційність та впорядкованість тематичного репертуару. Діловий дискурс, представлений текстами етичних кодексів, характеризується ієрархічністю комунікації, оскільки адресантом кодексу виступає керівництво компанії, а адресатом – її працівники. Адресантно-адресатна взаємодія у рамках текстів ЕК визначається не тільки прагматичними ролями, які виконують учасники комунікації, але й дистанцією між ними, яка залежить від опозитивної ознаки контактність/дистантність. Контактність указує на зменшення соціальної дистанції між адресантом і адресатом. З метою зближення з адресатом адресант добирає відповідні мовні засоби (напр., інклюзивний займенник we, елементи розмовного стилю тощо). Дистантність відносин виявляється в офіційності, нормативності та безособовості викладу, відсутності образності та емоційності у висловленнях. 

Ознаки законодавчого дискурсу в текстах ЕК виявляються в тому, що адресант кодексу прагне встановити норми та правила ділової етичної поведінки, керуючись у своїх діях двома різновидами влади: дієвою (instrumental power) та впливовою (influential power) (A.Moore). Дієвій владі притаманна експліцитно виражена домінантність адресанта, а основною функцією впливової влади є переконати адресата робити певні дії добровільно. Аналізовані етичні кодекси поєднують у собі обидва види влади, як правило, з переважанням одного з різновидів. Наприклад, тексти кодексів деяких компаній (Hewlett Packard, Mannatech, Hasbro) сформульовано таким чином, що в їх викладі простежується відсутність двозначності