Англомовні тексти з корпоративної етики: лінгвопрагматичний та семантико-когнітивний аспекти

 На основі вищезазначених прагматичних особливостей текстів ЕК було виокремлено два типи кодексів: внутрішньо зорієнтовані та зовнішньо зорієнтовані етичні кодекси. Внутрішньо зорієнтовані кодекси сформульовані для співробітників окремої компанії. В основу таких кодексів покладено правила та норми ділової етики і робиться акцент на їх дотриманні. У цьому типі кодексів простежується чітка субординація адресантно-адресатних відносин, їм також властива деонтична модальність, жорсткі стратегії, категоричні директивні мовленнєві акти, дотримання адресантом ЕК принципу кооперації. Натомість зовнішньо зорієнтовані кодекси адресовані широкому загалу, тобто потенційним споживачам. У них подається самоопис компанії (самореклама) та акцентується кооперація між компанією та її співробітниками. Таким кодексам притаманна переважно алетична модальність, оцінка, м’які стратегії, некатегоричні директивні мовленнєві акти, констативи, квеситиви, промісиви, а також дотримання адресантом ЕК принципу ввічливості.

Розділ 3. “Реалізація концептів ділової етики в англомовних текстах етичних кодексів”. Когнітивний підхід до вивчення семантичних особливостей текстів етичних кодексів дозволяє виокремити концепти ділової етики, що сприяє формуванню уявлення про особливості концептуалізації відповідного фрагменту мовної картини світу. У дисертаційній праці виокремлено концептосферу ділової етики, що містить чотири основні концепти, якими оперує адресант етичного кодексу, – COMPANY, INTEGRITY, REPUTATION, SUCCESS.

Центральне місце в ній займає концепт COMPANY (КОМПАНІЯ), який виконує конститутивну функцію, пов’язуючи всі інші взаємозалежні концепти: INTEGRITY (ЧЕСНІСТЬ, МОРАЛЬНІСТЬ, НЕПІДКУПНІСТЬ), REPUTATION (РЕПУТАЦІЯ), SUCCESS (УСПІХ, ЕФЕКТИВНІСТЬ). Представлені у текстах ЕК концепти є різнорідними за своєю семантичною структурою: концепти COMPANY, REPUTATION, SUCCESS характеризуються соціальним спрямуванням, натомість концепт INTEGRITY належить до власне етичних концептів. 

Концепт COMPANY формується на основі когнітивної метафори персоніфікації, що передбачає осмислення бізнес-компанії, штучно створеного соціального об’єкта, як живої особи, що діє як соціальний суб’єкт. Таким чином, у метафоризації концепту COMPANY спостерігається категоріальний зсув: соціальний об’єкт – компанія – переосмислюється як соціальний суб’єкт (COMPANYОБ’ЄКТ → COMPANYСУБ’ЄКТ), наприклад: The Company is committed to honesty and ethical conduct in all areas of its business (McDonalds). Концепт COMPANY репрезентується в текстах ЕК за допомогою: а) власних назв компаній (Coca-Cola, Mannatech, Johnson & Johnson, Boeing, Otis та ін), які виконують номінативну функцію; б) особових займенників we та it, що виконують дейктичну функцію або в) іменника „сompany” як загального імені.

Ґрунтуючись на класифікації фреймів С.А.Жаботинської, основні елементи змісту концепту COMPANY представляємо у вигляді предметно-центричного фрейму, структура якого має таку формулу: [[(СТІЛЬКИ (ТАКОГО (ДЕЩО ІСНУЄ))) ЩОСЬ РОБЛЯЧИ] ТАК] ТУТ–ЗАРАЗ]. У цьому фреймі концепт COMPANY характеризується за своїми кількісними, якісними та локативними параметрами.

Наповнення слоту ТАКИЙ надає інформацію про цінності та настанови компанії: We strive to be a company that manages by inspiration, not fear; by sharing information, not guarding it (Hewlett Packard). Наповнення слоту ДЕЩО є/існує ТАМ (місце буття) у поєднанні із слотом СКІЛЬКИ підкреслює масштабність та глобальність діяльності компанії: Wyeth products are sold in more than 140 countries worldwide [...], Wyeth competes in local and global markets (Wyeth). 

Ситуація, в якій компанія як соціальний суб’єкт має власність та розпоряджається нею, моделюється у вигляді посесивного фрейму: We all have an obligation to safeguard Company assets including exercising care in using Company equipment and vehicles, and bringing to the attention of higher management any waste, misuse, destruction or theft of Company property (Coca-Cola).

Концепт COMPANY моделюється у компаративному фреймі на основі тотожності і осмислюється як щось позитивне та персоніфікується як СЛУГА, ЗРАЗКОВИЙ ГРОМАДЯНИН або ЛІДЕР: We serve society by providing life-enhancing products (Motorola); We must be good citizens – support good works and charities (Johnson&Johnson); We take a leadership role in education matters (McDonalds).

Інтегруючи в собі фундаментальні принципи ділової етики, INTEGRITY є базовим етичним концептом текстів ЕК. Він представлений розгалуженою системою вербалізаторів, які утворюють лексико-семантичне поле, що складається з: ядра, до складу якого входить домінанта (integrity); навколоядерного простору (honesty, wholeness, purity); ближчої периферії (commitment, responsibility, duty, thruth, ethical, honest, fair, uncompromising, to adhere to, to do the right thing, to make and keep promises, to stay true to); дальньої периферії (leadership, dignity, honor, credibility, confidence, common sense, good judgment, professionalism, courage тощо). Ближча та дальня периферії, у свою чергу, діляться на три складники: особистісний (true to the moral and ethics code), міжособистісний (solidarity, respect of others, honest in their dealings with others) та професійний (professional dealings, competence, to avoid conflicts of interest). 

У розглядуваних текстах міститься також перелік дій та явищ, які загрожують порушенням моральної цілісності як базового етичного принципу, наприклад: activity that would impair employees’ integrity; unethical dealings; not the right thing to do; deliberately misleading message; to compromise one’s integrity.

Концепт INTEGRITY, семантично пов’язаний із ознакою стійкості, представлений у текстах етичних кодексів концептуальною метафорою БУДІВЛІ (BUILDING metaphor), яка реалізується