Аудит фінансової звітності

Аудитор повинен знати, що основні фонди обліковуються за собівартістю придбання з урахуванням усіх витрат та пільг, які мали місце при купівлі та підготовці  до введення в експлуатацію.

Перевірка повинна  охоплювати інформацію по кожній групі основних фондів: суму, ступінь зносу, метод нарахування амортизації. Необхідно також указати на причини  обмеженого використання основних фондів та надати відомості про залишки вартості на початок і кінець звітного періоду, приріст, вибуття.

Необхідно підтвердити, що в бухгалтерському обліку  та звітності правильно відображені операція із  надходження, реалізації, ліквідації, ремонту та модернізації основних засобів. 

  Крім того, аудитор повинен  визначити  правильність застосування  прийнятого в обліковій політиці методу нарахування  амортизації та його незмінність у звітному періоді.

 Аудитор також представляє інформацію про вартість нематеріальних активів, метод та період їх амортизації, непередбачені списання за звітний період.

Аудитор  повинен знати, що  облік і оцінка довгострокових фінансових інвестицій ведеться  відповідно до  ПБО 12 „Фінансові інвестиції”. Довгострокові фінансові інвестиції обліковуються  за собівартістю з урахуванням витрат на придбання (брокерські  винагороди, державне мито, плата за банківські послуги).  

Методами оцінки вартості довгострокових інвестицій є:

а) інвестиції що не мають суттєвого впливу (менше 20%) – не ринкові акції - оцінюються за собівартістю; ринкові акції оцінюються по найменший з оцінок  собівартості  або ринкової вартості.

б)мають суттєвий вплив, але не мають контролю (від 20% до 50%)- оцінюються по методу участі в капіталі

в) контроль (більше 50%) – фінансова звітність консолідується.

Аудитору необхідно назвати метод оцінки вартості інвестицій; охарактеризувати склад та ринкову вартість цінних паперів на  початок і кінець звітного періоду; надати оцінку керівництва підприємства відносно справедливої вартості довгострокових інвестицій; вказати джерела інформації про ринкову вартість цінних паперів, дату, на яку вона подана; надати інформацію про внески у статутний фонд, що перевищує 20%.

Окремо необхідно  надати інформацію про усі „Інші необоротні активи”: розмір яких перевищує  5% всіх необоротних активів; відстрочені податки (на строк більше одного року).

Перевірка правильності відображення в Балансі оборотних активів 

Аудитор повинен з’ясувати правильність оцінки запасів  відповідно до  ПБО №9 “Запаси”. Змінність за звітний період  на підприємстві  методу  оцінки вибуття  запасів відповідно до облікової політики. 

Необхідно визначити: 

а) метод оцінки, який використовується для обліку запасів:

- при відпуску запасів у виробництво: ідентифікаційний собівартості, ФІФО, ЛІФО, середньозваженої собівартості, нормативної собівартості; 

-  при відпуску у реалізацію – ціна продажу;

-  вартість запасів, виготовлених власними силами – згідно П(С)БО 16 „Витрати”;

б)вартість малоцінних швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, яка списуються: або повністю на витрати виробництва та надалі  оперативно-кількісний облік таких предметів  проводиться за місцем зберігання  у розрізі  матеріально-відповідальним осіб, на протязі строку  фактичного використання, на за балансовому рахунку, або 50% в момент оприбуткування та 50% момент списання.

в) показати залишки вартості запасів за видами, а також показати за реальною ціною товари для продажу; описати обставини або події, які привели до збільшення (зменшення) вартості запасів; показати вартість запасів, що передані в заставу.

Аудитор звертає увагу на правильність обліку і оцінки   дебіторської заборгованості  відповідно до ПБО 10 „Дебіторська заборгованість”, затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.99 р.№ 237 (зі змінами та доповненнями). Аудитор повинен знати, що дебіторська заборгованість відображається у звіті за „чистою вартістю реалізації”, тобто у урахуванням резерву сумнівних боргів. Облік безнадійних боргів  відбувається у той період, коли керівництво визнало борги безнадійними. Необхідно надати дані про прострочену дебіторську заборгованість, яку можна визнати простроченою, та надати перелік основних боржників, з укаранням  причин, з яких заборгованість не буде погашена, окремо показати заборгованість афільованих осіб.

Аудитор підтверджує, що дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги реальна, підтверджена  даними інвентаризації,  і  що резерв сумнівних боргів у звітному році  створюється  згідно з обліковою політикою. 

Аудитор повинен знати, що короткострокові інвестиції  відображають у звітності за меншою з двох: вартості придбання або ринкової вартості у випадку, якщо перевіряються ринкові цінні папери, а якщо  перевіряються не ринкові цінні папери, то оцінка проводиться за ціною придбання.

Перевищення ринкової вартості акцій над ціною придбання не відображається у звіті, але про це  необхідно указати у примітках до нього.

Аудитор перевіряє відповідність обліку касових операцій на підприємстві  Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. за №637 (зі змінами і доповненнями  № 252 від 29.04.2009р).

 Крім того підтверджуються залишки коштів, що відображені у балансі на перше число кожного місяця, відповідно до виписок банку.

При перевірці  грошових коштів  аудитору необхідно також  визначити джерела надходження іноземної валюти у звітному періоді та указати суми грошових коштів, використання яких є обмеженим.

Відносно витрат майбутніх періодів аудитор повинен надати інформацію у випадку, якщо їх сума більше ніж 5%