Автоматизація системи обліку даних танцювальної студії

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або в гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та інші матеріали, що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

Металеві труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0. 00-1. 21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів». Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщеннях (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались:

• вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;
• втійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;
• вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних опорних елементів;
• взаємозамінюваність плит.

Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконуються безпосередньо в місцях встановлення устаткування відповідно до затвердженого технологічного плану розміщення устаткування та його технічних характеристик.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній ізоляції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання.

Є неприпустимими:

• експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;
• застосування саморобних продовжувачів, які не відповідають вимогам пве до переносних електропроводок;
• застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;
• користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;
• підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами) ;
• використання електроапаратури та приладів в умовах, що не відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

Необхідно зазначити, що дотримання вищезазначених вимог значно підвищує електробезпеку, однак не може стовідсотково гарантувати неможливість ураження користувача електричним струмом. З огляду на це, необхідно знати і вміти правильно надавати першу допомогу при ураженні людини електричним струмом.

Відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку» і «Правил пожежної безпеки в Україні» з метою додержання пожежної безпеки у приміщеннях з персональними комп’ютерами існують наступні правила:

1. Приміщення, в яких розташовані комп’ютери, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.

2. Персональні комп’ютери після закінчення роботи на них повинні відключатися від мережі.

3. Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли.

Забороняється:

• розміщувати комп’ютерні зали у підвалах;
• проводити роботи з ремонту ПК безпосередньо в операторному залі;
• зберігати постійно в комп’ютерних залах перфокарти та перфострічки, магнітні стручки та дискети, інші носії інформації, запасні блоки та деталі (зберігатися там можуть лише носії інформації, необхідні для поточної роботи) ;
• залишати без нагляду ввімкнену в мережу електронну апаратуру, яка використовується для випробування та контролю ПК.

Порядок дій у разі пожежі:

1. У разі виявлення пожежі кожний громадянин зобов’язаний:

- негайно повідомити про це по телефону в пожежну охорону, при цьому необхідно назвати адресу об’єкта, вказати кількість поверхів будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

- вжити (по можливості) заходів до евакуації людей, гасіння пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового по об’єкту;

- у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

2. Посадова особа об’єкта, що прибула на місце пожежі, зобов’язана:

• перевірити чи викликана пожежна охорона, довести подію до відома власника підприємства;
• у разі загрози життю людей негайно організувати їх рятування, використовуючи для цього наявні сили і засоби;
• видалити за межі небезпечної зони всіх працюючих, не пов’язаних з ліквідацією пожежі;
• здійснити в разі необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленості будівлі;
• організувати зустріч пожежної охорони, подати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці на вододжерела;
• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей.

 

Надзвичайні ситуації – це події, при яких відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і які можуть призвести або призводять до загибелі людей та/або до значних матеріальних втрат.

До надзвичайних ситуацій, як правило, призводять аварії, катастрофи, стихійні