Автоматизація системи обліку даних танцювальної студії

tобсл – час обслуговування ПК, приймається 104 год.

Розраховується річний фонд заробітної плати обслуговуючого персоналу, за умови, що один місяць – чергова відпустка, грн.

 , (5. 11)

де ЗПосн. обсл. – основна заробітна плата обслуговуючого персоналу,

приймається посадовий оклад 1990, 00 грн. ;

ЗПдод. обсл. – додаткова заробітна плата обслуговуючого персоналу,

грн., розраховується за формулою 5. 4;

ЗПдод. обсл. = 1990, 00 • 0, 29 = 577, 10

 Розраховуються відрахування на єдиний соціальний внесок по заробітній платі обслуговуючого персоналу, грн.

Вс. з. обсл. =ФОПобсл. річн. • Кс. з., (5. 12)

Вс. з. обсл=1553, 02• 0, 3677 = 571, 05

Розраховуються витрати на поточний ремонт устаткування, грн.

Впот. рем. = Вперв. • Кпот. рем., (5. 13)

де Кпот. рем. – коефіцієнт витрат на поточний ремонт, приймається 0, 03.

Впот. рем. = 7770, 00• 0, 03 = 233, 10

Розраховуються інші витрати на утримання та експлуатацію обладнання, грн.

Він. = (Арічн. +Вел. річн. +ФОПобсл. +Вс. з. обсл. +Впот. рем.) • Кінш.., (5. 14)

де Кінш. – коефіцієнт інших витрат, приймається 0, 03

Він. = (3885, 00 + 226, 01 + 1553, 02 + 571, 05 + 233, 10) • 0, 03 = 194, 05

Розраховуються річні витрати на утримання та експлуатацію обладнання, грн.

Ву. е. о. =Арічн. +Вел. річн. +ФОПобсл. +Вс. з. обсл. +Впот. рем. +Він., (5. 15)

В у. е. о.. = 3885, 00 + 226, 01 + 1553, 02 + 571, 05 + 233, 10+194, 05 = 6662, 22

Річні витрати на утримання та експлуатацію обладнання (спеціального устаткування) наводяться в таблиці 5. 5.

 

 

Розраховуються експлуатаційні витрати на 1 годину роботи ПК, грн. /год.

  (5. 16)

 

Розраховуються експлуатаційні витрати на весь час роботи ПК при написанні програмного продукту, грн.

Векспл. =В експ. 1год. ∙ tм. ч., (5. 17)

де tм. ч – час роботи ПК при написанні програмного продукту, в середньому робота за комп’ютером приймається 4 год. /добу.

tм. ч. =Дроб. прогр. ∙ 4, (5. 18)

де Дроб. прогрм. – кількість днів роботи програміста при розробці програмного продукту.

tм. ч. = 23 • 4 = 92

Векспл. = 3, 52 • 92 = 324, 13

 

 

Накладні (непрямі) витрати – це витрати, які пов’язані не з виготовленням конкретних виробів, а з процесом виробництва в цілому (зарплата управлінського персоналу, утримання та експлуатація будівель, комунальні послуги та ін.), грн. [9]

Внакл. = (ЗПосн. прогр. +ЗПосн. конс.) • Кнакл. в., (5. 19)

де Кнакл. в. – коефіцієнт накладних витрат, приймається 0, 50

Внакл. = (2180+1078, 26) • 0, 50 = 1629, 13

Розраховуються загальні витрати на розробку програмного продукту, грн.

Взаг. =ЗПосн. +ЗПдод. +Вс. з. +Вмат. +Векспл. +Внакл., (5. 20)

Взаг. = 3258, 26 + 944, 90 + 1545, 50 + 235, 00 + 324, 13 + 1629, 13 = 7936, 91

Дані розрахунків витрат на розробку програмного продукту наводяться в таблиці 5. 6.

 

 

За результатами розрахунків, наведених у таблиці 5. 6, можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу у витратах на розробку програмного продукту займають витрати на оплату праці фахівців. [13]

 

 

 

Питаннями охорони праці в міжнародному масштабі та розробкою конвенцій, рекомендацій з різних соціально-правових проблем займається Міжнародна Організація праці (МОП). За роки діяльності МОП, підхід до проблеми охорони праці, який базувався на першочерговій увазі до випадків найбільш серйозних порушень і галузей з найвищим рівнем травматизму та захворюваності, значно розширився і переріс у всеосяжну систему, метою якої є досягнення найвищого рівня безпеки та гігієни праці у всіх галузях та професіях. Все вищесказане в повній мірі стосується користувачів комп'ютерів, з огляду на значний ріст цієї професії у всьому світі.

Першою країною, яка почала займатися створенням стандартів, що регламентують роботу з комп'ютерами, є Швеція. Там ще в першій половині 80-х років почалися серйозні дослідження умов праці з ВДТ та їх вплив на здоров'я користувачів. До цих досліджень було залучено більше 20 шведських наукових організацій, в тому числі Шведський інститут з питань захисту від випромінювань, Національна Рада з техніки безпеки і гігієни праці, Шведський національний комітет з вимірювань та випробовувань та ін.

В результаті проведеної роботи був розроблений стандарт МРК II 1990, який вважається базовим. Методика МРК II направлена, в основному, на перевірку двох характеристик відеотерміналів: візуальних ергономічних (яскравість, нелінійність, чіткість, колір, коефіцієнт відбиття, неортогональність та ін.) та