Автоматизація системи обліку даних танцювальної студії

Аварії поділяються на дві категорії.

До І категорії належать аварії, внаслідок яких:

• загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;
• стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за санітарно-захисну зону підприємства;
• збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;
• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я значної кількості працівників підприємства чи населення.

До II категорії належать аварії, внаслідок яких:

• загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;
• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці (враховуються цех, дільниця з чисельністю працівників 100 осіб і більше).

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устаткування, тимчасової зупинки виробництва в результаті спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив дротів ліній електропередач не належать до аварій, що мають категорії.

Події природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля, називаються небезпечними природними явищами. Руйнівне небезпечне природне явище – це стихійне лихо.

Надзвичайні ситуації мають різні масштаби за кількістю жертв, кількістю людей, що стали хворими чи каліками, кількістю людей, яким завдано моральної шкоди, за розмірами економічних збитків, площею території, на якій вони розвивались, тощо.

Вагомість надзвичайної ситуації визначається передусім кількістю жертв та ступенем впливу на оточуюче життєве середовище, тобто рівнем системи «людина – життєве середовище» (далі – «Л – ЖС»), якої вона торкнулася, і розміром шкоди, спричиненої цій системі. Виходячи з ієрархії систем «Л – ЖС», можна говорити про:

• індивідуальні надзвичайні ситуації, коли виникає загроза для порушення життєдіяльності лише однієї особи;
• надзвичайні ситуації рівня мікроколективу, тобто коли Загроза їх виникнення чи розповсюдження наслідків стосується сім 1, виробничої бригади, пасажирів одного купе тощо;
• надзвичайні ситуації рівня колективу;
• надзвичайні ситуації рівня макроколективу;
• надзвичайні ситуації для жителів міста, району;
• надзвичайні ситуації для населення області;
• надзвичайні ситуації для населення країни;
• надзвичайні ситуації для жителів континенту;
• надзвичайні ситуації для всього людства.

Як правило, чим більшу кількість людей обходить надзвичайна ситуація, тим більшу територію вона охоплює. І навпаки, при більшій площі поширення катастрофи чи стихійного лиха від нього страждає більша кількість людей. Через це в основу існуючих класифікацій надзвичайних ситуацій за їх масштабом найчастіше кладуть територіальний принцип, за яким надзвичайні ситуації поділяють на локальні, об'єктові, місцеві, регіональні, загальнодержавні (національні), континентальні та глобальні (загальнопланетарні).

15 липня 1998 р. Постановою Кабінету Міністрів України № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій» затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій».

Рівні надзвичайних ситуацій:

• загальнодержавний;
• регіональний;
• місцевий;
• об'єктовий.

Від кількості людей, які загинули, розрізняють чотири рівні надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох та більше областей або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріали і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація регіонального рівня – це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів (міст обласного значення) або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету.

Надзвичайна ситуація місцевого рівня – це надзвичайна ситуація, яка виходить за межі потенційно-небезпечного об'єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків на довкілля, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно-небезпечного об'єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До місцевого рівня також належать всі надзвичайні ситуації, які виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери та інших, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.

Надзвичайна ситуація об'єктового рівня – це надзвичайна ситуація, яка не підпадає під зазначені вище визначення, тобто така, що розгортається на території об'єкта або на самому об'єкті і наслідки якої не виходять за межі об'єкта або його санітарно-захисної зони.

Для організації ефективної роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям, ліквідації їхніх наслідків, зниження масштабів втрат та збитків дуже важливо знати причини їх виникнення та володіти теорією виникнення катастроф.

Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій за характером походження подій, котрі зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій на території України, розрізняє чотири класи надзвичайних ситуацій – надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціально-політичного, військового характеру. Кожен клас надзвичайних ситуацій поділяється на групи, які містять конкретні їх види.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру – це транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спору дах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайні ситуації природного характеру – це небезпечні геологічні, метео­рологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру – це ситуації, по­в'язані з протиправними діями терористичного та антиконституційного спря­мування: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру – це ситуації, пов'язані з на; слідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, сильнодіючих отруйних речовин, токсичних відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

 

 

При виконанні дипломної роботи була детально вивчена та проаналізована предметна область, що стосується роботи з даними танцювальної студії.

Проведений аналіз існуючого програмного забезпечення та зроблений висновок про те, що всі програми, що продаються на українському ринку, є дуже громіздкими та дорогими для невеликої організації.

У даній дипломній роботі розроблена інформаційна система для введення, редагування, пошуку, фільтрування даних, необхідних для роботи танцювальної студії.

Програмне забезпечення розроблене у середовищі Microsoft Visual Studio 2010 за допомогою візуальної мови програмування C#.

Програма працює на ПК під керуванням операційних систем Microsoft Windows ХР/7. Програма має зручний, максимально орієнтований на некваліфікованого кінцевого користувача інтерфейс.

Програма була протестована та виявилася працездатною, має достатню швидкість роботи.

Проведено розрахунок основної та додаткової заробітної плати фахівців, зайнятих у розробці програмного продукту. Загальні витрати, пов’язані з розробкою програмного продукту складають 7936, 91 грн.

В процесі виконання дипломної роботи були опрацьовані правові аспекти охорони праці користувачів комп’ютерів, розглянуті питання електробезпеки, пожежної безпека в приміщеннях з персональними комп’ютерами, дана загальна характеристика надзвичайних ситуацій.

 

1. http: //www. wonderdance. ru/dances. html Направления современных танцев
2. www. profdance. com
3. usu. kz/app_upravlenie_tancevalniy_klub. php
4. www. as-service. com. ua/... /programma-dlya-shkoly-i-studii-tantsev. html
5. Шилдт Г. C# 4. 0 Полное руководство. – М. : Вильямс, 2011
6. Эндрю Троелсен. Язык программирования C# 5. 0 и платформа. NET 4. 5, 6-е издание,. – СПб. : БХВ-Петербург, 2012
7. Подбельский В. В. Язык C#. Базовый курс. 2-е изд., 2013
8. Таненбаум Э. Современные операционные системы. 2-е изд. – СПб: Питер, 2002. – 1040 с: ил.
9. Дворжецкий А. В. SQL: Structured Query Language (структурированный язык запросов). – М. : Познавательная книга плюс, 2001. – 416с. – (Карманный атрибут компьютерщика).
10. Котов О. М., Язык C#. Краткое описание и введение в технологии программирования, 2014
11. Гэри Хансен, Джэймс Хансен. Базы данных: разработка и управление: Пер. с англ. – М. : ЗАО «Издательство БИНОМ», 1999.
12. Фролова Т. А. Экономика предприятия. – Т. : ТРТУ, 2005. – 374с.
13. Покропивного С. Ф. Економіка підприємства. – К. : КНЕУ, 2000. – 528 с.
14. Жидецький В. Ц. Охорона праці користувачів комп'ютерів. – Львів: Афіша, 2000. – 176 с.
15. Желібо Є. П., Заверуха Н. М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності. – К. : Каравела, 2005. – 344 с.