Бактеріальні хвороби плодових культур Закарпатської області

Симптоми захворювання, що викликається Xanthomonas arboricola включають плями на фруктах, плями на листі, і виразки. Симптоми на фруктах включають виразка, тріщин, гумування тканини, яка може зробити плоди більш сприйнятливі до бурої гнилі, Rhizopus та інших грибкових інфекцій. Важкі випадки плямистості листя може призвести до ранньої дефоліації. Сильна дефоліація може призвести до зниження розміру, сонячних опіків і розтріскування плодів. Ранні дефоліації дерев знижуються і силу зимостійкості.(Рис. 3.2.-3.6)

 

Рис. 3.2. Листки персика, уражені бактеріальною плямистістю

(Фото автора)

 

 

Рис.3.3.Фрагмент листка персика, ураженого бактеріальною плямистістю 

(Фото автора)

 

Рис.3.4. Гілка персика уражена бактеріальною плямистістю 

(Фото автора)

 

 

Рис.3.5.Плід персика, ураженого бактеріальною плямистістю 

(Фото автора)

 

 

Рис.3.6. Плід сливи, ураженої бактеріальною плямистістю 

(Фото автора)

На листках персика інфекція спочатку проявляється на нижній поверхні як маленькі, блідо-зелені до жовтого, круглої або нерівної форми плями з легким потемнінням в центрі. Ці плями незабаром стають дуже помітні на верхній поверхні, вони збільшуються і темнішають (в темно-фіолетові, коричневі або чорні) (рис. 3.2.,3.3.).Безпосередньо навколишні тканини можуть стати жовтими. Хворі ділянки випадають зазвичай після потемніння, але вони можуть випадати до зміни кольору. Часто темне кільце ураженої тканини набуває форму «свердловини». 

Бактеріальний опік плодових. Збудник: Erwinia amylovora. Карантинна хвороба розвивається більш ніж на 170-ти культурних та дикорослих видах рослин, більшість з яких належать до родини розових. Плодові культури по чутливості до опіку можна розмістити в такому порядку: груша, яблуня, айва, слива, абрикос, вишня, персик і т.д. Декоративні та дикорослі: кизил, глід, фотинія, піроканта, горобина, китайська айва, японська мушмула, спірея, керія, троянда. Існує виражена сортова різниця в чутливості до захворювання. Уражує майже всі плодові культури, а також глід, горобину й інші. В Україну хвороба потрапила з посадковим матеріалом, і на цей час зареєстрована в Закарпатській і Чернівецькій областях. Уражуються квіти, листки, пагони, гілки, стовбур, корінь, плоди.

Розвиток хвороби починається з верхньої частини дерева. Навесні, коли температура сягає +18°С, раптово починають в’янути й буріти суцвіття, листя та молоді пагони. Суцвіття й листя згодом чорніють, але не опадають. Характерна ознака хвороби — верхня частина ушкодженої гілки вигинається у вигляді гачка. Недозрілі плоди теж в’януть, зморщуються, чорніють і так само залишаються на дереві. Уражені дерева виглядають як пошкоджені вогнем, обпалені. На корі уражених гілок і на плодах з часом з’являються краплини ексудату. Спершу вони безбарвні, потім стають жовтими або темно-коричневими і застигають у вигляді кульок. Виділення ексудату — головна ознака, яка відрізняє ервінію від інших бактеріальних хвороб. 

 

Рис.3.7.Гілка, уражена Erwinia amylovora (характерний вигин у виді гачка) 

(Фото автора)

 

 

Рис.3.8. Квітки, уражені бактеріальним опіком 

(Фото автора)

 

 

 

 

Рис. 3.9. Виділення ексудату на плодах яблуні (в природніх та лабораторних умовах) 

(Фото автора)

 

 

Рис.3.10. Уражена бактеріальним опіком частина стовбуру 

(Фото автора)

Улітку хвороба затухає, але наступної весни з початком сокоруху відновлюється з іще більшою інтенсивністю. Хворобу поширюють краплини дощу й комахи, передусім попелиці, короїди, бджоли, а також птахи. Окрім того, може передаватися з садовим реманентом і посадковим матеріалом. Шкідливість бактеріального опіку плодових дуже велика, може призвести до масової загибелі насаджень. 

Властивості збудника бактеріального опіку плодових. . Клітини Erwinia amylovora являють собою палички із заокругленими кінцями та перитрихальним розташуванням джгутиків, грамнегативні, оксидазонегативні, спор та капсул не утворюють, факультативні анаероби, оптимальна температура росту становить 27 – 300С.

Виділені з уражених зразків бактерії через 48 год. утворювали на картопляному агарі круглі, з рівними краями, блискучі колонії сірувато-білого кольору, напівпрозорі, маслянистої консистенції, зморшкуваті або з рівною гладкою поверхнею. У разі додавання до інкубаційного середовища дріжджового автолізату ріст колоній завершувався через 24 год. Для остаточної ідентифікації ізолятів вивчали їх здатність засвоювати різні органічні сполуки та синтезувати ферменти. За всіма ознаками досліджувані ізоляти були ідентичні колекційному штаму E. amylovora 2024 і штамам, описаним у літературі [8].

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

1. Найбільшою загрозою насадженням плодових рослин серед збудників бактеріальних захворювань є фітопатогени представлені грампозитивними та грамнегативними бактеріями і мікоплазмами, серед яких найчастіше зустрічаються бактерії родів Pseudomonas, Xanthomonas, Agrobacterium, Erwiniа, Clavibacter, Cоrynebacterium, Streptomyces.

2. Бактеріальний опік плодових, збудником якого є Erwinia amylovora, що здатна спричиняти епіфітотії.

3. На основі вивчення морфологічних, культуральних, біохімічних властивостей та антигенного складу ізоляти, виділені з уражених тканин плодових культур в Закарпатській області, віднесені до E. аmylovora та X.arboricola.

4. Встановлено, що у разі високої інтенсивності захворювання збудник бактеріального опіку плодових проникає на значну відстань від видимої межі ураження, тобто, реальна межа поширення інфекційного процесу не збігається з візуальним її проявом. 

5. Найуразливішими до патогену є зелені однорічні пагони, натомість у багаторічних гілках захворювання поширюється значно повільніше, при цьому уражена тканина від здорової чітко не відмежовується. Такі гілки доцільно видаляти повністю. 

6. Відзначено