Бактеріальні хвороби плодових культур Закарпатської області

Плямистості або некрози виявляються у вигляді ділянок відмерлої тканини на уражених органах рослини – листі, стовбурах, плодах. Плями можуть мати різну форму: округлу, подовжену, незграбну. На листках форма некротичних плям залежить від розташування жилок. При ураженнях жилок некрози виявляються у вигляді штрихів. Дуже часто некрози чітко обмежені від здорової тканини і збудник локалізована в такій ураженій ділянці. Таке обмеження поширення збудника можна розглядати як захисну реакцію рослини. В інших випадках некрози рясно заселені патогеном, уражена тканина велика і добре помітна. При деяких ураженнях на межі здорової та ураженої тканини утворюється закорковілий шар, уражені ділянки втрачають зв'язок зі здоровими і випадають. Такий тип ураження називається дірчастою плямистістю [13]. Бактеріальні плямистості зустрічаються майже на всіх надземних органах рослин і відрізняються від плямистостей грибкового походження відсутністю споро ношень, а також наявністю світлої, блідо-зеленої облямівки [2]. Ураження типу плямистостей характерні для мікозів, бактеріозів і вірозів.

Виразки (антракнози) виникають при ураженні насичених водою органів і тканин рослин, і характеризуються розм'якшенням тканин, що оточують місця зараження. В результаті утворюються поглиблення, в яких відбувається спороношення паразита. Розвиток виразок можна розглядати як один з випадків плямистостей.

Хлороз і мозаїки виникають через порушення пігментації листків. При хлорозах це стосується загального пожовтіння або посвітління листя, при мозаїках пожовтіння зачіпає окремі частини листа. Частіше всього причинами цього бувають порушення живлення або ураження вірусами.

В'янення, або вілт – широко поширений тип ураження рослин, загибель яких відбувається в результаті проникнення збудників в кореневу і провідну системи. Спостерігається закупорювання провідних судин, під дією токсинів, що утворюються, відбувається некроз стінок. В результаті порушується транспорт води в рослині і вона в'яне. Причиною розвитку вілту можуть бути і гриби, і бактерії. У разі грибної інфекції в'янення називається трахеомікоз, в разі бактеріальної – трахеобактеріозом. Однак в'янення може бути пов'язано і з несприятливими умовами навколишнього середовища [9]. В'янення характеризується втратаю тургору рослинними клітинами, в’яненням всієї рослини чи окремих її частин (гілок, листя), інколи супроводжується потемнінням жилок на листі. Цей тип ураження зустрічається при в’яненні табака, томатів та інших пасльонових, що викликаються Pseudomonas solanacearum E. Sm., при в’яненні огірків та інших гарбузових (Erwinia tracheifilum Burgw.), в’яненні кукурудзи (Aplanobacter stewartii McCul). До них також відноситься судинний бактеріоз капусти, при якому характерне почорніння жилок (Xantomonas campestris Dowson.) [9].

Пухлини, або нарости виявляються як розростання ураженої тканини під впливом збудника хвороби. Можуть утворюватися на різних частинах рослини: на коренях (кила капусти), бульбах (рак картоплі), коренеплодах (рак кореня буряків). Виникнення наростів відбувається в результаті збільшення розмірів уражених клітин (гіпертрофія), або їх кількості (гіперплазія). Іноді обидва процеси протікають одночасно. Ураження такого типу свідчать про те, що патогени виділяють гормональні речовини, здатні порушити притаманний рослині спосіб зростання, привести до розростання окремих тканин. Нарости, галли, пухлини – характерні ознаки хвороб, що викликаються грибами, бактеріями і вірусами [8].

Наліт з'являються на поверхні уражених органів і являють собою міцелій і спороношення збудника хвороби – гриба. Особливості нальоту – забарвлення і розташування – можуть служити діагностичними ознаками збудника, наприклад, справжні та несправжньої борошнистої роси.

Пустули являють собою ділянки ураженої тканини з ознаками спороношення грибів, спочатку прикриті епідермісом, який згодом руйнується і розривається. Утворення пустул є найбільш типовою ознакою ураження іржистими грибами [10].

Парша – захворювавння, що розвивається на покривних тканинах, що приводить до їх розтріскування і утворення струпів. Зазвичай збудник захворювання не проникає глибоко всередину тканини, але при сильному ураженні може викликати деформацію плодів. Зустрічається парша на бульбах картоплі, плодах, насінні [8].

Муміфікація виражається в почорніння і ссиханні уражених органів рослини. Найчастіше муміфікуються уражені міцелієм паразитуючого гриба багаті поживними речовинами органи. Вражений плід перетворюється в тверде утворення – склероцій, покривні тканини якого темнозабарвлені. Характерні приклади таких уражень – ріжки злаків, муміфікація плодів яблуні.

Сажка проявляється в руйнуванні і перетворенні уражених органів і тканин рослини в чорну щільну або порошисту масу, що складається зі спор паразита, що утворюються на генеративних органах рослини: колосі, зернівці та інших [8].

Відставання в рості може бути пов'язане з хворобами як місцевого, так і загального характеру. Спостерігається зазвичай у вигляді дуже сильної інфекції і не є симптомом, характерним для будь-якого конкретного захворювання. Розростання пов'язано з надмірним ростом рослини за рахунок виділення патогеном ростових речовин. З надмірним виділенням ростових речовин пов'язана також і надмірна кущистість. В цьому випадку утворюється велика кількість стебел, такі рослини називають «відьмині мітли». На такий процес витрачається багато енергії, рослини погано плодоносять, мають дрібні листки і тонкі пагони. Вважають, що часто цей симптом є ознакою вірусного ураження.

Деформації представляють собою зміни форми ураженого органу. Наприклад, деякі грибні та вірусні хвороби пов'язані з деформаціями листя: скручуванням, зморшкуватістю, курчавістю. Скручування листя є результатом їх переповнення крохмалем (в результаті порушення його відтоку при ураженні провідної системи). Зморшкуватість і курчавість проявляються внаслідок нерівномірного росту мезофіла і жилок, а ниткоподібного – в результаті зростання тільки жилок. Деформації квіток – проліферації, махровість – є результатом вірусних уражень [2].

При