Предмет:
Тип роботи:
Навчальний посібник
К-сть сторінок:
432
Мова:
Українська
радіоактивного забруднення поверхонь обладнання, техніки, одягу, взуття, об'ємів повітря, продуктів харчування, води головним чином α- та β- частинками. За допомогою радіометрів можливе вимірювання невеликих рівнів γ -випромінювань. До них відносяться установка ДП-100, "БЕТА".
Радіометр-дозиметр γ-, β- випромінювань РКС-01 "Стора" призначений для індивідуального та колективного користування при вимірюванні потужності експозиційної дози γ-випромінювання, а також щільності потоку β-частинок. Радіометр призначений для вимірювання радіаційного фону в місцях проживання і праці населення контролю радіаційної чистоти житлових і виробничих приміщень будівель та споруд, предметів побуту, одягу, поверхні ґрунту на присадибних ділянках, транспортних засобів тощо.
Дозиметри призначені для визначення сумарної дози опромінення, яку отримує особовий склад формувань за час перебування в районі дії, головним чином, γ -випромінення.
Зокрема, дозиметричні прилади призначені для:
- радіаційної розвідки (визначення рівня радіації на місцевості);
- контролю за ступенем зараження радіоактивними речовинами техніки, продуктів харчування, води та ін.;
- контролю за опроміненням (вимірювання поглинаючих доз опромінювання людей);
- визначення наведеної радіоактивності в ґрунті, техніці, предметах, які опромінювались нейтронними потоками.
Комплекти індивідуальних дозиметрів: ДК-02, ДП-22В, ДП-24, ІД-1, ІД-11, ІД-02 та інші. Наприклад, комплект дозиметрів ДП-22В (ДП-24) призначений для контролю доз радіаційного випромінювання людей, що перебувають на зараженій території. Діапазон виміру від 2 до 50 рентгенів. Похибка відліку не перевищує 10 %. Саморозряд дозиметра - до 4 рентгенів за добу. Комплект працює при температурі від - 40 до +50°С.
4.Прилади хімічної розвідки.
Одним із видів зброї масового ураження є хімічна зброя, її дія базується на використанні бойових токсичних хімічних речовин, до якої відносять отруйні речовини і токсини, що уражають людей, тваринні та рослинні організми. Ці речовини мають високу токсичність і можуть викликати як тяжкі, так і смертельні ураження. Для отруйних речовин і токсинів характерним є проникання у приміщення, споруди, сховища, уражаючи усе живе. Іноді з визначенням факту застосування цього виду зброї та визначенням її типу виникають труднощі.
До приладів хімічної розвідки належить військовий прилад хімічної розвідки (ВПРХ) призначений для визначення у повітрі, на місцевості та інших об'єктах отруйних та сильнодіючих отруйних речовин. До приладу додається інструкція - пам'ятка з виявлення ОР, СДОР та інструкція щодо роботи з приладом та іншого обладнання. Вага приладу - близько 2,3 кг. Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос із колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками. Ручний насос - поршневий, призначений для прососування повітря крізь індикаторні трубки.
Насадка до насоса призначена для роботи приладу при виявленні ОР, СДОР у диму, на поверхні ґрунту та інших об'єктах. При визначенні ОР в умовах низьких температур необхідно використовувати грілку, яка знаходиться в комплекті приладу.
Крім ВПХР для хімічної розвідки використовують прилад хімічної розвідки ПХР, в якому насос має гнізда для індикаторних трубок і аналіз можна робити відразу всіма трубками.
ППХР - напівавтоматичний прилад хімічної розвідки, має електричний насос, який може працювати від автомобільного акумулятора.
Для більш ретельних досліджень хімічного зараження в польових умовах використовується прилад ПХЛ-54 - польова хімічна лабораторія.
Крім перелічених приладів на стаціонарних постах можуть використовуватися автоматичні газоаналізатори ГСП-1 та ГСП-11. Вони призначаються для безперервного визначення наявності у повітрі ОР і радіоактивного випромінювання. Прилад прокачує повітря через стрічку, що змочена реактивом, який при наявності відповідної хімічної речовини змінює колір, це фіксує фотоелемент і подається світловий та звуковий сигнал.
Для контролю наявності СДОР в промислових приміщення випускаються стаціонарні автоматичні прилади.
Література: 6Б, 17Б, 18Б, 15Д, 17Д.
Тема 11. Надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків. Надзвичайні ситуації у туризмі.
Питання, які розглядаються
1.Надзвичайні ситуації та їх класифікація.
2.Причини виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідація їх наслідків.
3.Єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.
4.Надзвичайні ситуації в туризмі.
1.Надзвичайні ситуації та їх класифікація.
Надзвичайна ситуація (НС) — порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Класифікація надзвичайних ситуацій. Надзвичайні ситуації, які можуть виникати на території України і здійснювати негативний вплив на функціонування об'єктів економіки та життєдіяльність населення поділяються за такими основними ознаками:
-за сферою виникнення;
-за галузевою ознакою;
-за масштабами можливих наслідків.
Постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998р. № 1099 (1099-98-п) "Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій", яка виділила чотири класи надзвичайних ситуацій, втратила чинність. Постановою КМУ від 24 березня 2004р. № 368 "Про затвердження Порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями" не передбачено класифікації надзвичайних ситуацій за джерелами їх виникнення. Вказана Постанова виділяє як основну підставу класифікації - обсяг заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації.
Надзвичайні ситуації техногенного характеру - це наслідок транспортних аварій, катастроф, пожеж, неспровокованих вибухів