Безпека життєдіяльності, охорона праці

На базі існуючих спеціалізованих служб і підрозділів (будівель¬них, медичних, хімічних, ремонтних та інших) в областях, районах, населених пунктах, підприємствах, установах та організаціях утво¬рюються позаштатні спеціалізовані формування, призначені для проведення конкретних видів невідкладних робіт у процесі реагу¬вання на надзвичайні ситуації. Ці формування проходять спеціаль¬не навчання, періодично залучаються до участі у практичному від¬працюванні дій з ліквідації надзвичайних ситуацій разом із СПГ.

У виконанні робіт, пов'язаних із запобіганням надзвичайним ситуаціям і реагуванням на них, можуть брати участь також добровільні громадські об'єднання за наявності у представників цих об'єднань відповідного рівня підготовки, підтвердженого в атестаційному по¬рядку. Свої дії вони повинні узгоджувати з територіальними орга¬нами та уповноваженими з питань надзвичайних ситуацій та цивіль¬ного захисту населення, а роботи виконувати під їх керівництвом.

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що прогнозується або виникла, може існувати один з таких режимів функціонування ЄДСЗР:

- режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії);

- режим підвищеної готовності - при істотному погіршенні ви¬робничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріо¬логічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обста¬новки (з одержанням прогнозної інформації щодо можливості ви¬никнення надзвичайної ситуації);

- режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній за¬грозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них;

- режим діяльності у надзвичайному стані - запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Кон¬ституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

Основні заходи, що реалізуються ЄДСЗР:

1)у режимі повсякденної діяльності:

- введення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і при¬леглій до них території;

- розроблення і виконання цільових і науково-технічних програм і заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення безпеки і захисту населення, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого функціонування об'єктів економіки та збере¬ження національної культурної спадщини у разі виникнення над¬звичайної ситуації;

- вдосконалення процесу підготовки персоналу уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе¬лення, підпорядкованих їм сил;

- організація навчання населення методів і користування засо¬бами захисту, правильних дій у цих ситуаціях;

- створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій; здійснення цільових видів страхування; оцінка загрози виникнення надзвичайної ситуації та можли¬вих її наслідків;

2)у режимі підвищеної готовності: здійснення заходів, визначе¬них для режиму повсякденної діяльності і додатково:

- формування оперативних груп для виявлення причин погір¬шення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;

- посилення роботи, пов'язаної з веденням спостереження та здійсненням контролю за станом довкілля, обстановкою на по¬тенційно небезпечних об'єктах і прилеглій до них території, про¬гнозуванням можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;

- розроблення комплексних заходів щодо захисту населення і територій, забезпечення стійкого функціонування об'єктів еко¬номіки;

- приведення в стан підвищеної готовності наявних сил і засо¬бів та залучення додаткових сил, уточнення планів їх дії і перемі¬щення у разі необхідності в район можливого виникнення надзви¬чайної ситуації;

- проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичай¬ної ситуації;

- запровадження цілодобового чергування членів Державної, ре¬гіональної, місцевої чи об'єктової комісії (залежно від рівня надзви¬чайної ситуації);

3)у режимі діяльності у надзвичайній ситуації:

-здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і струк¬турних підрозділів ЄДСЗР;

-організація захисту населення і територій;

-переміщення оперативних груп у район виникнення надзви¬чайної ситуації;

-організація роботи, пов'язаної з локалізацією або ліквідацією надзвичайної ситуації, із залученням необхідних сил і засобів;

-визначення межі території, на якій виникла надзвичайна си¬туація;

-організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функ¬ціонування об'єктів економіки та об'єктів першочергового життє¬забезпечення постраждалого населення;

- здійснення постійного контролю за станом довкілля на тери¬торії, що зазнала впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстанов¬кою на аварійних об'єктах і прилеглій до них території;

- інформування органів управління щодо рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, пов'язаних з реагуванням на цю ситуа¬цію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомен¬дацій щодо поведінки в умовах, які склалися;

4) у режимі діяльності у надзвичайному стані здійснюються заходи відповідно до Закону України "Про надзвичайний стан".

 

5.Надзвичайні ситуації в туризмі.

Для надзвичайних ситуацій в туризмі найбільш характериними є стихійні лиха та аварії на транспорті. 

Стихійні лиха. Стихійні лиха - це небезпечні природні явища, процеси атмосферного, гідрологічного, геологічного, біосферного або іншого походження таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, об'єктів народного господарства, що у свою чергу може спричинити аварії й катастрофи.

Справжнім лихом є землетруси, повені, зсуви, селеві потоки, бурі, урагани, снігові заноси, пожежі лісів, торфу, полів і населених пунктів. Тільки за останні 20 років вони забрали життя більше