Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

Для захисту рук від СДОР промисловість випускає рукавички гумові тех-нічні двох типів (тип 1 – товщиною 0,3 мм, тип 11 – товщиною 0,7 мм), які при-значені для виконання грубих робіт.

Крім того, промисловістю випускається ціла гамма рукавичок для захисту рук від різних кислотних і лужних розчинів середньої концентрації з викорис-танням різних фільтруючих матеріалів на основі тканин.

Всі засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри мають два види зберігання – у мобілізаційному резерві й поточний. Термін зберігання засобів інди-відуального захисту органів дихання складає 10 років, після чого вони підлягають перевірці силами спеціалізованої лабораторії ЦО, при їх справності термін їх збе-рігання може бути продовжений ще на 5 років.

Мобілізаційний резерв засобів індивідуального захисту зберігається у спеці-ально побудованих або виділених для цих цілей теплих приміщеннях. Протигази зберігають окремо від респіраторів і засобів захисту шкіри, у дерев’яних ящиках до 40 шт. у кожному всіх розмірів, які можна за висотою укладати у 4-5 рядів. Респіратори зберігають аналогічно протигазам. Засоби шкіри укладають у ящики до 20 шт. всіх розмірів.

58

 

Слід враховувати, що засоби індивідуального захисту, які забезпечують захист від сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), справляють негативний вплив на організм людини, утруднюють при певних умовах виконання покладених завдань внаслідок погіршення теплообміну організму людини з навколишнім середовищем і в результаті обмеження рухомості.

Для перевірки протигазів необхідно:

-вийняти протигаз із сумки і перевірити цілісність шлему-маски (маски), скла окулярів, справність тасьми, її натяг, наявність пересувних пряжок;

-перевірити клапанну коробку, наявність і стан клапанів вдиху і видиху й за-побіжного екрану;

-перевірити з’єднальну трубку (якщо вона є) чи не має на ній проколів або розривів, щільно вона приєднується до патрубка маски, не пом’ята накидна гайка і чи є на ніпелі гумове кільце;

-перевірити протигазову коробку, щоб на ній не було вм’ятин, проколів, ржі, вийняти гумову пробку з отвору на дні коробки;

-перевірити протигазову сумку і наявність дерев’яних вкладишів і незапітнілих плівок (олівців).

Після зовнішнього огляду необхідно зібрати протигаз і перевірити його на герметичність. Для цього треба надіти шлем-маску (маску), вийняти протигазову коробку із сумки, закрити отвір коробки гумовою пробкою або заткнути долонею і зробити глибокий вдих. Якщо при цьому повітря не проходить під шлем-маску (маску), то протигаз справний. При виявленні несправностей і некомплектності у протигазі його здають в ремонт або замінюють справним.

Блок 2.2. Лекція № 4. Підготовка об’єктів народного господарства

до усталеної роботи в умовах воєнного часу й проведення

рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у

вогнищах ураження (зараження) і в районах стихійного лиха

План 1. Підготовка об’єктів народного господарства до усталеної роботи в умовах воєн-ного часу.

59

 

2. Проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у вогнищах ураження (зараження) і в районах стихійного лиха.

1. Підготовка об'єктів народного господарства до усталеної роботи в

умовах воєнного часу

Забезпечення стійкості роботи об’єкта народного господарства в умовах НС – одне з основних завдань ЦО.

Під стійкістю функціонування об’єкта розуміють здатність його в умовах НС випускати продукцію в запланованому обсязі й номенклатурі, виконівати всі свої функції, а у випадку аварії, катастрофи, пошкодження – відновлювати вироб-ництво в мінімально короткий термін.

На стійкість функціонування об’єкта господарювання (ОГ) у НС впливають такі чинники:

-надійність захисту робітників і службовців від наслідків НС – аварій, катастроф, від первинних і вторинних факторів зброї масового ураження (ЗМУ);

-здатність інженерно-технічного комплексу об’єкта протистояти цим впливам;

-надійність системи постачання об’єкта всім необхідним для виробництва про-дукції (сировиною, паливом, енергією, газом, водою і т.д.);

-стійкість і безперервність керування виробництвом і ЦО;

-підготовленість об’єкта до проведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РіІНР) і відбудовних робіт;

-район розміщення об’єкта;

-внутрішнє планування і забудова території;

-виробничі зв’язки;

-системи управління;

-системи енергопостачання;

-технологічний процес;

-підготовленість до відновлення виробництва.

З переліченого вище випливають вимоги до стійкості функціонування ОНГ в умовах мирного часу, щоб виключати ситуацію типу Чорнобильської. Ці вимоги закладені в нормах проектування інженерно-технічних заходів (ІТЗ) ЦО, а також

60

 

у розроблених на їхній основі нормативних документах.

Захист робітників і службовців досягається трьома способами:

1.Укриття людей у захисних спорудах.

2.Застосування засобів індивідуального захисту.

3.Проведення евакуаційних заходів для робітників і службовців та членів їх сімей.

Засоби індивідуального захисту забезпечують захист людей при перебу-ванні на виробничих місцях і на місцевості, що заражена РР, ОР, СДОР, БЗ.

Укриття в захисних спорудах – найбільш ефективний спосіб захисту ви-робничого персоналу працюючої зміни. Захисні споруди повинні будуватися на кожному об’єкті своєчасно і забезпечувати укриття найбільшої працюючої зміни.

Евакуаційні заходи забезпечують захист членів сімей робітників, службовців і виробничого персоналу непрацюючих змін.

Надійність захисту виробничого персоналу досягається завдяки застосу-ванню всіх трьох способів захисту