Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

Захист засобів виробництва подлягає у підвищенні опірності будівель, споруд і конструкцій об’єкта впливу можливих уражаючих чинників і захисту виробничого процесу.

Забезпечення стійкого постачання досягається проведенням заходів щодо захисту комунально-енергетичніх мереж, транспортних комунікацій і джерел по-стачання, а також створенням необхідних запасів палива, сировини, напівфабрикатів і комплектуючих виробів.

Підготовка до відновлення порушеного виробництва здійснюється своє-часно. Вона передбачує планування відповідних робіт за різними варіантами, під-готовку ремонтних бригад, створення необхідного запасу матеріалів, обладнання і направлена на поновлення випуску необхідної продукції в мінімальні строки.

Підвищення стійкості й оперативності управління виробництвом дося-гається створенням на об’єкті системи зв’язку, високою професійною підготовкою керівного складу до виконання функціональних обов’язків і заходами ЦО в по-всякденній діяльності і в умовах НС, а також своєчасним прийняттям правильних

61

 

рішень і постановкою завдань підлеглим щодо обстановки.

Таким чином, підвищення стійкості роботи об’єктів промисловості в умовах НС досягається своєчасним проведенням комплексу інженерно-технічних, техно-логічних і організаційних заходів, направлених на максимальне зниження впливу уражаючих чинників і створення умов для ліквідації наслідків НС.

Інженерно-технічні заходи включають комплекс робіт, направлених на під-вищення стійкості виробничих будівель, споруд, технологічного обладнання, кому-нально-енергетичних систем.

Технологічні засоби забезпечують підвищення стійкості роботи об’єкта шляхом зміни технологічних процесів, сприяють спрощенню виробництва продукції і виключають можливість виникнення аварій і катастроф.

Організаційні заходи передбачають розробку і планування дій керівного складу, штабу, служб і формувань ЦО із захисту робітників і службовців, прове-дення рятувальних та інших невідкладних робіт, відновлення виробництва, а також випуск продукції на обладнанні, що збереглося.

Заходи щодо підвищення стійкості роботи підприємства в умовах НС Підвищення стійкості роботи об’єкта в умовах НС досягаються:

-моніторингом зовнішніх і внутрішніх небезпечних факторів для підприємства;

-підвищенням надійності роботи й створенням дублюючих джерел енерго, газо-та водопостачання, а також створенням запасів сировини, палива, комплекту-ючих деталей, обладнання і матеріалів;

-вдосконаленням технологічних процесів виробництва, забезпеченням автома-тичного відключення при виході з ладу установок;

-забезпеченням співробітників підприємства засобами індивідуального захисту;

-підготовкою в заміській зоні баз для розміщення науково-дослідних, конструк-торських відділів та інших невиробничих підрозділів об’єкта;

-постійною готовністю аварійно-рятувальних формувань до проведення ряту-вальних та невідкладних аварійних робіт;

-будівництвом і обладнанням сховищ на підприємствах для робітників і служ-бовців (для цього можуть бути використані шахти та інші виробітки);

62

 

-створенням на об’єктах захисних споруд для пунктів керування;

-проведенням організаційних та інженерно-технічних заходів щодо підготовки об’єкта до особливого режиму роботи.

Підвищення надійності електропостачання підприємства може здійснюватися підключенням до резервних мереж (ліній електропередач), розподілом схеми мереж на частини, що працюють незалежно, встановленням дизельних електростанцій. Особливу увагу необхідно приділяти надійності електро-, водо-, теплопостачання на комунальних підприємствах, медичних, дитячих установах, підприємствах з неперервним циклом виробництва.

З метою надійного забезпечення водою підприємства підключають до дублю-ючих джерел, створюють резервуари, влаштовують артезіанські свердловини.

Для підвищення стійкості систем газо-, тепло- й паливопостачання закіль¬цьовують газопроводи, газорозподільні станції, якомога більшу частину газопро¬водів влаштовують під землею, встановлюють автоматичні пристрої відключення в разі аварії, максимально збільшують запаси вугілля, мазуту, бензину, влашто-вують власні системи обігріву.

Стійкість підприємства підвищується при збільшенні запасів сировини, інструментів та матеріалів, але при цьому зменшується ефективність викорис¬тання коштів, тому в практиці підприємницької діяльності запаси збільшують при підвищенні ризику виникнення НС. При створенні запасів необхідно врахо¬вувати не тільки можливість розвитку НС в районі функціонування підприємства, але і в регіонах, де працюють постачальники й через які пролягають транспортні магістралі. Зрив поставок тільки однієї комплектуючої призводить до зупинки всього підприємства.

Розміщуючи небезпечні виробництва, враховують ризик виникнення НС техногенного походження.

Будівництво широких магістралей і створення необхідної транспортної мережі дає можливість в НС мирного і воєнного часу при зруйнуванні будівель запобігти суцільним завалам, які ускладнюють дії формувань ЦО і евакуацію потерпілих з району ураження в заміську зону. Ширина магістралі в метрах L = Hмакс + 15м,

63

 

де Н – висота найвищого будинку на магістралі, крім висотних громадських буді-вель каркасної конструкції.

Міська транспортна мережа повинна забезпечувати надійність сполучення між житловими і промисловими районами, вільний вихід до магістралі, що веде за межі міста, а також найкоротший і найзручніший зв’язок з центром міста, жит-лових і промислових районів із залізничними і автобусними вокзалами, вантажними станціями, річковими і морськими портами і аеропортами. Міжміські автомобільні шляхи повинні прокладатись в обхід міста. Навколо великих міст краще прокладати кільцеві дороги і з’єднувальні обхідні шляхи. Це зменшить забруднення повітряного басейну в межах міста від автомобільного транспорту і не порушить транспортних зв’язків в НС мирного і воєнного часу.

Лісопарковий пояс при застосуванні противником сучасної зброї може служити для розміщення робітників, службовців підприємств і населення.

Розміщення об’єктів повинно здійснюватись з урахуванням зон можливих руйнувань. Нові важливі промислові підприємства, основні склади і бази мають розміщуватись за межами зони можливих руйнувань.

За зонами можливих сильних руйнувань повинні розміщуватись:

-бази, склади з продовольчими і промисловими товарами першої необхідності;

-базові склади легкозаймистих і горючих матеріалів, головні споруди водозабез-печення;

-насосні й компресорні станції магістральних трубопроводів;

-міжміські кабельні магістральні мережі та інші важливі