Безпека життєдіяльності та цивільна оборона

У зоні можливих сильних руйнувань дозволяється розміщувати комунальні гаражі, тролейбусні депо, трамвайні праки, склади поточного забезпечення, під-земні магістральні трубопроводи, одну з груп головних споруд системи водопоста-чання та інші підприємства обслуговування населення міста.

Нові промислові підприємства (об’єкти) треба будувати з урахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об’єкта.

Будівлі й споруди на об’єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстань

64

 

між будівлями має забезпечувати протипожежні розриви. Ширину протипожеж¬ного розриву визначають за формулою

L = H1 + H2 + 15 м,

де H1 і H2 - висота сусідніх будинків.

Будівлі адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення роз-міщують окремо від основних цехів. Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленими або пониженої висоти, прямокутної форми. Це зменшить парусність будівлі і збільшить опір ударній хвилі буль-якого вибуху. Висока стій¬кість до дії ударної хвилі властива залізобетонній будівлі з металевими каркасами в бетонній опалубці.

2. Проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовних робіт у вогнищах ураження (зараження) і в районах стихійного лиха

Організаційні, правові й економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб, обов’язки, права, гарантії соціального захисту й відповідаль-ність рятувальників, а також питання міжнародного співробітництва у сфері лікві-дації НС визначає Закон України «Про аварійно-рятувальні служби» від 14 грудня 1999 р. № 1281-XIV (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 грудня 2000 р. № 2171 -III).

Організація і оперативне керівництво силами ЦО під час проведення ряту¬вальних заходів, ліквідації наслідків НС природного чи техногенного характеру здійснюється надзвичайними комісіями і штабами, що створюються за рішенням Кабінету Міністрів, обласної або районної державної адміністрації. У випадку локаль-них, об’єктових чи місцевих НС, що не мають катастрофічного характеру, всі заходи організовують керівники районів, населених пунктів, об’єктів, які за поса¬довими обов’язками виконують функції начальників ЦО.

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіІНР) проводять з метою порятунку людей і матеріальних цінностей. Для цього здійснюють розшук уражених, витя¬гання їх із завалів і зруйнованих споруд, надання їм першої медичної допомоги, евакуація з вогнищ ураження в медичні установи. РіІНР проводять безупинно, ціло-

65

 

добово, у будь-яку погоду, в найкоротший термін до повного їхнього завершення. РіІНР складаються з рятувальних робіт та інших невідкладних робіт. ІНР забезпечують повноцінне й швидке виконання рятувальних робіт. РіІНР проводять не для відновлення виробництва, а тільки для порятунку людей.

Зміст рятувальних робіт Рятувальні роботи складаються з:

1)розвідки маршрутів руху й ділянок робіт;

2)локалізації та гасінні пожеж на маршрутах руху й ділянках робіт;

3)розшуку уражених, витягання їх з пошкоджених, затоплених, загазованих і задимлених будинків, приміщень і завалів;

4)розкритті зруйнованих, затоплених, загазованих захисних споруд і порятунку людей, які перебувають у них;

5)подачі повітря в завалені захисні споруди з ушкодженою вентиляцією;

6)наданні ураженим першої медичної допомоги;

7)виведенні (вивозі) населення в безпечне місце;

8)санітарної обробки людей, ветеринарної обробки сільськогосподарських тварин, дегазації і дезактивації техніки, засобів індивідуального захисту.

Інші невідкладні роботи(ІНР) Зміст інших невідкладних робіт(ІНР):

1)прокладка проїздів у завалах шириною 3-3,5 метрів для однобічного проїзду або 6-6,5 метрів для двостороннього проїзду;

2)локалізація аварій на газових, електричних, водоканалізаційних і техно-логічних мережах;

3)зміцнення або обрушення конструкцій будинків і споруд, що загрожують обвалом;

4)ремонт і відновлення зруйнованих ліній зв’язку й комунально-енерге-тичних мереж;

5)виявлення, знешкодження або знищення боєприпасів, що не розірвалися;

6)ремонт і відновлення захисних споруд.

Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт полягає

66

 

у виконанні заходів, передбачених чинним законодавством з питань ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій (широке роз-повсюдження заразної хвороби тварин), що створюють загрозу життю і здоров’ю населення.

Прийняттю рішення про проведення рятувальних і невідкладних робіт передує ретельна розвідка місць аварій та катастроф. Основними завданнями розвідки є визначення характеру руйнувань і об’ємів рятувальних та інших невідкладних робіт, стану шляхів під’їзду, технологічного устаткування, будівельних конструкцій, необхідності застосування спеціальної техніки, кількості матеріалів для аварійних робіт. На основі зібраних розвідкою даних про характер і обсяг майбутніх робіт приймають рішення про виконання конкретних заходів щодо їх проведення, а також визначають послідовність, необхідні сили й засоби. Для виконання робіт, які потребують спеціальної підготовки фахівців і залучення потужної техніки, залучають спеціальні формування ЦО або організують загони, створені на базі спеціальних будівельних, ремонтно-будівельних, будівельно-монтажних, шляхово-будівельних організацій і відділів комунального господарства.

Рятувальні й невідкладні аварійні роботи під час ліквідації наслідків НС здійснюють поетапно:

-перший етап – екстрений захист населення, зменшення можливих наслідків НС;

-другий етап – ліквідація наслідків НС;

-третій етап – розв’язання проблеми життєзабезпечення населення в районах, що постраждали внаслідок НС.

Обсяг рятувальних і невідкладних робіт залежить від ступеня пошкодження або руйнування будинків, споруд, устаткування та агрегатів, а також від стану комунально-енергетичних систем.

Особовий склад формувань ЦО на період участі в боротьбі зі стихійноми лихами і великими виробничими аваріями забезпечується безкоштовним харчу-ванням, житлом, спецодягом і транспортом для проїзду до місця робіт і назад до місця проживання. Витрати, пов’язані з оплатою робіт, харчування, житла, спец-

67

 

одягу,