Cемінар-діалог "Виховання маленького громадянина на основі краєзнавчого матеріалу"

 

Виступ вихователя-методиста Янищук О. І.

Настановча доповідь з досвіду роботи вихователя Давидович С. В.

Підбір орієнтовної тематики занять на основі краєзнавчого матеріалу

Складання молодими вихователями власного орієнтовного плану роботи з розділу «Мій рідний край»

Ознайомлення вихователів з типовими іграми і заняттями, які стосуються громадянського виховання

Новак О. П. Дидактична гра «Знай, люби і бережи»

Парфенюк О. А. «А нумо, українці!»

Курач Ю. А. «Мова багата – мова барвиста»

 

«Історична пам’ять – це фундамент людської культури»

Д. С. Лихачов

 

Попередня робота: тематичні бесіди з вихователями, анкетування, співбесіди, групові консультації, взаємовідвідування занять)

Присутні: вихователь-методист Янищук О. І., вихователь Давидович С. В., молоді вихователі.

Завдання семінару-діалогу:

1) залучення молодих вихователів до активної педагогічної та методичної діяльності, колективної роботи;

2) пропагування педагогічних знань з метоюпідвищення педагогічної грамотності молодих спеціалістів.

 

 

Любов до Батьківщини починається з любові до рідного краю, де народився, де світять зорі дитинства. Однією із форм вивчення рідного краю є краєзнавча робота.

Краєзнавство – сукупність спадщини, залишеної нам минулими поколіннями. Це – жива легенда та бабусині перекази, звичаї рідного краю та багатства надр, полів, лісів, трудові здобутки.

Краєзнавство, насамперед, – це золотий запас нашої духовності.

Одним із принципів Державної національної програми «Освіта. Україна XXI століття» є національна спрямованість освіти, що полягає в її органічному поєднанні з історією і традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу.

З відродженням національної культури, очищенням джерел історичної пам’яті, відновленням принципів гласності, демократизації, гуманізації активізується природний процес пошуку педагогами нового, ефективного у вихованні та навчанні дошкільників. І сьогодні, коли відбувається активне повернення до джерел народного буття, до історії народу, до традиційної обрядовості, фольклорного та етнографічного багатства, які сягають у глибину століть, постали питання:

з якого віку слід прилучати особистість до спадщини свого народу;

які завдання слід вирішувати, до яких результатів прагнути для закладання будь-яких основ виховного процесу.

Про важливість залучення дитини до культури свого народу написано дуже багато, оскільки звернення до нащадків та їх спадщини виховує повагу, гордість за землю на якій живеш. Велике значення у соціально-моральному вихованні має ознайомлення дошкільнят з історичною, культурною, національною, географічною, природно-екологічною своєрідністю свого регіону.

Виходячи з цього, робота з краєзнавства включає в себе цілу низку завдань:

виховання у дошкільнят любові до рідного міста, вулиці, поваги до праці;

формування у малят уявлення про географічне розташування нашого краю, уявлення дітей про флору і фауну та бережного відношення до них;

розвиток соціально-моральних якостей: гордості, гуманності, бажання зберегти та примножити багатства свого краю та інтересу до його традицій і промислів;

розширення історичних знань про рідний край;

виховання любові до природи рідного краю через пряме спілкування з нею, сприймання її красоти та розмаїття;

знайомство дітей з символами Рівненщини (герб, прапор).

При вирішенні цих завдань успіх може бути лише за умови активної взаємодії наших вихованців з навколишнім світом, через гру, предметну діяльність, спілкування, навчання, працю та інші види діяльності – так як виховують у дитини не тільки громадянські почуття а і формують його взаємовідношення з дорослими та однолітками.

Здійснення громадянського виховання дошкільнят на краєзнавчому матеріалі виходить з таких принципів:

включення ознайомлення дітей з рідним містом у цілісний освітній процес;

введення нового матеріалу у роботу з дітьми за принципом поступового переходу від того, що ближче дитині, до загальнішого, культурно-історичних фактів;

формування особистісного ставлення до фактів, подій з життя міста, створення умов для активного прилучення вихованців до навколиш-ньої дійсності;

залучення дітей до історії, культури, культурної спадщини минулого, природи рідного міста.

Велике значення для виховання дітей інтересу та любові до рідного краю має найближче оточення. Завдання вихователя – відібрати найбільш доступні враження для дитини, тому починає роботу по вихованні любові до рідного краю, педагог має сам досконало його знати.

Відбір відповідного матеріалу дає можливість сформувати у дошкільнят уявлення про те чим славиться його край. Треба показати дитині що рідне місто славиться своєю історією, традиціями, пам’ятними місцями, пам’ятниками, кращими людьми.

Які відомості та поняття про рідне місто мають засвоїти діти?

1. Увагу дітей старшого віку потрібно сконцентрувати до об’єктів які розташовані на ближчих вулицях: школа, кінотеатр, пошта, аптека і т. д. розповісти про їх призначення, підкреслити що все це створено для людей.

2. Діапазон об’єктів з яким знайомлять старших дошкільників розширяється – це район і мсто в цілому, історичні місця і пам’ятники, дітям пояснюють в честь кого вони зведені. Дають знання назв свого міста, вулиці а також в честь кого вони названі.

3. Екскурсії проводяться по місту, на природу, спостереження за працею дорослих, де кожна дитина починає усвідомлювати що праця об’єднує людей, потребує від них злагодженості, взаємодопомоги, знання свого діла. І тут велике значення має знайомство дітей з народним промислом рідного краю, його умільцями.

Найбагатший за змістом, розділом роботи – це ознайомлення