+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Педагогічний досвід
К-сть сторінок:
24
Мова:
Українська
style="text-align: justify;">Діти заходять парами до зали під запис пісні П. Зіброва «Є в нас мова і є в нас доля».
Ведуча: «Мова рідна, слово рідне!» – це назва сьогоднішнього свята. Це свято є ще однією сходинкою до нашого зближення, до родинного єднання у нашій великій сім'ї. у світі немає нічого кращого, дорожчого як земля, країна, де ми народились і живемо. Куди не кинь оком, вона дивує нас своїми чарівними барвами. Вона, як мати, у світі одна.
- Діти, як же називається наша країна?
Ведуча: Так, Україна, це наш рідний край, земля по якій ми ступаємо щодня, де ми вперше почули мамину мову, колискову пісню. Кожна держава має свою державну мову. Ми українці і розмовляємо українською мовою. І називаємо її «рідна мова». Рідна, як мати, як Батьківщина, як усе найдорожче серцю.
Велика, щедра і прекрасна
Українська мова!
Прозора й чиста, як гірська вода
Це України мова барвінкова
Між інших мов така одна!
1 дитина
Мово рідна! Колискова!
Материнська рідна мово!
Мово сили й простоти,
Ой, яка прекрасна ти!
2 дитина
Ти, рідна мово, чиста як роса
Цілюща й невичерпна, як криниця,
Святиня наша, гордість і краса
Ти розуму народного скарбниця!
3 дитина
Моя ти пісне калинова,
Моя ти зіронька свята!
Живи, цвіти вкраїнська мово,
Зціляй і душу і вуста!
4 дитина
Мова, наш душевний сад
Даний нам від роду,
А без мови наш народ,
Не був би народом.
Пісня: «Рідна мова», муз. П. Дворського.
Ведуча: Мова! А що таке мова? В народі говорять: «Слово до слова – зложиться мова» А І. Франко сказав: «Мова – коштовний скарб народу».
Любов до рідної мови починається ще з колиски, з маминої пісні. Народні колискові слова задаровують своєю ніжністю і простотою. В них материнська любов і ласка, світ добра, краси і справедливості, щира віра в магічну силу слова.
Пісня «Колискова» (виконують мами)
Ведуча: Кажуть, що мова – це цілюще народне джерело. Вона виховує людей, а допомагають у цьому приказки та прислів’я, які склав народ. Пригадайте і ви, діти, прислів’я про мову, рідне слово.
- Гостре словечко коле сердечко.
- Слово не горобець – вилетить не спіймаєш.
- Дав слово – виконай його.
- Не кидай слова на вітер.
- І від солодких слів буває гірко.
- Пташку пізнають за пір’ям, а людину за мовою.
Ведуча: Наша мова багата народною мудрістю, висловами, загадками, скоромовками. До вашої уваги скоромовки, які вивчили діти.
1. На печі, на печі
Смачні та гарячі
Пшеничні калачі
Хочеш їсти калачі,
Не сиди на печі.
2. За горою біля броду
Обгорожений город
Барабанять по городу
Бараболя і горох.
3. Наш Андрійко вищий Гната,
За Андрія вищий тато,
А за татового тата
Вища мабуть тільки хата.
Ведуча: У народі кажуть: «Пісня – душа народу». З піснею легше жити. В ній можна передати любов і тугу, щастя і радість, свої мрії і надії. У виконанні вихователів звучить пісня «Марічка».
1 дитина
Бог нам гарну мову дав
Щоб ми не мовчали,
А всі звуки і слова
Легко вимовляли
2 дитина
Її незміряно багату,
Дзвінку і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній чудовий
Люблю, люблю вкраїнську мову.
3 дитина
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту на віки,
Українську рідну мову
В дар мені дали батьки.
Ведуча: Народна гра – це своєрідне мистецтво. В іграх передається характер народу. Люди свято бережуть народні ігри.
Народна гра «Як були ми у садку»
Ведуча: Діти, а ви любите слухати казки? Які українські народні казки ви знаєте? Відгадайте, про героїв якої казки йде мова.
Двоє мишенят собі
Дружно з півником жили,
Що робили і чому
Посварилися вони.
Як мишенятам слід змінитись
Щоб з Півнем знову помиритись?
(Інсценізація української народної казки «Колосок» – батьки)
1 дитина
Мова рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
Тільки камінь має
2 дитина
Її, незміряно, багату
Дзвінку і ніжну, і завзяту,
Як день сьогоднішній чудовий
Люблю, люблю вкраїнську мову.
3 дитина
Земля нам мову дарувала,
Барвисту, щиру, як весна
І українською назвала -
Між інших мов така одна.
Українська народна пісня! Ой, ходила дівчина бережком».
Ой, заграйте музики,
В мене гарні черевики
Танцювати я мастак
Український наш гопак.
Діти виконують Танець-гопак.
Ведуча: Не можна ходити по рідній землі, не чаруючись виплеканою народом у віках рідною мовою у народу нема скарбу більшого, як його мова. Слова – це крила ластівки, вона їх не відчуває, але без них не може злетіти. Тож ми всі маємо зробити так, щоб не згорнулись крила, щоб не обірвалась золота нитка, яка веде з давнини в наші дні.
Мову ту, що рідною зовуть
Ти ніде й ніколи не забудь,
Рідне слово, пісню
Завжди серцем чуй,
Як Вітчизну й матір
Їх люби й шануй.
Українську мову знає цілий світ,
Як трава шовкова, мова калини цвіт
Не соромтесь, люди, нею говорить,
На весь світ сьогодні мова ця дзвенить.
Ведуча: Дорогі діти, бажаю вам рости здоровими і щасливими в ріднім краї, з рідним словом.