Ціннісний вимір прав людини

Об’єктом дослідження є права людини у громадянському суспільстві.

Предметом дослідження є окремі ціннісні аспекти прояву прав людини у громадянському суспільстві, особливості реалізації останніх, правова активність носіїв прав.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено комплексний підхід до аналізу прав людини як фундаментальної цінності громадянського суспільства, зумовлений специфікою теми роботи і пов’язаний із застосуванням загальнонаукових і спеціально-наукових методів. Методологічну основу кваліфікаційної роботи складає загальнонауковий діалектичний метод, який використовувався на всіх етапах дослідження для з’ясування сутності прав людини, способів їх обґрунтування, взаємодії з іншими державно-правовими явищами. На окремих етапах роботи застосовувалися різноманітні методи дослідження. Системний і структурно-функціональний методи застосовувались, зокрема, при дослідженні зв’язків між громадянським суспільством і державою у процесі реалізації та захисту прав людини, їх окремими елементами, а також при аналізі взаємодії прав людини з інституціями громадянського суспільства. Герменевтичний метод використовувався при розгляді проблеми універсальності прав людини, з’ясуванні культурних особливостей концепцій та реалізації прав. Феноменологічним методом досліджувалася структура та особливості правової й політичної свідомості, утвердження прав людини як цінностей на індивідуальному рівні сприйняття. Синергетичний метод застосовувався при виділенні особливостей трансформаційних суспільств у зв’язку з орієнтацією останніх на впровадження прав людини. Історико-правовий – у процесі звернення до генезису предмета дослідження. Порівняльно-правовий метод використовувався у процесі розгляду природно-правового та позитивного підходів до розуміння прав людини, загальносоціальної та юридичної природи прав. Формально-юридичний метод отримав застосування при співставленні положень нормативно-правових актів, що регулюють права і обов’язки людини і громадянина, механізм реалізації та захисту прав. Широкого застосування в роботі отримали категорії та прийоми формальної логіки: поняття, визначення, доведення і спростування, судження, аналіз і синтез, порівняння, узагальнення тощо.

Кваліфікаційна робота виконувалася на загальних методологічних орієнтирах, закріплених у Конституції України: пріоритету загальнолюдських цінностей, побудови демократичної, соціальної, правової держави, принципів гуманізму, поваги людської гідності, свободи, прав людини і громадянина. 

Теоретична і практична основа дисертаційного дослідження ґрунтується на працях і висновках науковців у галузі теорії держави і права, філософії права, соціології та філософії, конституційного й міжнародного права. Зокрема, йдеться про роботи таких авторів, як М.М. Алексєєв, С.С. Алексєєв, М.М. Антонович, Е. Арато, В.Ю. Барков, В.А. Бачинин, М.О. Бердяєв, А.Г. Бережнов, Ю. Габермас, Г.Л.А. Гарт, Г.В.Ф. Гегель, Т. Гоббс, О.В. Грищук, Д.А. Гудима, О. Ґьоффе, Р. Дворкін, Дж. Донеллі, І.І. Кальной, І. Кант, Г. Кельзен, Дж.Л. Коен, М.І. Козюбра, А.М. Колодій, О.О. Лукашова, П.М. Любченко, І.Й. Магновський, В.О. Максименко, С.І. Максимов, О.В. Малько, М.І. Матузов, В.С. Нерсесянц, О.В. Петришин, А.В. Поляков, П.М. Рабінович, Т.В. Розова , Дж. Ролз, Ю.М. Тодика., С.В. Шевчук, К. Штерн та ін.

Кваліфікаційна робота має характер теоретичного дослідження, емпіричну базу якого складає законодавство України та міжнародно-правові акти, рішення Конституційного Суду України, довідкова література.

Практичне значення отриманих результатів полягає у спрямованості останніх на подальший розвиток теорії держави і права, поглиблення знань про права людини у громадянському суспільстві, вдосконалення законодавства щодо реалізації та захисту прав людини.

Практичне значення одержаних  результатів виражається у такому:

• у науково-дослідницькій сфері - матеріали кваліфікаційної роботи можуть стати підґрунтям для подальших досліджень проблем обґрунтування прав людини, ціннісної природи та універсальності, а також реалізації і захисту останніх, правосвідомості й правової активності, взаємодії держави та громадянського суспільства;
• у навчальному процесі - положення та висновки кваліфікаційної роботи можуть бути використані при підготовці до написання рефератів проведенні семінарських занять за такими курсами: «Теорія держави і права», «Філософія права», «Історія політичних і правових учень», а також при викладанні відповідних навчальних дисциплін;
• у правовиховній сфері - запропоновані положення можуть бути матеріалом у роботі з підвищення рівня правосвідомості та правової культури населення та державних службовців.

Структура кваліфікаційної роботи визначена предметом і метою дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, що об’єднують сім підрозділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації – 215 сторінок. Кількість використаних джерел – 250.

 

 

 

Права людини – поняття, що використовується як для позначення конкретного переліку законодавчих положень або міжнародних стандартів, так і для визначення статусу конкретного індивіда в суспільстві. Вони є одним з атрибутів громадянського суспільства та правової держави, виміром їх «людяності». Крім того, поняття прав людини має власні ціннісні виміри, що ускладнює визначення його змісту. 

Наріжним каменем ідеї прав людини є твердження про те, що людина в силу свого народження і природи володіє певними невідчужуваними правами. Звідси припущення, що саме людська гідність та індивідуальність надають людині якість суб’єкта права, який в силу самого свого буття володіє певними правами. Назвати їх правами людини досить