Предмет:
Тип роботи:
Методичні вказівки
К-сть сторінок:
154
Мова:
Українська
4, 5, 6.
Задача 1
Терещенко І. В. на підставі державного акту про право приватної власності на землю належить земельна ділянка площею 0, 10 га, розташована по вул. Харцизьській у м. Кривому Розі; цільове призначення цієї земельної ділянки – для розміщення і обслуговування жилого будинку. Терещенко І. В. будучи фізичною особою-підприємцем, вирішив використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності і побудував на земельній ділянці майстерню по ремонту автомобілів.
Оцініть ситуацію з посиланням на норми ЦК України.
Задача 2
Калюжний І. І. придбав за договором купівлі-продажу житловий будинок по вул. Ньютона, 5 у м. Кривому Розі та вирішив виконати переобладнання свого будинку. Він уклав договір будівельного підряду і будівельники розібрали літню кухню та веранду будинку і за замовленням Калюжного прибудували кухню, ванну та туалет до будинку, а також переобладнали будинок з чотирьох кімнатного на двокімнатний з холом. Реконструкція будинку проводилась без розроблення проекту.
Оцініть ситуацію з посиланням на норми ЦК України.
Задача 3
Сєдов І. І. отримав у спадщину від своєї бабусі двокімнатну квартиру на першому поверсі двоповерхового будинку по пр. Дзержинського у м. Кривому Розі. В зв’язку з тим, що у Сєдова І. І. було житло він передав за договором найму квартиру ТОВ «Геліос» для розміщення дільниці по очищенню води.
Оцініть ситуацію з посиланням на норми ЦК України.
Семінарське заняття 10
Тема 10. Захист права власності
Питання до обговорення
Поняття та засади захисту права власності.
Співвідношення понять «охорона права власності» та «захист права власності».
Речово-правові та зобов’язально-правові засоби захисту права власності: загальна характеристика та відмінні риси.
Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Умови пред’явлення віндикаційного позову.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння.
Захист права власності від порушень, не пов‘язаних із позбавленням володіння. Умови пред’явлення негаторного позову.
Позов про визнання права власності. Умови пред’явлення.
Позови про захист прав учасників спільної власності.
Позови про визнання недійсними правочинів про відчуження майна.
Методичні рекомендації
Захист права власності – це сукупність передбачених правом засобів, які застосовуються власником, компетентними державними чи іншими органами, спрямована на усунення порушень права власності, покладання виконання обов’язку з відновлення порушеного права на правопорушника тощо.
Цивільно-правовому захисту притаманні свої специфічні методи й засоби, які істотно відрізняються від методів і засобів інших галузей права. Їх специфіка полягає у застосуванні таких юридичних засобів, які забезпечують усунення перешкод у здійсненні права власності та відновлення майнового становища потерпілого власника за рахунок майнових благ правопорушника чи іншої зобов’язаної особи.
У ст. 16 ЦК України перелічені основні способи захисту цивільних прав, які тією чи іншою мірою стосуються і захисту права власності. Цей перелік способів захисту не є вичерпним, вони можуть конкретизуватися, доповнюватися іншими актами цивільного законодавства або договором.
Спеціальні способи захисту права власності, ще з часів римського права, прийнято поділяти на речово-правові та зобов’язально-правові. Речово-правові способи захисту спрямовані на захист суб’єктивного права власності як абсолютного цивільного права осіб, які на момент порушення не перебувають у договірних чи інших зобов’язальних відносинах із порушником з приводу спірного майна. Вони зосереджені в главі 29 ЦК України. Зобов’язально-правові способи захисту мають на меті захист інтересів власника як учасника зобов’язальних відносин і розраховані на випадки порушення цих прав особою, яка перебуває із власником в договірних чи інших зобов’язальних відносинах. Ці способи визначаються безпосередньо нормами ЦК України, що регулюють окремі види зобов’язань.
До речово-правових способів захисту зазвичай відносять – витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у здійсненні власником права власності (негаторний позов). Допоміжний характер щодо вказаних засобів захисту мають такі способи як визнання права власності та виключення майна з опису (звільнення з-під арешту). Ці способи захисту можуть застосовуватися як самостійно, так і супроводжувати віндикаційний і негаторний позови.
Необхідно детально ознайомитися з особливостями кожного позову, умовами його пред’явлення, предметом та правовими наслідками задоволення.
До зобов’язально-правових засобів захисту права власності відносять засоби захисту права власності в договірних відносинах (відшкодування збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням договору; повернення речей, наданих у користування за договором) ; засоби захисту права власності в деліктних зобов’язаннях; позови про повернення безпідставно отриманого чи збереженого майна, позови про захист прав учасників спільної власності тощо.
Судова практика
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 зі змінами.
Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Теми рефератів
1. Вимоги про визнання незаконними правових актів, що порушують право власності.
2. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих порушенням права власності.
Задача 1