Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Діяльність Костя Штеппи в окупованомув Києві (1941-1943 рр.) : історіографія

Предмет: 
Історія
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 

стала «Енциклопедія українознавства». Щоправда за першого видання в Україні (2000 р.) помилково вказано дату смерті – 1970 р. [12, 3896]. У другому виданні (2003 р.) ця помилка вже виправлена, але прізвище в енциклопедії подане у старому варіанті [13, 393].

2000 р. у Харкові перевидано працю К. Штеппи та Ф. Гоутерманса «Чистка в Росії». У передмові Ю. Ра- нюк виклав короткі біографічні дані авторів, зокрема Костя Феодосійовича. Проте, оскільки книга присвячена репресіям 1930-х рр. у Радянському Союзі, автор більше уваги зосередив на довоєнних подіях [14, 1012]. У 2002 р., завдяки зусиллям працівників Держархіву Київської обл., побачив світ фондовий путівник «Музей-архів переходової доби» [15]. На наш погляд, дивним є те, що в ньому немає жодної згадки про К. Штеппу. Хоча І. Верба та М. Самофалов стверджують, що у ДАКО зберігаються документи, які розповідають про його діяльність у цьому музеї [11, 20]. Факт роботи вченого у названому закладі автори підтвердили документом з Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України [11, 137].
Кілька коротких біографій К. Штеппи вийшли з- під пера І. Верби. Перша з них надрукована у довіднику «Українські історики ХХ століття» [16, 361-362]. Інша – з акцентом на педагогічній діяльності відомого вченого й на описі роботи в київському університету – вміщена у виданні, присвяченому 170-річчю заснування Київського національного університету ім. Т. Шевченка [17, 315]. Досить розлога біографія Костя Фео- досійовича вміщена у виданні «Ректори Київського університету. 1834-2006», яке побачило світ у 2006 р. На відміну від попередніх біографічних даних, у цій книзі авторами доданий список літератури про К. Штеппу [1, 223-226]. 2011 р. у Санкт-Петербурзі побачив світ історико-документальний збірник «Під німцями. Спогади, свідчення, документи» [18]. Другий розділ книги розповідає про життя в окупованому Києві. Тут вміщено спогади двох осіб, які були тісно пов’язані з К. Штеп- пою – сина Еразма та Льва Дудіна – заступника головного редактора часопису «Нове Українське Слово». Ці спогади не могли бути вміщені без пояснення, хто такий К. Штеппа, а тому автори, поруч з біографічними даними цих свідків, вмістили й біографію відомого вченого [18, 248].
Отже, на сьогодні існує лише одна узагальнююча біографічна праця про К. Штеппу. Проте, як зазначили самі її автори, вона не розкриває всіх лакун у дослідженні постаті Костя Феодосійовича. Проведений вище аналіз історіографії, дає можливість розкрити сутність проблеми і орієнтує на першочергові проблеми, що мають бути вирішенні за дослідження його життя і творчості в окупованому Києві. Відтак, заповнення прогалин у біографії цієї суперечливої й непересічної особистості, як і подальше узагальнення, створення цілісного й об’єктивного життєпису діяльності в окупованому Києві, неможливе без залучення першоджерел, насамперед архівних, як уже проаналізованих, так і не відомих. Зокрема статті, написані К. Штеппою для часопису «Нове Українське Слово», який зберігається у фондозбірні Меморіального комплексу [19], дає підстави говорити про співробітництво Костя Феодосійовича з окупаційною владою. Втім, на нашу думку, він не підпадає під категорію «зрадник», адже у своїх статтях він зберігав нейтральну позицію щодо національного питання та показував негативне ставлення до радянського режиму.
Продовження реконструкції життя і діяльності Костя Феодосійовича в окупованому Києві, заповнення «білих плям» його біографії, встановлення раніше невідомих широкому загалу епізодів з його життя, визначення місця та значення у сучасній українській історіографії вбачається науковцями музею як необхідність для детального вивчення долі К. Штеппи в окупованому Києві. Сучасні праці про Костя Феодосійовича загалом висвітлюють основні віхи його діяльності в окупованому Києві. Діяльність вченого оцінюється по різному, але майже всі дослідники відзначають широкий діапазон інтересів вченого та новаторські методи діяльності. Слід зауважити, що статті та спеціальні дослідження про К. Штеппу, надруковані у різних виданнях, не дають повного уявлення про величину цієї постаті. Крім того, вони потребують подальшого продовження та доповнення, оскільки поза увагою дослідників залишилася значна джерельна база, зокрема мемуари вченого, епістолярна спадщина та матеріали особового фонду Костя Феодосійовича.
 
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
 
  1. Ректори Київського університету. 1834-2006 /В. Ско- пенко, В. Короткий, Т. Табенська та ін. – К., 2006.
  2. Немирон Н. У збудженій в огні столиці України (Славній пам'яті мучеників за Україну в Києві в 1941- 1942 рр.) // В боротьбі за українську державу. Есеї, спогади, свідчення, літописання, документи Другої світової війни. – Вінніпег, 1990.
  3. Жданович О. На зов Києва // На зов Києва. Український націоналізм у ІІ Світовій війні. – К., 1993.
  4. Михалевич М. Сорок років тому... //На зов Києва...
  5. Верба І. Кость Штеппа /1. Верба // Укр. іст. журн. (далі – УІЖ). – 1999. – № 4.
  6. Верба І. Сторінки історії Української академії наук в німецькій окупації (кінець 1941 – початок 1942 рр.) // Розбудова держави. – 1995. – № 3.
  7. Верба І. Спроби відновлення Української академії наук у Києві (кінець 1941 – середина 1942 рр.) // Український історик. – 1995. – № 1-4.
  8. Верба І. Кость Штеппа // УІЖ. – 1999. – № 3.
  9. ХХ век. История одной семьи / Под ред. А. Попова. – М., 2003.
  10. Михайлюк М. Костянтин Штепа і «Нове українське слово» вумовах нацистської окупації Києва (кінець 1941
  11. 1943 рр.) : джерелознавчий аспект //Київська старовина. – 2004. – № 5.
  12. Верба I., Самофалов М. Історик Кость Штеппа: людина, вчений, педагог. – К., 2010.
  13. Енциклопедія українознавства [Перевидання в Україні]: у 10 т. – Т. 10. – Л., 2000.
  14. Енциклопедія українознавства [Перевидання в Україні.
  15. доп. і випр. ]. – Т. 11. – Л., 2003.
  16. Штепа К., Гоутерманс Ф. Чистка в Росії. – Х., 2000.
  17. Архів-музей переходової доби. Пофондовий путівник. – К., 2002.
  18. Верба І. Штеппа Кость Феодосійович (Тодосійович) // Українські історики ХХ століття. Біобібліографічний довідник. – Вип. 2. – Ч. 1. – К. ; Л., 2003.
  19. Верба І. Штеппа Кость Феодосійович // Історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка: минуле й сьогодення (1834-2004 рр.).
  20. К., 2004.
  21. Под немцами. Воспоминания, свидетельства, документы. Историко-документальный сборник/Сост. К. Александров. – СПб., 2011.
  22. Фонди Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років». – КН-16480. – Г-841; КН-16173. – Г-789; КН-16174. – Г- 790; КН-16175. – Г-791; КН-16176. – Г-792; КН-16177.
  23. Г-793; КН-16173. – Г-789; КН-16509. – Г-867; КН- 16479. – Г-840; КН-12537/1. – Г-460/1; – КН-12537/2. – Г-460/2; – КН-16179. – Г-795; КН-16180. – Г-796; КН- 19047. – Г-1102.
 
Фото Капча