+3 8(066) 185-39-18
fпочуття самоцінності, впевненості у собі, визначаю її право на вільний розвиток своїх здібностей; надаю їй право почуватися індивідуальністю; спрямовую зусилля на розвиток світогляду, самосвідомості, культури потреб, емоційності сприйнятливості, відповідальної поведінки.
8. Принцип життєвої творчої самодіяльності: передбачаю становлення особистості як творця і проектувальника свого життя, який уміє приймати самостійні рішення і нести за них відповідальність, повноцінно жити й активно діяти у динамічних життєвих умовах, постійно самовдосконалюватися, адекватно і гнучко реагувати на соціальні зміни.
9. Принцип полікультурності: даний принцип передбачає інтегрованість української культури у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов; формую у дітей та учнівської молоді відкритість, толерантне ставлення до відмінних від національних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань; здатність диференціювати спільне й відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємний складник культури загальнолюдської.
10. Принцип соціальної відповідності: обумовлюю необхідність узгодженості змісту і методів виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес; передбачаю формування у дітей готовності до ефективного розв’язання життєвих проблем; забезпечую комплекс соціально-педагогічної допомоги і захисту дітей; орієнтую педагогічний процес на реальні можливості соціуму, враховую його найрізноманітніші чинники.
11. Принцип превентивності: враховуючи інтереси особистості та суспільства, спрямовую свої дії на профілактику негативних проявів дітей та учнівської молоді, на допомогу та їх захист, вироблення імунітету до негативних впливів соціального середовища. При цьому забезпечую систему заходів економічного, правового, психолого-педагогічного, соціально-медичного, інформаційно-освітнього характеру, спрямованих на формування позитивних соціальних настанов, запобігання вживанню наркотичних речовин, різних проявів деструктивної поведінки та формування навичок здорового способу життя, культури статевих стосунків.
Виховання дитини розпочинається зі створення для неї виховного середовища, що цілеспрямовано й позитивно впливає на процес розвитку особистості.
5 клас – це зародок майбутніх досягнень колективу. Було проведено декілька зборів учнів класу, на яких разом вирішили – самоврядування потрібне для того, щоб:
- відповідальність за всі справи у класі була колективною, а не тільки класного керівника;
- клас повинен стати єдиним колективом;
- у кожного має бути конкретне доручення;
- у колективі повинні бути дисципліна, порядок, організованість.
Розпочали ми свою роботу із колективно творчих справ, що сприяли розвитку колективістських, демократичних основ життя, самостійності та ініціативи дітей, згуртуванню колективу. І головним правилом для мене було: більше самостійності – адже, виконуючи роботу за дітей, ми позбавляємо їх можливості пізнавати життя на власному досвіді. А також прийняття дитини як особистості, визнання її індивідуальної своєрідності, її права на виявлення свого «Я» на тому рівні розвитку, якого вона досягла у своєму житті.
Розвиток учнівського колективу в такому напрямку виховної роботи можливий тільки на принципах співробітництва й співтворчості. Саме становлення і розвиток демократичних стосунків між вчителем і учнями мали продовження у наступному класі. Виходячи з мети та завдань, у класі організоване таке виховне середовище, яке надає учню можливість вибору різних видів занять і творчої діяльності, які відповідають особистим потребам. У процесі різноманітної діяльності за участю ініціативних творчих груп (склад яких постійно розширювався за бажанням самих учнів) відбувалося згуртування дитячого колективу. Крім того, відокремилася учнівська група, яка виявила найбільшу активність в участі як класних так і шкільних заходах, утворивши актив класу. І протягом двох років сформувалися беззаперечні лідери.
А.С. Макаренко свого часу сформулював закон розвитку колективу: «Колектив повинен постійно рухатися вперед, досягати все нових і нових успіхів, щоразу все більше впливати на розвиток і особистісне формування всіх членів. Зупинка в розвитку колективу призводить до його ослаблення і розпаду». Колективна перспектива – це віддалена у часі мета, що обумовлює прагнення і добровільну діяльність, в якій зацікавлена переважна більшість членів колективу.
Саме тому на наступний період виховна робота у класі була спрямована на розкриття та реалізацію учнівської творчості в контексті формування відповідального ставлення до своїх обов’язків; продовжено роботу щодо виховання активної життєвої позиції та лідерських якостей через учнівське самоврядування в класі; сприяти тому, щоб зміст та форми колективної творчої діяльності допомагали кожному знайти себе, самовизначитися.
Учнівське самоврядування – це самостійна організація дітьми їхньої колективної життєдіяльності, а отже, воно немислиме без повноцінної творчості дітей. Більше того, якщо діти усунені хоча б від однієї із ланок самоврядування, воно відразу втрачає сенс, стає придатком формальної системи виховання, яка завдає шкоди розвитку кожної окремої особистості і колективу загалом.
Встановлення демократичних, гуманістичних взаємин у класі стимулює розвиток самодіяльності, ініціативи та самоврядування учнів, що і є основою згуртування колективу. Такі стосунки формуються в ході всієї виховної діяльності класного керівника. Зокрема, у процесі надання допомоги учням у підготовці і проведенні класних зборів. Адже мета класних зборів - розвиток учнівського самоврядування, згуртування первинного колективу, формування громадської думки, залучення всіх учнів до організаторської діяльності. І головним завданням зборів, які розпочали організовувати у 5 класу, є привчити учнів говорити, відстоювати й аргументовано доводити власну думку, поважати погляди інших, вести дискусію тощо. Крім того, участь класного керівника у зборах має свій поетапний розвиток, що є важливою складовою у розвитку демократичних стосунків у колективі.
Класний керівник 5-го класу проводить збори кілька разів на місяць з метою зробити спільні обговорення й вирішення питань колективного життя звичними й необхідними для учнів.
Класний керівник 6-го класу створює умови для інтенсивного оволодіння