Діяльність служби у справах неповнолітніх у Рівненській області

Забезпечує розгляд в установленому порядку звернень громадян.

Проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу в межах своєї компетенції через засоби масової інформації.

Здійснює контроль за діяльністю райдержадміністрацій та міськвиконкомів (міст обласного значення) з питань опіки і піклування.

Здійснює інші функції, які випливають з покладених на неї завдань, відповідно до законодавства.

Служба у справах неповнолітніх має право:

приймати рішення з питань, що належать до її компетенції, які є обов'язковими для виконання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності, посадовими особами, громадянами;

отримувати у визначений нею термін повідомлення від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності, посадових осіб про заходи, вжиті на виконання прийнятих нею рішень;

отримувати в установленому порядку від інших структурних підрозділів обласної, районної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності інформацію, документи та інші матеріали з питань, що належать до її компетенції, а від місцевих органів державної статитики – статистичні дані, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

звертатися до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі порушення прав та інтересів неповнолітніх, а також з питань працевлаштування, надання їм іншої допомоги;

перевіряти стан виховної роботи з неповнолітніми в навчальних закладах, за місцем проживання, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності, де працюють неповнолітні;

перевіряти умови утримання і виховання неповнолітніх у спеціальних установах для неповнолітніх;

брати участь у розгляді судами справ щодо неповнолітніх і захисті їх прав та інтересів;

порушувати перед відповідними місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб у разі невиконання ними рішень, прийнятих службою у справах неповнолітніх облдержадміністрації;

визначати потребу у створенні та функціонуванні спеціальних установ для неповнолітніх та подавати в установленому порядку пропозиції щодо їх утворення;

укладати в установленому порядку угоди про співробітництво з науковими установами, жіночими, молодіжними, дитячими та іншими об'єднаннями громадян і благодійними організаціями;

скликати в установленому порядку наради, конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції;

залучати для розгляду питань, що належать до її компетенції, спеціалістів інших підрозділів обласної державної адміністрації, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, об'єднань громадян і благодійних організацій (за погодженням з їх керівниками) ;

розробляти і реалізувати власні та підтримувати громадські проекти програм соціального спрямування з метою забезпечення та реалізації прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, запобігання вчиненню ними правопорушень;

порушувати перед відповідними органами питання про притягнення до відповідальності згідно із законом фізичних і юридичних осіб, які допустили порушення прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх;

відвідувати неповнолітніх, які опинилися у складних життєвих умовах, перебувають на обліку в службі у справах неповнолітніх, за місцем їх проживання, навчання, роботи, проводити відповідну профілактичну роботу.

 

 

Соціальний і правовий захист дітей є одним із пріоритетних напрямів державної політики України. Державною правовою базою соціального захисту дитинства виступають такі нормативні акти, як Конституція України, Кодекс України про шлюб та сім’ю, Закони України „Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх”, „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, „Про освіту” та Державна програма подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006 – 2010 роки.

На сьогодні в нашій державі існують різні форми влаштування долі дитини, яка за певних обставин залишилася без батьківської опіки: усиновлення, опіка (піклування), державні установи для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу.

Усиновлення – оформлена спеціальним юридичним актом (рішенням суду) передача на виховання в сім’ю неповнолітньої дитини на правах сина чи дочки. Таким чином, усиновлення є правовим актом, у результаті якого дитина одержує нових батьків і родичів і припиняється юридичний зв’язок дитини зі старою родиною.

Опіка і піклування встановлюється для виховання неповнолітніх дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з іншої причини залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів таких дітей.

Дитячий будинок сімейного типу – це окрема сім’я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, що перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менше як 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних.

Прийомна сім’я – на виховання та спільне проживання беруться діти від 1 до 4 осіб.

Забезпечення функціонування вищезазначених форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладено на служби у справах неповнолітніх райдержадміністрацій, виконкомів рад міст обласного значення.

Станом на 1 квітня 2007 року в Рівненській області проживає 1767 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Серед вищеназваної категорії дітей, 512 – круглих сиріт, 1255 – дітей, позбавлених батьківського піклування, 1441 – перебувають під опікою та піклуванням, 326