Діяльність у сфері ресторанного господарства

Залежно від ринку (внутрішнього чи зовнішнього), в межах якого здійснюється товарний обіг, господарсько торговельна діяльність виступає як внутрішня або зовнішня торгівля.

Форми господарсько торговельної діяльності:

Серед форм господарсько торговельної діяльності важливе значення мають оптова торгівля, роздрібна торгівля та ресторанне господарство.

Відповідно до ДСТУ 4303: 2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» торговельна діяльність це ініціативна, систематична, виконувана на власний ризик для одержання прибутку діяльність юридичних та фізичних осіб щодо купівлі та продажу товарів кінцевим споживачам або посередницькі операції, або діяльність із надання агентських, представницьких, комісійних та інших послуг у просуванні товарів від виробника до споживача. [2]

Оптова торгівля є видом економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов'язаних із цим послуг.

Роздрібна торгівля як вид економічної діяльності у сфері товарообігу охоплює купівлю продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Крім основної функції продажу (реалізації) товарів споживачам торгівля виконує і ряд допоміжних функцій: вивчення попиту споживачів, забезпечення берігання товарів, формування товарного асортименту, реклама товарів, гарантійне обслуговування тощо.

За ДСТУ 4281: 2004 «Ресторанне господарство. Терміни і визначення» ресторанне господарство є видом економічної діяльності щодо надання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього. [3]

Заклади ресторанного господарства здійснюють виробничо торговельну діяльність, виробляють і (або) доготовлюють, продають і організують споживання продукції власного виробництва і закупних товарів.

Вид діяльності (оптова торгівля, роздрібна торгівля, ресторанне господарство) передбачається в Статуті суб'єкта підприємницької діяльності, а також вказується в довідці про внесення даного суб'єкта в Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ). [4]

Торговельна діяльність регулюється Господарським та Цивільним кодексами України, Законами України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про забезпечен-ня санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», «Про лікарські засоби», «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини», іншими законодавчими актами, Постановою КМУ від 8 лютого 1995 р. №108 «Порядок заняття торговельною діяльністю і правила обслуговування населення» (далі Порядок № 108) тощо. [5]

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» та Декрету КМУ «Про місцеві податки та збори» юридичні особи, які реалізують промислову продукцію та інші товари у спеціально відведених для цього місцях сплачують збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі.

Торговельний об'єкт 3 майновий комплекс, який займає окрему капітальну споруду, або який розміщено в спеціально призначеному та обладнаному для торгівлі приміщенні іншої капітальної або некапітальної споруди та має приміщення для провадження торговельної діяльності

Не є платниками збору за видачу дозволу на розміщення торговельних об'єктів суб'єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, а також суб'єкти підприємницької діяльності, які придбали спеціальний торговий патент.

Механізм справляння збору, порядок його оплати визначається сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установлених законами України.

Граничний розмір збору за видачу дозволу на торгівлю не повинен перевищувати 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для суб'єктів підприємницької діяльності, що постійно здійснюють торгівлю у спеціально відведених для цього місцях, і одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за день за одноразову торгівлю.

Торговельна діяльність підлягає ліцензуванню та патентуванню, які є засобами державного регулювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у сфері торгівлі і захист економічних та соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

У необхідних випадках держава застосовує квотування, встановлюючи граничний обсяг (квоти) обігу певних товарів та послуг. Порядок квотування обігу (включаючи експорт та імпорт), а також розподіл квот встановлюється Кабінетом Міністрів України згідно з законодавством.

З метою запобігання наданню послуг і реалізації продукції, небезпечних для життя, здоров'я та майна громадян і довкілля, сприяння споживачам у виборі продукції, створення умов для участі суб'єктів господарювання в міжнародному економічному, науково технічному співробітництві та міжнародній торгівлі здійснюється сертифікація, тобто підтвердження відповідної якості продукції і послуг вимогам стандартів.

 

МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ та затвердження Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства визначає що:

У своїй діяльності суб'єкти господарської діяльності керуються актами законодавства України, якими регулюється діяльність у сфері ресторанного господарства.

У Правилах вживаються терміни в такому значенні:

Ресторанне господарство вид економічної діяльності суб'єктів господарської діяльності щодо надавання послуг відносно задоволення потреб споживачів у харчуванні з організуванням дозвілля або без нього; { Абзац другий пункту 1. 3 в редакції Наказу Міністерства економіки N 309 (z1174 06) від 09. 10. 2006} заклад ресторанного господарства організаційно структурна одиниця у сфері ресторанного господарства, яка здійснює виробничо торговельну діяльність: виробляє і (або) доготовляє, продає і організовує споживання продукції власного виробництва і закупних товарів, може організовувати дозвілля споживачів; { Абзац третій пункту 1. 3 в редакції Наказу Міністерства економіки N 309 [6] (z1174 06) від 09. 10. 2006 }{ Абзац четвертий пункту 1. 3 виключено