Дослідження серцево-судинної системи

 

У великих тваринних перкусію ділянки серця проводять з використанням перкусійного молоточка і плесиметра (інструментальна перкусія) спільно прийнятим способом, а у дрібних зручніше перкусію проводити пальцями рук (дигітальна перкусія). Перкусійні межі серця визначають зліва, а при діагностиці гіпертрофії правого шлуночка, перикардиті і других свідченнях проводять також правосторонню перкусію. Границі відносної тупості краще розпізнаються при більш сильній перкусії, а абсолютної – навпаки, на порогу слухового сприйняття («порогова перкусія»). Перкусію проводять при стоячому положенні тварини; перкусійна ділянка серця в двох напрямах:

1) по задній вертикальній лінії онконеусів;

2) від ліктьового бугра до маклока.

Дослідник повинен находитись з тієї сторони, на якій проводиться перкусія. Слухове сприйняття здійснюється на рівні виникнення перкутанних звуків. У великих тварин відповідну грудну кінцівку відставляють в сторону, згинають в карпальному суглобі і відтягають вперед. У великої рогатої худоби і однокопитних точно встановити можна тільки дорсальну і каудальну межі серцевої тупості, а у м’ясоїдних перкусію проводять також покриту грудною кісткою частину серцевої області (при сидячому положенні тварини).

У великої рогатої худоби зона тупості серця виражена слабо і розташована в підлопатковій ділянці вершини кута, що утворюється вертикальною лінією, що йде до головки ліктьового бугра, і похилою до неї лінією, що йде під кутом 45°. Проведення перкусії скрутне навіть при сильному відведенні кінцівки. Відносна тупість серця зліва перкутується в 3-4-м міжребер’ях. Верхня межа її досягає лінії плечового суглоба, а задня доходить до 5-го ребра. Нижня перкусійна межа серця співпадає з притупленням, що утворюється грудною кісткою. У 3-м міжребер’ї це притуплення розпізнається тільки при витягненні вперед лівої грудної кінцівки, а в 4-м міжребер’ї, навпаки, більш доступна дослідженню. Праворуч перкусійний звук притуплення не виявляється.

У овець і кіз встановлюють три межі притуплення серця: передню – в 3-м міжребер’ї; задню-до 5-го ребра; верхню-на 1-2 см нижче за лінію лопатко-плечового суглоба. Відносна тупість серця виявляється тільки в 3-4-м міжребер’ях від серединної лінії грудної кістки до середини нижньої третини грудної клітки. Праворуч в нормі перкусія результатів не дає.

У коней і інших однокопитних 3/5 серця розташовано в лівій половині грудної порожнини, а його верхівка-в 5-м міжребер’ї на 2 см вище верхніх меж грудної кістки. Зліва в області 4-5-го ребер воно у вигляді трикутника прилягає до грудної стінки, створюючи зону тупості. Верхня межа відносної тупості серця в нормі проходить в 3-м міжребер’ї зліва на 2-3 см нижче за лінію лопатко-плечового суглоба, а задня-доходить до 6-го ребра. Область абсолютної тупості серця має форму трикутника, передня межа її йде по лінії онконеусів, задня направляється зверху вниз і йде дугоподібно від 3-го міжребер’я до нижнього краю 6-го ребра, а нижня-переходить без різкої межі в тупість грудної кістки і її мускулатури. Висота трикутника в 3-м міжребер’ї рівна 10-13 см в залежності від величини тварини. Ділянка абсолютної тупості праворуч значно менша по розмірах і займає найнижчу частину 3-го і 4-го міжребер’я. Ділянка відносної серцевої тупості як зліва, так і праворуч йде в формі смуги шириною 3-5 см.

У свиней верхня межа відносної тупості серця доходить до рівня плечового суглоба, а задня-до 5-го ребра. У тварин хорошої вгодованості перкусія не завжди дає позитивні результати.

У м’ясоїдних перкусія серцевої ділянки проводиться по трьох межах:

1) передня-по передньому краю 3-го ребра;

2) верхня-на 2-3 см нижче лопатко-плечового суглоба;

3) задня-до 7-го ребра.

Абсолютна тупість серця виявляється в 4-6-м міжреберї. Передня межа її починається від середини грудної кістки паралельно каудальному краю 4-го ребра, йде прямовисно до ребрових симфізів, а дорсальна межа йде в 4-5-м міжребер’ях горизонтально і досягає 6-го міжреберного проміжку, утворюючи зігнену назад криву. Каудально вона без різкої межі переходить в зону печінкового притуплення, а зі середньої лінії грудної кістці-в правостороннє серцеве притуплення в 4-м або 5-м міжребер’ях на 1-2 см дорсально верхнього краю грудної кістки. При цьому утвориться одна зона, що зливається притуплення на вентральній дільниці грудної клітки, добре виявлена у собак при їх сидячому положенні.

Межі серцевої тупості можна також встановити перкусією по дугоподібних кривих, підходячи до меж з периферії, а також по міжребер’ям.

Зміна меж серцевої тупості залежить від величини серця і характеру патологічних змін в навколосерцевій сумці і легенях. Так, при збільшенні об’єму серця, наприклад, при його розширенні і гіпертрофії, зміщаються межі відносної і абсолютної тупості, а при збільшенні окремих частин серця міняється конфігурація області серцевої тупості. Так у разі збільшення тільки лівого шлуночка зміщається задня її межа в нижній частині області серцевої тупості, тільки передсердя- зміщається задня її межа у верхній частині області серцевої тупості, правого шлуночка- збільшується область притуплення з правого боку і т. д.

Накопичення рідини в порожнині навколосерцевої сумки призводить до відтиснення країв легень від поверхні серця, внаслідок чого з’являється або збільшується область абсолютної тупості, зміщаються її межі вгору і назад.

Зміщення меж області серцевої тупості буває в тих же випадках, що і зміщення серцевого поштовху.

Тимпанічний звук в області серця виникає при травматичному перикардиті внаслідок утворення газів в навколосерцевій сорочці, при фібринозній