Дидактична система Ісмаїла Гаспринського

Але, як показує наше дослідження, багатостороннього й глибокого педагогічного аналізу дидактичної системи І. Гаспринського ще ніхто не здійснював. Недослідженими є її соціально-політичні корені, зв’язок зі світовою педагогічною думкою, а також її зміст, методологія і компоненти. Всі ці питання значущі для становлення сучасної системи освіти і викликають великий інтерес для вітчизняної педагогіки. Об’єктивна потреба дослідити дидактичну спадщину І. Гаспринського стала провідним мотивом для вивчення даної проблеми на рівні кандидатської дисертації, що дозволило нам визначити тему дослідження – «Дидактична система Ісмаїла Гаспринського».

Хронологічні межі дослідження: період життя й діяльності І. Гаспринського 1851 – 1914 роки. Водночас дисертація містить матеріал та інформацію про події, що мали місце поза межами зазначеного періоду. Такі дані подаються в першому розділі, де йдеться про наслідки освітньої політики Росії в першій половині ХIХ століття, та в параграфі другого розділу “Можливості використання дидактичної спадщини І. Гаспринського в сучасної практиці”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційне дослідження входить у план наукових досліджень Інституту педагогіки АПН України і є складовою частиною проблеми “Українська педагогіка у персоналіях” (реєстраційний номер 01997U7543). Тему дисертації затверджено на засіданні бюро Ради з координації досліджень у галузі педагогіки та психології в Ук-раїні (від 30. 10. 2001 р., протокол № 8).

Об’єкт дослідження: педагогічна спадщина І. Гаспринського.

Предмет дослідження: сутність, структура, зміст дидактичної системи І. Гаспринського.

Мета дослідження: дослідити й розкрити методологію, структуру, зміст, компоненти дидактичної системи І. Гаспринського, визначити можливості її впровадження в сучасну практику національної системи освіти.

Предмет і мета дослідження визначили його конкретні завдання:

виявити основні тенденції й динаміку розвитку дидактичних поглядів І. Гаспринського;

здійснити порівняльно-педагогічний аналіз дидактичної системи І. Гаспринського з системою освіти Росії та європейських країн того часу;

визначити сутність, зміст і структуру дидактичної системи І. Гаспринського, її вплив на вдосконалення системи національного просвітництва й освіти кримськотатарського народу наприкінці ХIХ – на початку ХХ століть;

дати науково-педагогічну оцінку основних підходів до створення навчально-методичної літератури, розроблених І. Гаспринським; розглянути соціальний статус вчителя, проблему розвитку жіночої освіти тюрко-мусульманок Криму;

розробити методичні рекомендації з упровадження педагогічної спадщини І. Гаспринського в теорію й практику національної системи освіти.

Методологічну основу дослідження становлять загальні положення теорії пізнання й діалектичного розуміння суті історико-педагогічного процесу, системний підхід до вивчення педагогічних явищ. Науковий пошук здійснено на принципах науковості, історизму, наступності й системності.

В історико-педагогічному дослідженні відповідно до мети й виконання поставлених завдань було використано такі методи.

Теоретичний: історико-педагогічний аналіз і синтез (визначення мети, предмета й завдань дослідження) ; бібліографічно-хронологічний (визначення хронологічних рамок дослідження) ; персоналістично-біографічний (аналіз педагогічної діяльності І. Гаспринського, встановлення його біографічних даних) ; ретроспективно-історичний (аналіз джерел – художніх творів, підручників, навчально-методичної літератури, педагогічних статей І. Гаспринського на тему дослідження) ; проблемно-хронологічний (виявлення основних тенденцій і динаміку розвитку дидактичних поглядів І. Гаспринського) ; зіставлення (розгляд авторських дидактичних систем просвітителів Європи і Росії) ; метод синтетичного підходу (визначення методології, структури, змісту й компонентів дидактичної системи І. Гаспринського; науково-педагогічна оцінка основних підходів і критеріїв у створенні навчально-методичної літератури) ; описово-аналітичний (аналіз, синтез, теоретичне узагальнення фактів).

Емпіричний: анкетування (вивчення та узагальнення педагогічного досвіду вчителів шкіл з кримськотатарською мовою навчання) ; структурно-порівняльний (визначення можливості впровадження педагогічної спадщини І. Гаспринського в практику національної системи освіти).

Джерельна база дослідження ґрунтується на дидактичній літературі І. Гаспринського, надрукованій у друкарні газети “Терджиман” (“Перекладач”). Це підручники “Ховадже-і суб’ян” (“Вчитель дитини”, 4 частини, 1884 – 1910 рр.), “Кираєт тюркій” (“Тюркське читання”, 1894) ; методичні посібники “Рехбер муаллімін які муаллімлере йолдаш” (“Керівництво для вчителів”, 1898), “Міллій мектеб дестесі” (“Народна школа”, 1910) ; брошура “Мектеб ве усул-і джедід недір? ” (“Що таке школа і новий метод? ”).

Як історико-педагогічні джерела було використано періодичну пресу кінця ХІХ – початку ХХ століть, яка містить педагогічні статі І. Гаспринського та матеріали з історії розвитку народної освіти кримських татар. Це газети: “Терджиман” (“Перекладач”, 1883 – 1905), “Таврида” (1881 – 1882), “Крим” (1897 – 1906) ; журнали “Алем-і нісван” (“Жіночий світ”, 1905), “Алем-і суб’ян” (“Дитячий світ”), “Ан-нахда” (“Ренесанс”), “Мір іслама” (“Світ ісламу”).

З актових, документальних джерел було використано архівні матеріали, що містили біографічні дані І. Гаспринського. Цей фактологічний матеріал дисертації становлять: документи і матеріали Державного архіву при Раді Міністрів Автономної Республіки Крим (ф. № 26, 27, 49, 104, 111) ; газета “Терджиман” за 1887 – 1891, 1905 роки (фонд наукової бібліотеки “Таврика” ім. А. Х. Стівена) ; рукописні й машинописні матеріали Б. Гафарова, джадидистський журнал “Шура” (“Рада”,