Дидактичні основи організації диференційованого навчання молодших школярів

  об’єктивне формування навчальних груп за рівнями готовності до засвоєння нового матеріалу; 

  конструювання системи диференційованих завдань відповідно до навчальних можливостей окремих груп учнів; 

  уміле поєднання фронтальних, групових та індивідуальних форм роботи в системі уроків. 

Відповідно до мети і гіпотези розв’язувались такі завдання: 

Провести теоретичний аналіз психолого-педагогічних досліджень із питань здійснення диференційованого навчання молодших школярів. 

Розкрити та конкретизувати дидактичну суть диференційованого навчання відповідно до вікових особливостей учнів початкових класів. 

Дослідити рівень готовності молодших школярів до засвоєння нового матеріалу, виділити критерії поділу учнів на групи. 

Проаналізувати ефективність запровадження диференційованого навчання з власного досвіду та досвіду роботи вчителів-практиків. 

Визначити основи конструювання системи диференційованих завдань. 

Обґрунтувати способи застосування диференційованих завдань у системі уроків різного змісту. 

Методологічною і теоретичною основою дослідження були: 

Для розв’язання зазначених завдань використовувались теоретичні й емпіричні методи дослідження. 

Теоретичні: аналіз і узагальнення психолого-педагогічної літератури з метою визначення теоретичних основ дослідження і теоретичного осмислення його результатів та формулювання висновків роботи. 

Емпіричні: педагогічні спостереження, педагогічний експеримент, методи вивчення результатів учнівської праці; діагностування рівнів готовності учнів до самостійного виконання навчальної роботи, анкетування вчителів початкових класів, статистичний аналіз результатів дослідження; бесіди, інтерв’ювання вчителів, учнів і батьків. Провідним методом роботи був експеримент, який застосовувався на констатуючому і формуючому етапах дослідження. 

Наукова робота проводилась поетапно протягом 1976-1998 р. 

На першому етапі (1976-1990 р.) вивчався стан розробки досліджуваної проблеми шляхом аналізу філософської, психологічної і педагогічної літератури. Спираючись на власний досвід роботи, автором зроблено висновок, що однією з умов розвитку кожної особистості є диференційоване навчання. Частково зібраний емпіричний матеріал на базі шкіл Кіровоградської області, і на цій основі розроблені вихідні положення та методи дослідження. 

На другому етапі (1990-1994 р.) було проведено констатуючий експеримент, мета якого полягала у визначенні рівнів готовності молодших школярів до засвоєння нового матеріалу. Розроблені дидактичні матеріали для проведення формуючого експерименту, здійснена їх апробація. 

Третій етап дослідження (1994-1998 р.) – формуючий експеримент. Вчителям початкових класів пропонувалась методика організації диференційованого навчання, яка включала в систему уроків різні способи застосування диференційованих завдань. Проводились систематичні спостереження, діагностуючі зрізи, анкетування, бесіди з учителями та ін. На цьому етапі завершувалось дослідження вивченням результативності експериментальної методики у зіставленні з контрольною шляхом проведення серії контрольних завдань. 

Наукова новизна дисертації полягає у визначенні автором сутності та особливостей організації диференційованого навчання молодших школярів; доведено позитивний вплив диференційованого навчання на якість знань учнів, на створення умов для розвиваючого навчання кожної особистості; вперше розроблено і науково обґрунтовано способи застосування диференційованих завдань на різних етапах уроку в звичайному класі. 

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних рекомендацій для вчителів початкових класів і студентів педагогічних факультетів щодо методики застосування диференційованих завдань у системі уроків. Результати дослідження можуть бути враховані авторами підручників при складанні трирівневих завдань для учнів з різними навчальними можливостями. 

Вірогідність результатів дослідження забезпечувалось методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних позицій, комплексним використанням методів і їх адекватності меті та завданням роботи, а також зіставлених даних експериментальної та контрольної груп, кількісним та якісним аналізом одержаних даних. 

Особистий внесок автора полягає у розробці дидактичних основ та способів застосування диференційованих завдань у системі уроків та конструюванні системи диференційованих завдань відповідно до навчальних можливостей окремих груп учнів. 

Апробація та впровадження результатів дослідження здійснювалась у ході дослідно-експериментальної роботи в початкових класах шкіл України та країн ближнього зарубіжжя, які працювали за методичними рекомендаціями, розробленими дисертантом (протягом 30 років). 

Окремі аспекти дослідження обговорювались на республіканських науково-практичних конференціях (Кіровоград, 1988-1998 р., Черкаси, 1990 р.) ; на VII Всесоюзних педагогічних читаннях (Ташкент, 1988 р.) ; на зустрічі з керівними працівниками системи освіти Радянського Союзу (Москва, АПН Радянського Союзу, 1985 р.) ; на Всесоюзному з’їзді працівників народної освіти (Москва, 1988 р.) ; на всіх обласних науково-практичних конференціях із проблем удосконалення навчально-виховного процесу ЗОШ та щорічно на обласних курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів (Кіровоград, з 1976 р.) ; на щорічних обласних авторських курсах (Кіровоград, з 1990 р.) ; на авторських курсах у містах України (Дніпропетровськ, 1989 р. ; Херсон, 1989 р. ; Львів, 1990 р. ; Тернопіль, 1990 р. ; Черкаси, 1991 р. ; Донецьк, 1995 р. ; Умань, 1997 р. ; Олександрія, 1998 р. ; Кривий Ріг, 1998 р.) ; на семінарах у Балахівській ЗОШ І-ІІІ ступенів (більше 100 з 1976 до 1998 р.). 

Основні положення диференційованого навчання впроваджено в практику роботи педагогів України. Про результати диференційованого навчання свідчать листи вчителів, яких понад 200. 

Основний зміст роботи відображено в 13 публікаціях автора, серед яких 3 методичні посібники: «Дійти до кожного учня», «Диференціація у звичайному класі», «Диференційований підхід до розв’язування текстових задач», 10 статей, опублікованих у журналі «Початкова школа». 

Структура дослідження. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку основних використаних джерел. 

Результати дослідження проаналізовано за допомогою 11 таблиць, 11 схем. Зміст роботи викладено на 183 сторінках машинописного тексту. 

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначені об’єкт, предмет, мета і