Дидактичні основи створення сучасного комп'ютерного підручника

На підставі здійсненого аналізу побудованої структурно-функціональної моделі доведено, що особливості комп'ютерного підручника надають додаткові потужні можливості для реалізації основних дидактичних функцій і дозволяють доповнити їх спектр такими, як функція зворотного зв'язку та прогностична функція.

На основі різних точок зору на функціональну спрямованість комп'ютерного підручника виділено як провідні в системі його дидактичних функцій інтегруючу, розвивально-виховну функції та функцію самоосвіти.

Спираючись на основні положення педагогічної науки щодо визначення результативності навчально-пізнавальної діяльності (Ю. Бабанський, В. Бейлінсон, Д. Зуєв, І. Лернер, В. Лозова, І. Підласий, М. Скаткін), а також на проведений аналіз дидактичних функцій комп'ютерного підручника, до критеріїв його оцінювання як засобу навчання було віднесено окремі якості знань (глибину, гнучкість, усвідомленість), рівень засвоєння знань, рівень сформованості пізнавальної активності.

У другому розділі дисертації “Експериментальне дослідження ефективності навчання з використанням комп'ютерного підручника” висвітлено організацію, проведення та результати педагогічного експерименту, здійснено їх аналіз.

Експериментальну перевірку ефективності застосування комп'ютерного підручника для підвищення якості знань майбутніх спеціалістів, формування їхньої пізнавальної активності було здійснено на базі Харківського державного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Для проведення експериментального дослідження було обрано чотири групи студентів спеціальностей “Математика, інформатика”, “Фізика, інформатика”, “Економіка, інформатика” й “Інформатика, англійська мова” загальною кількістю 85 осіб; визначено як предметну галузь інформатику, її розділ “Основи алгоритмізації та програмування” і навчальний курс “Програмування на Visual Basic”.

У ході підготовки до експерименту було розроблено навчальний посібник з програмування на Visual Basic [1] та згідно теоретично обгрунтованих дидактичних засад створено експериментальну модель комп'ютерного підручника з цього ж курсу.

На етапі констатуючого експерименту було визначено методику вивчення сформованості окремих якостей знань (глибини, гнучкості, усвідомленості), рівня засвоєння знань, пізнавальної активності і проведено діагностичний зріз в експериментальній та контрольній групах. Одержані дані про названі показники довели правильність компонування експериментальної та контрольної груп та стали вихідними для оцінки ефективності використання комп'ютерного підручника в навчанні.

На етапі формуючого експерименту роботу над курсом “Програмування на Visual Basic” з використанням комп'ютерного підручника було ретельно сплановано: визначено навчальний матеріал, який доцільно подавати, спираючись здебільшого на традиційні форми і методи викладання; збільшено долю матеріалу, який може бути опрацьований студентами самостійно за комп'ютерним підручником; виділено матеріал для викладання із застосуванням частково-пошукового й дослідницького методів навчання; визначено види роботи з комп'ютерним підручником, які доцільно покласти в основу навчально-пізнавальної діяльності студентів на лекційних, практичних, лабораторних заняттях та у позааудиторний час.

На лекційних заняттях використовувалися такі види роботи з комп'ютерним підручником: актуалізація, закріплення та систематизація знань за допомогою бібліотеки опорних конспектів, опрацювання ілюстративного матеріалу; пошук відповіді в підручнику на поставлене викладачем запитання; виконання тестових завдань. Робота з комп'ютерним підручником на лекційних заняттях, завдяки дидактичним можливостям його структурних компонентів та діяльнісному характеру вивчення навіть теоретичного матеріалу, дозволила органічно поєднати і оптимізувати головні компоненти засвоєння: сприйняття та усвідомлення.

На практичних заняттях основу навчально-пізнавальної діяльності становили такі види роботи з комп'ютерним підручником: актуалізація знань з теми заняття; аналіз еталонного рішення навчаючої задачі; модифікація зразкового рішення навчаючої задачі; розв'язування тренувальних задач; розв'язування пошукових задач; виконання тестових завдань. Сукупність видів роботи з комп'ютерним підручником на конкретному практичному занятті добиралася залежно від складності навчального матеріалу та дидактичної мети заняття. Означені види роботи з комп'ютерним підручником, застосовані на практичних заняттях, створювали умови для глибокого опрацювання матеріалу, формування вмінь розв'язання типових задач та набуття певного досвіду дослідницької роботи.

На лабораторних заняттях використовувалися такі види самостійної роботи з комп'ютерним підручником: розв'язування тренувальних задач ускладненого характеру; розв'язування задач, які передбачають самостійний пошук рішення шляхом істотного перетворення отриманих знань; розв'язування дослідницьких задач із забезпеченням необхідної теоретичної бази дослідження, його плану й загальної схеми висновків; розв'язування дослідницьких задач, що передбачають самостійний вияв проблеми дослідження, висування гіпотези та планування шляхів її перевірки.

Лабораторні роботи проводилися за трьома основними схемами.

На лабораторних заняттях, що проводилися за першою схемою, студентам пропонувалося розв'язати пошукову задачу, що передбачає самостійний пошук рішення.

На лабораторних заняттях, організованих за другою схемою, пропонувалася задача, яка поступово ускладнювалась від тренувальної задачі ускладненого характеру до пошукової і пошуково-дослідницької.

На лабораторних заняттях, проведених за третьою схемою, пропонувалися задачі всіх вище означених видів, з яких студенти обирали одну на вибір за власним розсудом та самооцінкою.

Комп'ютерний гіпертекстовий підручник використовувався студентами також в позааудиторний час для самонавчання, самокорекції, підготовки до контрольних робіт тощо. В самостійній роботі студентів з комп'ютерним підручником можна виділити два основні види: самостійна робота за завданням викладача та з подальшим контролем; самостійна робота за ініціативою студентів.

У контрольній групі вивчення студентами курсу “Програмування на Visual Basic” відбувалося традиційним чином за допомогою друкованого навчального посібника [1].

Аналіз результатів експериментальної