Дидактичні умови індивідуалізації трудового навчання учнів 8–9 класів засобами інформаційних технологій

Проведений аналіз існуючих програмних засобів, результатів досліджень науковців дозволив визначити основні вимоги до проектування педагогічних програмних продуктів: відповідність дидактичним принципам і вимогам навчання, забезпечення реалізації поставленої дидактичної мети; обґрунтоване використання в цілісній навчальній діяльності з урахуванням усіх її складових, навчальних дій та операцій; створення умов для проектування навчальної діяльності від засвоєння окремих вихідних дій і операцій до оволодіння їх складною сукупністю, що є передумовою інтеграції та системності навчання; врахування індивідуальних аспектів розвитку школяра, вікової періодизації при визначенні способів подання змісту теоретичного матеріалу, практичних, лабораторно-практичних, графічних робіт; розгорнуте вивчення способів застосування інформаційних технологій у різних навчальних ситуаціях; відповідність санітарно-гігієнічним нормам роботи з персональним комп’ютером для вікових груп школярів; використання створених програмних продуктів лише на основі їх попереднього аналізу як об’єктів вивчення і засобів навчання. З врахуванням цих вимог розроблено ППЗ для проведення уроків трудового навчання.

Програмний засіб “Інженер” створено з урахуванням того, що ним будуть користуватися школярі, які мають мінімальний рівень знань умінь і навичок з інформатики. Також було враховано ще одну важливу вимогу: вчителі, які не мають спеціальних знань у галузі комп’ютерної техніки і програмування, можуть самостійно вдосконалювати ППЗ. Для цього розроблено інструментальний набір, який дозволяє створення та редагування тестових завдань з кожної теми для учнів відповідного класу. Таким чином, запропонований програмний продукт не обмежує вчителя, а відповідно й учнів, заданим набором навчально-пізнавальних завдань. Відповідно до рівня підготовки школярів, їх індивідуальних особливостей вчитель може створювати тестові батареї та інші завдання різної складності, групувати їх за рівнями, будувати власну шкалу для оцінювання навчальних досягнень учнів тощо.

У розробленому програмному засобі використані завдання, які характеризуються багаторівневою складністю для запропонованого обсягу самостійної роботи, повнотою вихідних даних, наявністю або відсутністю програмованих відповідей чи рішень, типовістю або нетиповістю навчальної ситуації і т. д.; відповідністю змісту завдань найбільш важливим питанням певного модуля, розділу або теми програми; опорою на техніко-технологічні відомості, засвоєні на попередніх заняттях трудового навчання; відсутністю громіздких розрахунків і графічних робіт, які забирають багато часу; врахуванням міжпредметних зв’язків трудового навчання з основами наук, кресленням.

Програмний засіб “Інженер” створено з урахуванням поетапного переходу загальноосвітньої школи на нові програми трудового навчання (2005 р.), що передбачають обов’язкове виконання учнями творчих проектів, починаючи від 7–8 класів. Тому завдання на проектування включені у програмний засіб. Їх можна використовувати як самостійні завдання-проекти, згруповані в окремий розділ, або включати як складові частини до тестових батарей. При цьому під проектом розуміється обґрунтована, спланована й усвідомлена діяльність, спрямована на формування в учнів певної системи творчо-інтелектуальних і предметно-перетворювальних знань і вмінь. У дослідженні враховано, що конструювання виробів є творчим процесом, який вимагає достатнього розвитку технічного мислення та процесів уяви, а в учнів, котрі займаються в навчальній майстерні, сформовані лише початкові конструкторські та графічні уміння. 

Усе зазначене вище дозволило виокремити третю дидактичну умову – диференціацію трудового навчання школярів шляхом застосування програмного засобу “Інженер”. 

Констатуюче дослідження виявило ще один аспект проблеми застосування сучасних інформаційних технологій навчання: надмірне захоплення учнів комп’ютерною технікою. А це суперечить не лише загальноприйнятим дидактичним принципам, а й санітарно-гігієнічним нормам навчальної праці учнів.

Вивчення наукових публікацій з питань організації безпечної праці з комп’ютерною технікою, напруженості електромагнітних полів і випромінювань електронних пристроїв, методичних рекомендацій щодо облаштування і використання кабінетів інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій навчання загальноосвітніх навчальних закладів дозволило запропонувати оптимальні схеми розміщення комп’ютерів та іншого обладнання. Дотримання правил використання комп’ютерних засобів з урахуванням вимог наукової організації праці та індивідуальних особливостей учнів є четвертою умовою індивідуалізації трудового навчання у 8–9 класах.

У третьому розділі роботи – “Експериментальна перевірка дидактичних умов індивідуального підходу до учнів із застосуванням комп’ютерних технологій” – розкрито особливості організації та проведення формуючого експерименту, наведено основні його етапи і проаналізовано результати.

Експериментальна частина нашого дослідження передбачала перевірку виявлених і обґрунтованих дидактичних умов. Заняття в експериментальних групах проводилося з додатковим застосуванням навчальної програми “Інженер”. У процесі роботи з комп’ютером, яка тривала 10–20 хвилин, учні відповідали на запитання та виконували інші тестові завдання, здійснювали проектування виробів. Експериментальна перевірка здійснювалась у процесі вивчення матеріалу модулів “Проектування та виготовлення виробів з деревини” і “Проектування та виготовлення виробів з металів”.

Проведена в загальноосвітніх школах експериментальна робота підтвердила, що індивідуальні особливості учнів 8–9 класів можна ефективно реалізувати на уроках трудового навчання завдяки використанню нових інформаційних технологій, передусім комп’ютерної техніки.

Підтверджено ефективність використання розробленого програмного засобу “Інженер”, створеного на основі методики вивчення індивідуальних особливостей та якостей особистості в процесі трудового навчання на базі диференційованих завдань і методик тестування. Порівняльний аналіз проведених зрізів показав, що на початку використання цього ППЗ спостерігалося повільне зростання рівня прояву індивідуальних особливостей учнів. В наступному застосуванні комп’ютерної програми “Інженер” цей рівень зріс, а в подальшому її застосуванні значно не змінився і знаходився на рівні середнього та високого.

Експеримент показав, що вказана програма пристосована до будь-якої комп’ютерної техніки, що працює в