Диференційна діагностика механічних, паренхіматозних та змішаних жовтяниць у хірургічних хворих за даними клініко-лабораторних, сонографічних та морфологічних показників

 

З метою диференційної діагностики синдрому жовтяниці необхідно комплексно враховувати клінічні прояви захворювання, лабораторні показники та УЗС, а розроблені з їх допомогою алгоритми значно покращують профіль госпіталізації та вибір способу лікування даної категорії хворих.

Основними діагностичними критеріями УЗС при синдромі жовтяниці являється сумарна оцінка стану жовчовивідної системи, структури паренхіми печінки, селезінки, судин портальної системи, наявність рідинних скупчень у всіх відділах черевної порожнини.

При обтурації жовчовивідних шляхів на тлі ХДЗП для 100% верифікації діагнозу та подальшого вибору способу лікування необхідно використовувати інструментальні малоінвазивні втручання (ЧЧХГ, пункційна біопсія печінки під контролем сонографа, ЕРПХГ).

При сонографічній картині дифузних змін печінки і дилатації жовчовивідних шляхів, коефіцієнті ризику летального випадку більш 1, як перший етап оперативного лікування, необхідно використовувати інструментальні малоінвазивні методи декомпресії жовчовивідних шляхів (ЕПСТ, ендоскопічна літоекстракція, інтервенційна сонографія) та екстракорпоральні методи детоксикації.

Достатньо високий відсоток (15-24%) госпіталізації в хірургічний стаціонар хворих з ГВГ, ХДЗП, а також часте поєднання обтураційної жовтяниці з ХДЗП диктує необхідність їх обов'язкового вірусологічного обстеження (в першу чергу, на маркери HBV, HCV). Це підтверджується морфологічними дослідженнями, коли в 2/3 хворих гістологічно встановлюються ознаки вірусного ураження печінки.

При аналізі змін печінкових проб (білірубін, АЛТ, тимолова проба) у хворих з жовтяницею слід звертати увагу на показник, який характеризує мезенхімально-запальну реакцію печінки – тимолову пробу. У більшості хворих з обтураційною жовтяницею він залишається нормальнім, і лише у 20% пацієнтів підвищується при змішаних жовтяницях, і навпаки, при ПЖ він підвищується у всіх хворих з ГВГ і в половині випадків при ХДЗП. При цьому самі високі показники (до 25-30 од.) характерні для хворих з ЦП.

Протилежні зміни гематологічних інтегративних показників у хірургічних та інфекційних хворих дозволяють використовувати їх в диференційній діагностиці при обтураційних жовтяницях (підвищення ЛІІ, ГПІ, ІЗЛК при зниженні Ілім) і гострому вірусному гепатиті (підвищення Ілім при нормальних показниках ЛІІ, ГПІ, ІЗЛК).

Високі показники ЛІІ, ГПІ, ІЗЛК у хворих з обтурацією жовчовивідних шляхів служать ранньою ознакою холангіту, бактеріальної аутоагресії та ендотоксикозу. Визначення та облік цих індексів необхідно проводити вже на ранніх етапах госпіталізації хворих для правильного вибору тактики лікування, методів детоксикації, передопераційної підготовки і характеру оперативного втручання.

 

1. Живица С. Г. Роль ультразвуковой сонографии в диагностике паренхиматозных заболеваний печени, сопровождающихся желтухой // Актуальні питання фармацевтичної ти медичної науки та практики. – Зб. наук. статей ЗМУ. – Запоріжжя, – 1999, – С. 167-169.

2. Ярешко В. Г., Живица Л. В., Попов П. И.. Живица С. Г., Чертенков Н. Н. Анализ причин непрофильной госпитализации больных вирусными гепатитами и лептоспирозом в хирургический гепатоцентр // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”-1999. -вип. 10. -С. 239-240.

3. Живица С. Г., Сиротенко А. Е. Особенности клинико-лабораторной и сонографической характеристик больных с обтурационной желтухой и сопутствующим поражением печени // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”-1999. -вип. 10. -С. 69-70.

4. Ярешко В. Г., Живица С. Г., Бамбызов Л. М., Рязанов Д. Ю., Шмыгаль И. П., Сиротенко А. Е. Использование интервенционной сонографии и эндоскопических вмешательств у больных с механической желтухой // Зб. наук. праць співробітн. КМАПО ім. П. Л. Шупика, -вип. 9, – книга 4, – Київ, – 2000, – С. 756-758.

5. Ярешко В. Г., Живица С. Г. Характеристика сонографических и морфологических показателей при механической желтухе и сопутствующих поражениях печени у хирургических больных // Вісник морськ. медиц. -2001. -№2. -С. 367-370.

6. Ярешко В. Г., Живиця С. Г., Бамбизов Л. М. Можливості інтервенційної сонографії у діагностиці і лікуванні панкреатобіліарної патології та її ускладнень // Шпитальна хір. -2001. -№2. -С. 97-99.

7. Ярешко В. Г., Бамбизов Л. М., Живиця С. Г. Ендоскопічна ретроградна панкреатохолагніографія та ендоскопічна папілосфінктеротомія у діагностиці і лікуванні механічної жовтяниці // Шпитальна хір. -2001. -№2. -С. 145-147.

8. Ярешко В. Г., Живиця С. Г., Шмигаль І. П. Принципи діагностики та хірургічного лікування об'ємного новоутворення печінки // Клін. хірургія. – 2001. – №7. – С. 14-15.

9. Живица С. Г., Рязанов Д. Ю. Особенности клинико-лабораторных и сонографических данных при желтухах различного генеза // Актуальні проблеми сучасної медицини. – Збірн. наук. праць молод. вчен. мед. України. – Запоріжжя. -1997. – С. 118-120.

10. Рязанов Д. Ю., Живица С. Г. Динамические изменения биохимического состава желчи у больных с желчнокаменной болезнью с определением группы риска рецидива холелитиаза // Актуальні проблеми сучасної медицини. – Збірн. наук. праць молод. вчен. мед. України. – Запоріжжя. -1997. – С. 112-114.

11. Живиця Л. В., Корогод С. М., Попов П. І., Живиця С. Г. Нові підходи до лікування холестатичних форм вірусного гепатиту // Нове в діагностиці та лікуванні вірусних хвороб. – Матер. наук. -практ. конф., Пленуму Асоц. інф. Укр. – Суми-Тернопіль. – 1997. -С. 13-15.

12. Живица Л. В., Попов П. И., Живица С. Г., Чертенков Н. Н. ”