Дипломатичний протокол та етикет

Церемонія представлення також має свої правила. Представляють раніше невідомого або новоприбулого тим, хто зібрався, чоловіка – жінці, нижчого за рангом – вищому за службовим становищем і т. ін.

Під час представлення людей старшого віку звичайно називають їх титули та звання. Це правило діє й на офіційних заходах при представленні присутніх.

Під час представлення не дякують, а лише вітають один одного рукостисканням. Чоловікам це рекомендується робити завжди, а жінкам – за обопільною згодою.

Коли чоловіка представляють жінці, то руку першою подає жінка. Такий самий пріоритет мають і люди похилого віку, Старша за віком жінка подає руку молодшій, керівник – підлеглому і т. ін.

Якщо зустрічаються подружні пари, то спочатку вітаються одна з одною жінки, а потім чоловіки вітають жінок, і лише після цього чоловіки вітають один одного. Жінка представляється подружжю першою.

Якщо привітання супроводжується рукостисканням, то чоловік, вітаючись, у всіх випадках повинен зняти рукавичку з правої руки, а жінка це робить, тільки якщо на руці плетена рукавиця або товста хутряна рукавичка. Якщо при зустрічі одна із двох жінок оголила руку для рукостискання, то інша повинна наслідувати її приклад.

Звичай цілувати руку жінці нині практично не вживається. Зберігся він у поляків як знак особливої поваги та урочистості зустрічі. У Австрії жінці цілують руку в особливо урочистих випадках.

У нашій країні, як і в більшості країн світу, цілують руку лише заміжнім жінкам (це доречно робити у закритих приміщеннях) : злегка нахиляються вперед, підносять руку до своїх губ і відзначають на її тильному боці швидкий поцілунок, часом не торкаючись до неї губами. У момент поцілунку ви повинні дивитися на жінку.

4. Звертання. Згідно з дипломатичним протоколом при звертанні ім'я та прізвище високих осіб не згадуються: Ваша Величносте, Ваша Королівська Високосте, або Ваша Високосте. 

Посада, санЗвернення

ПрезидентВаша Високодостойносте Пане Президенте! 

МіністрВисокодостойний пане Міністр! е

Надзвичайний і Повноважний ПосолВисокодостойний пане Посол!

Ваша Ясновельможносте! 

Католицький кардиналВаша Святосте! 

Папський нунційВаша Святосте! 

ПатріархВаша Святосте! 

КардиналВаша Еміненціє! 

Звернення до духовних осіб в українській православній церкві

СанЗвернення

ПатріархВаша Святосте! 

МитрополитВаше Блаженство! 

Митрополит, архієпископВаше Високопреосвященство! 

Архімандрит, ігуменВаша Високопреподобносте! 

ПротопресвітерВаша Високопреподобносте! 

ПротоієрейВаша Високопреподобносте! 

Диякон, протодияконВаша Преподобносте! 

Ієрей, протодияконВаше Благословенство! 

Звернення до духовних осіб в українській греко-католицькій церкві

СанЗвернення

Папа РимськийВаша Святосте! 

ПатріархВаша Святосте! 

МитрополитВаше Високопреосвященство! 

КардиналВаша Превелебносте! 

ЄпископВаша Еміненціє! 

АрхієрейВаша Ексцеленціє! 

ІєрейОтче Високо преподобний! 

Якщо священик має ступінь митрополита, то до нього можуть звертатися Отче митрополит, до диякона – Отче диякон! Якщо священик має науковий ступінь – Отче професоре! До католицького кардинала чи папського нунція – Ваша святосте. До президента та його дружини звертаються: Пане Президенте і Пані + прізвище.

У західноєвропейських країнах, звертаючись один до одного, прийнято приєднувати до імені звання чи посаду: професоре Моріарті, докторе Ватсон тощо. Причому, звання “доктор” чи “професор” можуть означати лише належність цієї особи до творчої професії. У Австрії стосовно докторів наук, медиків, письменників, музикантів вживається звертання “пане докторе”. У США та Англії будь-якого викладача можуть назвати професором. У більшості країн можна звертатися до людей без згадування їх прізвища: пане мер, пане докторе. Винятком є Німеччина, де навіть у такому випадку все-таки приєднується прізвище: гер доктор Шульц. Жінок можуть називати за званням чоловіка. У Австрії вираз фрау професор може означати, що чоловік цієї жінки – викладач університету.

Дипломатам слід пам'ятати і твердо дотримуватись форм звертання, які характерні для країни перебування, не допускаючи фамільярності, яка нібито зовні й поширена в західному світі. Якщо, скажімо, в Польщі особи високого рангу, спілкуючись, називають один одного прос то Ян чи Марек, то це зовсім не означає, що так можемо чинити і ми.

До високих офіційних осіб звертаються не за ім'ям, а «пан Президент», «пан Прем'єр-міністр», «пан Міністр», «пан Генерал» (але не «пан Генерал-майор» чи «Генерал бригади»). «Владика» – звертання до релігійного діяча високого рангу (від митрополита до єпископа), «пан професор», «пан доктор» – до представників наукових кіл. На заході, звертаючись до офіційної особи, її ніби «підвищують» і ніколи не скажуть «віце-прем'єр», «віце-міністр», «підполковник», «посланник», а вживають «прем'єр», «міністр», «полковник», «посол». До жінок варто звертатися по імені: «пані Марія», «пані Галина» або по прізвищу чоловіка «пані Іваненкова», «пані Глібова... «.

Дуже уважним при звертанні до осіб треба бути в країнах, де шануються шляхетські титули.

На завершення хочеться навести поради, викладені у своєрідній пам'ятці відомого «протоколіста» колишнього Радянського Союзу Федора Молочкова. “Хороший тон, – пише він, – це не результат застосування завчених порад і інструкцій, а наслідок довгого процесу виховання людини і в першу чергу її моральних якостей”.

 

5. Розміщення в автомобілях та проїзд делегації. Місця в автомобілях поділяються на почесні та менш почесні. Першим почесним місцем є місце на задньому сидінні справа