style="text-align: justify;">5.2.9. Перевірити правильність установки столу, стільця, підставки для ніг, пюпітра, положення обладнання, кута нахилу екрана, положення клавіатури, положення «миші», при необхідності виконати регулювання робочого столу і крісла, а також розташування елементів комп'ютера відповідно до вимог ергономіки та з метою виключення незручних поз і тривалих напруг тіла.
5.2.10. Забороняється приступати до роботи:
- при відсутності спеціальної вилки з підключення заземлення;
- при виявленні несправності обладнання;
- при розміщенні персональних комп'ютерів у ряд на відстані менше 1, 2 м, при розташуванні робочих місць з комп'ютерами в стовпчик на відстані менше 2, 0 м, при рядному розташуванні дисплеїв екранами один до одного.
5.2.11. Переконатися, що включення обладнання нікому не загрожує небезпекою.
5.2.12. Включення електроустаткування в мережу виконувати шляхом вставки справної вилки в справну спеціальну розетку для ПК.
5.2.13. Про виявлені несправність обладнання повідомити керівнику підрозділу.
Не користатися несправним обладнанням!
Приступати до роботи тільки після усунення порушень у роботі або несправностей устаткування.
5.2.14. Монтаж мереж 220 В для підключення електроустаткування повинен виконувати електротехнічний персонал (електрик).
5.2.15. Не дозволяти працювати особам, які не мають допуску до роботи з персональним комп'ютером.
5.3. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5.3.1. Виконувати ту роботу, яка визначена посадовою інструкцією, яка була доручена та по якій був проінструктований.
5.3.2. Протягом усього робочого часу тримати в порядку та чистоті робоче місце.
5.3.3. Тримати відкритими вентиляційні отвори, якими обладнані прилади та персональні комп'ютери.
5.3.4. Не захаращувати устаткування сторонніми предметами, які знижують тепловіддачу.
5.3.5. При необхідності припинення роботи на якийсь час коректно закрити всі активні задачі.
5.3.6. Виконувати санітарні норми і дотримуватися режимів праці та відпочинку.
5.3.7. Дотримуватися правил експлуатації електроустаткування та іншого обладнання у відповідності з інструкціями по експлуатації.
5.3.8. При роботі з текстовою інформацією вибирати найбільш фізіологічний режим представлення чорних символів на білому фоні.
5.3.9. Дотримуватися встановленого режиму робочого часу, регламентованих перерв в роботі і виконувати у фізкультпаузах рекомендовані вправи для очей, шиї, рук, тулуба, ніг.
5.3.10. Дотримуватися відстані від очей до екрана в межах 60 – 70 см, але не ближче 50 см з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів.
5.3.11. Забороняється:
5.3.11.1. Торкатися одночасно екрана монітора і клавіатури.
5.3.11.2. Доторкатися до задньої панелі системного блоку при включеному живленні.
5.3.11.3. Переключати рознімання інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при включеному живленні.
5.3.11.4. Допускати попадання вологи на поверхню системного блоку, монітора, робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів та інших пристроїв.
5.3.11.5. Виконувати самостійне розкриття та ремонт обладнання.
5.3.12. Дотримуватися послідовності включення ПК:
- включити блок живлення;
- включити периферійні пристрої (принтер, монітор, сканер тощо) ;
- включити системний блок.
5.3.13. Користувач ПК зобов'язаний відключити ПК від електромережі:
- при виявленні несправності;
- при раптовому зникненні напруги електромережі;
- під час чищення та прибирання обладнання.
5.3.14. Користувач ПК зобов'язаний обладнати робоче місце:
5.3.14.1. Висоту робочої поверхні столу відрегулювати в межах 680 – 800 мм, при відсутності регулювання висота робочої поверхні столу повинна складати 725 мм.
5.3.14.2. Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною – не менше 500 мм, глибиною на рівні колін – не менше 450 мм і для витягнутих ніг – не менше 650 мм.
5.3.14.3. Встановити підставку для ніг, що має ширину не менше 300 мм, глибину – не менше 400 мм, регулювання по висоті – у межах 150 мм, по куту нахилу опорної поверхні підставки – до 20 градусів.
5.3.14.4. Клавіатуру розташувати на поверхні столу на відстані 100 – 300 мм від краю, зверненого до користувача, або на спеціальній регульованій по висоті робочій поверхні, відділеної від основної.
5.3.14.5. Рівень очей при вертикально розташованому екрані повинен приходиться на центр або 2/3 висоти екрана, лінія погляду повинна бути перпендикулярна центру екрана й оптимальне її відхилення від перпендикуляра, що проходить через центр екрана у вертикальній площині, не повинно перевищувати ± 5°.
5.3.15. Тривалість безперервної роботи за ПК не повинна перевищувати 2 години.
5.3.16. При 8-годинному робочому дні регламентовані перерви доцільно установити через 2 години від початку робочого дня, та через 2 години після обідньої перерви (кожна тривалістю 10 хв.).
5.3.17. Під час регламентованих перерв із метою зниження нервово-емоційної напруги, стомлення зорового аналізатора, усунення впливу гіподинамії і гипокінезії, запобігання розвитку поенотоніческого стомлення виконувати комплекси вправ.
5.3.18. Жінки з моменту встановлення вагітності та у період годування дитини груддю до виконання усіх видів робіт, пов'язаних з використання ПК, не допускаються.
5.3.19. При якій або несправності або недоліках, які можуть привести до травмування, негайно припинити роботу й повідомити керівникові.
5.4. Вимоги безпеки після закінчення роботи
5.4.1. Дотримуватися наступної послідовності вимикання ПК:
5.4.1.1. Закрити всі активні задачі.
5.4.1.2. Переконатися, що в дисководах немає дискет.
5.4.1.3. Виключити живлення системного блоку.
5.4.1.4. Виключити живлення всіх периферійних пристроїв.
5.4.1.5. Відключити блок живлення.
5.4.2. Оглянути й упорядкувати робоче місце і виконати кілька вправ для очей і пальців рук на розслаблення.
5.4.3. По закінченні роботи (при тривалих перервах більше однієї години) або, ідучи з роботи, вийняти справну вилку зі справної розетки.
5.4.4. Доповісти керівникові про всі недоліки, які мали місце під час виконання робіт.
ВИСНОВКИ
В результаті проведення роботи можна зробити такі висновки.
1. Збільшується мінералізації питних вод, відбувається нераціональна експлуатація свердловин та інтенсивне зрошення грунтів Херсонської області.
2. Найбільш чисті підземні води розповсюджені на обмеженій території Цюрупинського, Голопристанського, а також на більшості територій Скадовського та Каланчацького районів, в місті Нова Каховка.
3. Незадовільне становище з водопостачанням склалось у Бериславському, Високопільському, Горностаївському, Генічеському районах, де забруднена бактеріями кожна 5-10 проба води. Стабільне погіршення якості води відмічається на території Іванівського, Генічеського (території, що примикають до Запорізької області), східної частини Каховського, Горностаївського і Білозерського районів.
4. Питна вода у більшості районів Херсону має підвищену мінералізацію, твердість, погіршені смакові якості. Найбільш непридатна для вживання вода, що добувається в селищі Комишани. По 6 свердловинам мінералізація води коливалась в межах 3, 8 – 4, 2 г/л, що в 4 рази більше ГДК.
5. У воді більшості свердловин міста спостерігалися високі концентрації нітратів. Аналогічна ситуація в деяких свердловинах селища Степанівка. Група свердловин, що зосереджена на території напірних станцій №3 (Шуменський мікрорайон), №4 (Таврійські мікрорайони) має також високі значення мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів.
6. Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах центра міста – площа Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня. Тут загальна мінералізація становить 0, 2-0, 8 г/л, вміст хлоридів – 0, 04-0, 09 г/л, сульфатів – 0, 01-0, 08 г/л.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Бережнов С. Питна вода як фактор національної безпеки // СЕС профілактична медицина: науково-виробниче видання. – К., 2006. – № 4. – С. 8-13.
- Водні ресурси України: екологічний та соціальний виміри: Матеріали круглого столу, проведеного Центром Соціального Прогнозування. – К. : ВіРА «Інсайт», 2003. – 126 с.
- Гвоздяк П. І., Глоба Л. І. Наукове обґрунтування, розробка і впровадження в практику нових біотехнологій очищення води. – Хімія і технологія води. – 1998. – т. 20 №1 – с. 61 – 67.
- Гігієнічна оцінка шкідливих речовин у воді, під ред. Г. Н. Красовського, М., 1987;
- Гіроль М. М., Ковальський Д., Хомко В. Є., Гіроль А. М. Проблеми якості води в водопровідних мережах. Водопостачання та водовідведення. Виробничо-практичний журнал. – К. – №2. – 2008. – 21 с.
- Государственный контроль качества воды. М. : ИПК Издательство стандартов, 2001. 688 с.
- ДержСанПіН 2. 2. 4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (Приказ Министерства охраны здоровья Украины от 12. 05. 2010, №400).
- Закон України «Про Загальнодержавну цільову програму «Питна вода України» на 2011-2020 роки. Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 20 жовтня 2011 року N 3933-VI (Законом України від 20 жовтня 2011 року N 3933-VI цей Закон викладено у новій редакції) .
- Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 18 листопада 2004 року N2196-IV, від 27 квітня 2007 року N 997-V.
- Засипка Л. Г., Кільдишева А. М., Валова О. В., Кліментьєв І. М. Актуальні питання санітарногігієнічної регламентації у водопостачанні // Вода і водоочисні технології: Науково-практичний журнал. – Київ, 2008. – № 4. – С. 28-31.
- Капранов С. В., Маркитан Ю. С., Емельянов В. А., Кривуца Г. Г. Прогнозирование качества питьевой воды централизованного водоснабжения в процессе осуществления социально- гигиенического мониторинга (СГМ) // Вода і водоочисні технології: науково-практичний журнал. – Київ, 2008. – № 5. -С. 32-40.
- Лурье Ю. Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. – М. : Химия, 1984. – 447 с.
- Накорчевська В. Ф. Хімія води: Конспект лекцій. К. : КНУБА, 1998. 65 с.
- Накорчевська В. Ф., Аргатенко Т. В. Хімія води і мікробіологія. Вправи і методичні вказівки до їх виконання. К. : КНУБА, 2000. 31 с.
- Насонкина Н. Г. Повышение экологической безопасности систем питьевого водоснабжения. – Макеевка: ДонНАСА, 2005. – 181с.
- Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2011 році.
- Національна стратегія розвитку водного сектора України та План дій. Данське екологічне співробітництво з країнами Східної Європи (DANCEE). Міністерство екології Данії, Державний комітет України з питань житлово-комунального господарства. Звіт про стратегічні питання. 2002. – 197 с.
- Офіційний сайт Міністерства з питань житлово-комунального господарства: http: //www. minjkg. gov. ua/.
- Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Херсонській області у 2010 році. – Херсон: Державне управління охорони навколишнього середовища у Херсонській області, 2011. – 215 с.
- Руденко Ф. А. Гідрогеологія України. – Київ. : Вища школа. 1972.
- Семенов А. Д. Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши. – Л. : Гидрометеоиздат, 1977. – 540 с.
- Справочник по свойствам, методам анализа и очистке воды: В 2 ч. – К. : Наукова думка, 1980. – 1206 с.
- Статті 58-60 Водного кодексу України. Кодекс введено в дію з дня опублікування – 13 червня 1995 року (згідно з Постановою Верховної Ради України від 6 червня 1995 року N 214/95-ВР) .
- Сучасні гідроекологічні проблеми [Текст] / В. Хільчевський // Географія та основи економіки в школі. – 2002. – № 6. – С. 34-38. – Бібліогр. : 11 назв.
- Фомин Г. С. Вода. Контроль химической, бактериальной и радиационной безопасности по международным стандартам: Энциклопедический справочник. М. : Издательство НПО Альтернатива, 1995. 618 с.
- Яцик А. В. Водогосподарська екологія: у 4 т., 7 кн. – К. : Генеза, 2004. – Т. 4, кн. 6-7. -680с.