Екологічна оцінка якості питної вони міста Херсон

 

Вода, що добувається в селищі Комишани – непридатна для вживання По 6 свердловинам мінералізація води коливалається в межах 3, 8 – 4, 2 г/л, що в 4 рази більше ГДК. вміст хлоридів був в 3, а сульфатів в 2 рази більше граничнодопустимої концентраті. В воді більшості свердловин спостерігалися високі концентрації нітратів. Аналогічна ситуація спостерігалась в деяких свердловинах селища Степанівка. На свердловинах, що розташовані на території напірної станції №1 ВУВКГ (центр міста), мінералізація коливається, в межах 0, 4 – 3, 6 г/л (ГДК – 1 г/л), вміст хлоридів – 0, 5 – 0, 8 (ГДК – 0, 35), сульфатів – 0, 7 – 1, 2 г/л (ГДК – 0, 5).

Води мають великий вміст СО2, (до 75 мг/л, при ГДК – 20), що є непрямим підтвердженням наявності певного бактеріального забруднення води. В деяких свердловинах, що розташовані на території напірної станції № 1 (зокрема, №8), виявлена велика кількість амонійного азоту (до 30 мг/л, при ГДК – 2, 6), що мабуть засвідчує той факт, що в питні води міста попадають каналізаційні стоки. Можливе їх джерело – старі свердловини поглинання та вигрібні ями, що існувати в центрі міста до побудови каналізаційної мережі в місті наприкінці XIX століття. Інше джерело – ділянки приватної забудови вздовж Дніпра, де підземні води верхньосарматського горизонту не мають природного захисту від нечистот із вигрібних ям, побутового сміття тощо.

Група свердловин, що зосереджена на території напірних станцій №3 (Шуменський мікрорайон), №4 (Таврійські мікрорайони) за даними спостережень має також високі значення мінералізації, вмісту хлоридів та сульфатів. В деяких свердловинах зафіксовано високий вміст аміачного азоту та нітратів.

Обмеженим винятком із взагалі неякісної питної води нашого міста є вода свердловини, що знаходяться на Карантинному острові та в деяких районах центра міста – площа Свободи, бульвар Мирний, початок вулиці 40-років Жовтня. Тут загальна мінералізація становить 0, 2 – 0, 8 г/л, вміст хлоридів – 0, 04 – 0, 09 г/л, сульфатів – 0, 01 -0, 08 г/л. Вони мають гарні кондиції щодо вмісту важких металів та нітратів. Певну проблему на перспективу для забезпечення жителів Карантинного острова може скласти поява в воді сірководню, який зараз ще знаходиться в межах ГДК. Слід також мати на увазі, що приведені дані щодо якості води в свердловинах відрізняються від якості води, що отримують жителі міста безпосередньо в домівках. Враховуючи стан водопровідної мережі міста, питна вода при транспортуванні від місця добування до місця споживання дуже погіршує свої якісні показники. Періодичність в подачі води в оселі, що практикується в останні роки, тільки стимулює корозійні процеси, приводить до нищення труб і сильно погіршує і без того низьку якість вод. Зокрема, в воді, що циркулює в водопровідній мережі міста, зростає вміст металів, бактеріальне забруднення тощо. Отже мабуть справедливі приблизні розрахунки фахівців, які показують, що із 400 тис. загальної чисельності населення Херсона з передмістями неякісною водою користуються приблизно 270 тис. чоловік, тобто практично 68%.

Як першочерговий етап по стабілізації водно-екологічного становища і санітарно-гігієнічних параметрів системи господарсько-питного водопостачання в місті, на думку фахівців, треба збільшити водовідбір на Верхньо-Антоновському водозаборі. Експлуатаційні запаси підземних вод тут складають 38, 1 тис. м 3 /добу і є резерв порядку 50%. Певним резервом якісної питної води може бути освоєння ділянок в заплаві Дніпра. Це дозволить, при одночасній модернізації водонасосної станції № 1 міста, значно поліпшити стан господарсько-питного водопостачання в першу чергу в Суворовському районі, який споживає в даний час питну воду зниженої якості. Іншим чинником стабілізації водопостачання є організація повного контролю за обсягами добування питних вод, її транспортування та вживання. Існує нагальна проблема в розробці нових режимів експлуатації свердловин, реконструкції водопровідної мережі міста, встановлення лічильників питної та технічної води у споживачів.

Але слід відзначити, що корінним чином вирішити проблему забезпечення м. Херсона екологічно чистою питною водою на перспективу можна лише за рахунок освоєння нових джерел, зокрема, використання водозаборів на лівобережжі області.

Питна вода у більшості районів Херсону має підвищену мінералізацію, твердість, погіршені смакові якості. Це хибно впливає на стан здоров’я херсонців, адже за даними Всесвітньої організації здоров’я (ВООЗ) 80% захворювань виникають через низьку якість води [18].

4. 2 Характеристика стану систем водопостачання та водовідведення

Послуги водопостачання та водовідведення надає міське комунальне підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона». Джерелом водопостачання в місті Херсоні є підземний сарматський водоносний горизонт. Водозабір ведеться з 152 артезіанських свердловин глибиною від 60 до 100 м. З них 60% подають воду, яка не відповідає вимогам держстандарту по загальній жорсткості, сухому залишку, вмісту хлоридів, сульфатів (табл. 4. 2). Згідно таблиці, можна впевнено говорити про різницю якості постачання питної води до споживачів міста, а саме НСВ-4 та НСВ-5. 6 за показниками отримують задовільну оцінку, особливо, де їх загальна жорсткість складає 5. 3 та 6. 2, що в свою чергу не перевищує норму, яка повинна складати не більше 7 ммоль/дм³. Що ж про незадовільний стан якісного водопостачання питної води насосних станцій водопроводу, то це стосується НСВ-1, НСВ-2, НСВ-3, де в першу чергу