Екологічна оцінка якості питної вони міста Херсон

2MnO4 + 5C2O42 + 16H+  2Mn2+ + 10CO2 + 8H2O.

Гарячий розчин після введення щавлевої кислоти втрачає колір. Щоб визначити залишок щавлевої кислоти пробу у колбі відразу титрують розчином KMnO4 (молярна концентрація еквівалента 0, 01 моль/дм3) до слабкорожевого кольору. Кількість витраченого розчину KMnO4 позначаємо v1 (перше титрування). Таким чином, на реакції з органічними речовинами досліджуваної води і 10 см3 щавлевої кислоти витрачено (vп + v1) см3 розчину KMnO4 (молярна концентрація еквівалента 0, 01 моль/дм3).

Для визначення кількості розчину перманганату калію, який витрачається на титрування 10 см3 щавлевої кислоти (молярна концентрація еквівалента 0, 01 моль/дм3), тобто для визначення титру KMnO4, в ту саму колбу в ще гарячий розчин доливають 10 см3 розчину щавлевої кислоти і знову відтитровують перманганатом калію до слабкорожевого кольору, який зберігається протягом 1 хвилини. Кількість витраченого розчину KMnO4 позначаємо v2 (друге титрування). Об’єм розчину KMnO4, який витрачено на реакції з органічними домішками досліджуваної води, становить (vп + v1  v2) см3.

Перманганатну окиснюваність, Ок, обчислюють за формулою:

 , (2. 4)

де k – поправочний коефіцієнт,  ;

е – молярна маса еквівалента кисню, е = 8 г/моль;

v0 – об’єм досліджуваної води, см3.

2. 5. 4 Методика визначення біохімічного споживання кисню

Досліджувану воду наливають у колбу місткістю 1 дм3, підігрівають (або охолоджують) до 20С та сильно струшують протягом 1 хв. для насичення киснем. Коли бульбашки кисню вийдуть, воду наливають у дві склянки з притертими пробками. В одній з них визначають розчинений кисень [О2]0. Другу склянку з досліджуваною водою (інкубаційну) ставлять у термостат і витримують при температурі 20С 5 діб. Потому в ній, як і в першій склянці, визначають розчинений кисень [О2]5. БСК розраховують за формулою:

БСК = [О2]0-[О2]5, мгО2/дм3

де [О2]0 – початковий вміст кисню, розчиненого у воді, мгО2/дм3;

 

 

3. 1 Стан та використання мінерально-сировинної бази

Херсон – промисловий та адміністративний центр півдня України. Місто розташоване на відстані 25 км. від гирла Дніпра, площа 210 км2, жителів більше 350 тис. (рис. 3. 1).

 

 

В екологічному відношенні досліджувана територія відноситься до розряду забрудненої з погіршеними умовами проживання населення. Це вимагає термінових заходів з оздоровлення навколишнього середовища, постійного догляду та відновлення ландшафтів, боротьби з підтопленням ґрунтовими водами, зниження забруднення поверхневих вод та водоносних горизонтів [11].

На території області розвідані та затверджені державною комісією по запасах корисних копалин запаси прісних підземних вод по наступних родовищах: Херсонське, Бериславське, Генічеське, Голопристанське, Каланчацьке, Каховське, Новокаховське, Асканійське, Вадимське, Лазурненське, Скадовське, Цюрупинське, Збур’ївське.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11. 12. 1996р. № 1499 затверджений Перелік водних об'єктів, що відносяться до категорії лікувальних. На території Херсонської області до них відносяться: родовище мінеральних вод Залізний Порт – Хорли та Північно-Сиваське родовище термальних мінеральних вод.

Державною комісією України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України затверджені запаси мінеральних підземних вод по двох родовищах: Любимівське родовище мінеральних підземних вод, Нововоронцовський район (протокол № 1101 від 12. 04. 2006р.), родовище «Гаряче джерело» мінеральних лікувальних вод, Генічеський район (протокол №1187 від 07. 11. 2006р).

Станом на 01. 01. 2010р. в Держуправлінні на обліку знаходиться 5164 свердловини на воду, в т. ч. 1 свердловина мінеральної води на території санаторію «Золота Нива» у с. Залізний Порт, Голопристанського району, 1 свердловина термальної мінеральної води ТОВ «Гаряче джерело» у с. Генічеська Гірка, Генічеського району та 1 свердловина мінеральної води малого приватного підприємства «Таврія» в с. Любимівка, Нововоронцовського району.

3. 2 Підземні води: ресурси, їх використання та якість

За даними Південно-Української гідроекологічної експедиції державному обліку підлягають прогнозні ресурси (ПРПВ), розвідані і, затверджені державним комітетом та технічною комісією по запасах, експлуатаційні запаси підземних вод (ЕЗПВ).

Загальний модуль розвіданих запасів по області становить 33, 13м3/добу/км2 (до 1, 5 г/дм3), по адміністративних районах він змінюється від 5, 2 до 115, 22 м3/добу/км2, а по території Херсонської міської ради – 567, 7м3/добу/км2. Забезпеченість експлуатаційними запасами підземних вод на 1 особу населення в середньому становить 0, 84 м3/добу [24].

На одного мешканця області з мінералізацією до 1, 5 г/дм3 доводиться від 0, 03 до 10, 15 м3/добу. Із 18 районів області найменша кількість оцінених прогнозних ресурсів підземних вод припадає на Новотроїцький, Високопільський, Іванівський райони та Херсонську міськраду – менше 1, 0м3/добу, практично незабезпечені – Білозерський, Верхньорогачицький, Нижньосірогозький, Нововоронцовський райони (від 1 до 2, 5 м3/добу) ; відносно забезпечені – Великолепетиський, Горностаївський, Каховський райони (від 2, 5 до 6 м3/добу) ; забезпечені – Голопристанський, Каланчацький, Скадовський, Цюрупинський та Чаплинський райони (від 6 до 10, 1 м3/добу).

Виходячи із орієнтовної потреби на 1 мешканця у питній воді 0, 2 м3/добу, Херсонська область є цілком