Екологічна оцінка якості питної вони міста Херсон

 

Вступ

РОЗДІЛ I. СУЧАСНИЙ СТАН ПИТАННЯ

РОЗДІЛ II. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1 Хімічний аналіз води 

2.2 Бактеріологічний аналіз води 

2.3 Технологічний аналіз води

2.4 Методика визначення фізичних показників якості води

2.5 Методика визначення хімічних показників якості води

РОЗДІЛ III. ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕННЯ

3.1 Стан та використання мінерально-сировинної бази

3.2 Підземні води: ресурси, використання, якість

РОЗДІЛ IV. ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ МІСТА ХЕРСОН 

4.1 Характеристика якості питної води

4.2 Характеристика стану систем водопостачання та водовідведення

4.3 Якість питної води Херсонської області

РОЗДІЛ V. ОХОРОНА ПРАЦІ

5.1 Загальні положення

5.2 Вимоги безпеки перед початком роботи

5.3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

5.4 Вимоги безпеки після закінчення роботи

Висновки 

Список використаних джерел

 

 

Здоров'я людей є головним чинником національної безпеки України. Особливе місце в цьому аспекті належить безпеці питного водопостачання.

Питна вода – це вода, яка придатна для вживання людиною внутрішньо і відповідає встановленим нормам якості. У разі невідповідності води стандартам, здійснюється її очищення і знезараження.

Якісна питна вода не повинна мати шкідливих для людини речовин, і повинна містити корисні мінерали, які необхідні для нормальної життєдіяльності нашого організму [27].

Питна вода м. Херсону та Херсонської області не зовсім відповідає вимогам Держстандарту -2874-82 «Вода питна». Вона має значно більшу мінералізацію, твердість, погіршені смакові якості, у деяких районах вода навіть має запах нафти. Саме ці якості та проблеми і визначають актуальність теми бакалаврської роботи.

Метою нашої роботи було дослідження, аналіз та якість питної води міста Херсон.

Мета конкретизується наступними завданнями.

1. Проаналізувати якість питної води Херсонської області;

2. Дати екологічну оцінку якості питної води міста Херсон;

3. Запропонувати заходи щодо поліпшення якості питної води міста Херсон.

Об’єктом дослідження є питна вода, яка придатна для вживання.

Предметом дослідження є питна вода міста Херсона та її якість.

Методи дослідження:

Аналітичний.

Описовий.

 

 

 

Вода питна – вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам та санітарному законодавству [2].

Безпека питного водопостачання є важливою складовою стабільного розвитку суспільства, національної безпеки та сталого розвитку країни. Проблеми питного водопостачання в Україні тісно пов’язані з господарськими, водогосподарськими та екологічними проблемами. Одним із основних факторів, що безпосередньо впливають на стан здоров’я населення є якість питної води, яку воно споживає.

У 260 населених пунктах України питна води за окремими фізико-хімічними показниками (загальний солевміст, жорсткість, концентрація заліза, нітратів, аміаку, перманганатна окисність та ін.) не відповідає вимогам ДержСанПіН «Вода питна». Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання. Деградація водних джерел, поява нових забруднюючих речовин, моральний і фізичний знос устаткування і мереж, вторинне забруднення води при її знезараженні і транспортуванні знижують екологічну безпеку питної води [5].

Забруднення питної води в трубах водопровідної мережі відбувається внаслідок раптової зміни руху води в ній, або зміни її хімічного складу. За першої причини спостерігається збурення осаду та його перехід в об’єм питної води. Наявність другої причини супроводжується розчиненням твердої частини осаду, що полегшує його збурення, перехід в об‘єм питної води та транспортування до споживачів [6].

Концентрація заліза в промивній воді при першій промивці мережі залежить від матеріалу, з якого виготовлені трубопроводи.

Серед чинників, які впливають на якість води, що поступає до водоспоживачів, на перший план виступають:

• недотримання технологічного регламенту експлуатації водопровідної мережі;
• нестабільність вихідної води та неефективні технології її очищення;
• змішування у водопровідній мережі води від різних джерел водопостачання;
• невідповідність матеріалів труб якості води у водопровідній мережі;
• надмірні діаметри труб водопровідної мережі та порушення гідравлічних параметрів її роботи;
• незадовільний технічний стан водопровідної мережі тощо [7].

Кожен із зазначених чинників або їх комбінація можуть зумовити непередбачувані зміни якості води, що найбільш яскраво проявляється на межі її контакту з поверхнею трубопроводів та з наступним поширенням цього явища по усьому об’єму трубопроводу. Суть такої зміни може мати фізичні, хімічні або мікробіологічні ознаки [23].

З огляду на вторинне забруднення води особливої уваги заслуговують технологічні процеси її очищення перед подачею y водопровідну мережу, серед них окислювання та дезінфекція, коагуляція, біологічні процеси очистки.

Дуже важливою є стабільність якості водопровідної води. Нерідко у водопровідній мережі спостерігаються одночасно як корозія трубопроводів, так і випадання осаду, що провокує формування на поверхні трубопроводів біологічних процесів.

Біологічна стабільність питної води характеризується відсутністю умов для вторинного розвитку біоценозів під час її транспортування та зберігання. Біологічна нестабільність води зумовлена присутністю неорганічних і органічних субстратів, спроможних до біодеградації. До таких субстратів можна віднести: атомарний азот, нітрати, органічний вуглець, залізо (Fe+2), марганець, водень, сполуки сірки. Розвитку біологічної нестабільності води найбільше сприяє атомарний азот та органічний вуглець, а найменш – залізо та марганець. Формуванню біоценозу у водопровідній мережі