Екологічна оцінка забруднення земель різного використання Волинського і Житомирського Полісся цезієм-137

ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

КОСОЛАПОВА ЕЛЕОНОРА ВАДИМІВНА

 

УДК 502. 7: 539. 1

 

 

03. 00. 16 – екологія

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

 

ЖИТОМИР 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі екології Рівненського державного технічного університету Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, Веремеєнко Сергій Іванович, професор кафедри екології Рівненського державного технічного університету.

Офіційні опоненти:

- доктор сільськогосподарських наук, професор Стрельченко Володимир Петрович, Інститут сільського господарства Полісся УААН, завідувач відділом землеробства;

– кандидат сільськогосподарських наук, доцент Васєнков Григорій Іванович, Державний агроекологічний університет, доцент кафедри екології лісу і меліорації.

Провідна установа – Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України, м. Київ.

Захист відбудеться “ 13 “ лютого 2002 року о 14. 00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14. 083. 01 в Державному агроекологічному університеті за адресою: 10008, м. Житомир, Старий Бульвар, 7

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічно-го університету за адресою: 10008, м. Житомир, Старий Бульвар, 7

 

Актуальність теми. Внаслідок чорнобильської катастрофи сильного радіонуклідного забруднення зазнала значна частина Волинського і Житомирського Полісся. Специфічні природні умови регіону – кисла реакція грунтів, бідність їх глинистими та слюдистими мінералами, висока зволоженість території, наявність великої кількості лісів, боліт і торфовищ сприяють посиленій міграції радіонуклідів з грунту в рослини та по трофічних ланцюгах далі. Як наслідок навіть через 15 років з моменту аварії тут спостерігаються високі рівні забруднення грунтів і продуктів харчування. Споживання продукції присадибних господарств, висока доля у раціоні населення ягід і грибів спричиняють високе надходження радіонуклідів в організм людини. Тому, в цьому регіоні зафіксовані найвищі з уражених територій паспортні дози опромінення населення. У зв’язку з цим екологічна оцінка забруднених радіонуклідами територій, виявлення найбільш небезпечних ділянок, вивчення закономірностей зниження з часом рівнів забрудненості різних угідь від радіонуклідів є дуже актуальними питаннями. Розв’язання їх дозволило б отримувати відносно чисту продукцію на забруднених землях та запобігати поширенню ареалу забруднення.

Вивченням питань сільськогосподарської радіології займались Р. М. Алексахін, Б. С. Прістер, М. О. Лощілов, Ю. О. Іванов, І. М. Гудков, Є. К. Гаргер, Г. П. Перепелятніков, Л. В. Перепелятнікова, М. Й. Долгілевич, М. О. Клименко та ін. Ними були встановлені закономірності вертикальної міграції радіонуклідів на різних типах грунтів, надходження їх в рослини залежно від біологічних особливостей останніх та від властивостей грунтів. На підставі цього були запропоновані заходи по зменшенню надходження радіонуклідів у сільськогосподарські культури. Проте питання зниження радіонуклідного забруднення грунтів з часом в залежності від способу їх використання ще в повній мірі не висвітлене.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано на кафедрі екології Рівненського державного технічного університету в період з 1996 по 2000 роки в межах держбюджетної теми № Н 136 “Теоретичні аспекти використання місцевих добрив для відтворення родючості грунтів, забруднених радіонуклідами” (1995-1999 рр.). Номер держреєстрації – 0195V014888.

Мета і задачі досліджень. Метою роботи є розробка критеріїв та методики оцінки екологічної безпеки територій, забруднених радіонуклідами.

Об’єкт досліджень – угіддя забруднених районів Рівненської і Житомирської областей (орні землі, природні суходільні луки, ліси), розташовані на типових для зон Волинського і Житомирського Полісся ландшафтах з дерново-підзолистими та торфовими грунтами.

Предмет досліджень – зниження з часом вмісту цезію-137 в грунтах різних угідь.

Методи досліджень – польові, на ключових ділянках, лабораторні досліди та методи математичного аналізу.

Основними завданнями досліджень були:

Детальне вивчення радіоекологічної ситуації у північних районах Рівненської області.

Дослідження динаміки радіонуклідного забруднення земель різного способу використання.

Визначення кратності зниження вмісту 137Cs в грунтах різних угідь.

4. Виявлення взаємозв’язку між співвідношеннями площ різних угідь та сприятливістю умов проживання в забруднених районах Рівненської та Житомирської областей.

Наукова новизна роботи полягаює у виявленні закономірностей зниження з часом вмісту радіоцезію у грунтах різних угідь; у встановленні коефіцієнтів очищення різних угідь від 137Cs; у розробці методики визначення радіоекологічної безпеки територій за співвідношеннями на них площ різних угідь та оцінці за цією методикою забруднених районів Рівненської і Житомирської областей.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що запропонована методика дозволяє обгрунтувати першочерговість проведення природоохоронних заходів та сприяє цілеспрямованому розподілу коштів. Цінність досліджень також в тому, що їх результати обгрунтовують необхідність посилення радіологічного контролю за лісогосподарською продукцією.

Реалізація результатів досліджень. Результати досліджень були враховані Управлінням у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС при Рівненській облдержадміністрації при проведенні контрзаходів у Рокитнівському районі Рівненської області. Пропозиції виробництву, викладені в дисертації, були враховані при розподілі чорнобильських коштів. Також результати наукових досліджень використані кафедрою екології Рівненського державного технічного університету при підготовці інженерів-екологів. Запропонована методика включена в розрахунково-графічні роботи з курсів “Основи екології”, “Радіоекологія”, “Охорона і раціональне використання земельних ресурсів”.

Особистий внесок здобувача полягає у розробці програми досліджень, узагальненні спеціальної літератури за