Екологічна оцінка забруднення земель різного використання Волинського і Житомирського Полісся цезієм-137

Природні луки 1. 95 0. 5

Ліси 1. 81 0. 4

 

Таким чином, на тих територіях, де основну площу займає рілля, зниження забрудненості протікає швидше. На перспективу на цих територіях вміст 137Cs у продуктах харчування скоріше знизиться до допустимих рівнів. Відповідно, в цих районах скоріше встановляться сприятливі умови проживання. На територіях, де великі площі луків та лісів зниження вмісту 137Cs в грунтах відбувається повільніше, відповідно, сприятливі умови для проживання тут встановляться ще не скоро. Здатність різних угідь до зниження вмісту 137Cs, виражена коефіцієнтом очищення, та співвідношення площ різних угідь закладені нами в основу розрахунку радіоекологічної безпеки територій.

Нами пропонується наступна формула для оцінки радіекологічної безпеки певної території, забрудненої радіонуклідами:

СРБ= (Si*Ki) /Sзаг,

Де – СРБ -ступінь радіоекологічної безпеки території, забрудненої радіонуклідами (cередньозважений коефіцієнт очищення), безрозмірна величина

Кі – коефіцієнт очищення певного угіддя від радіонуклідів (табл. 6)

Si – площа певного угіддя у районі, тис. га

Sзаг – сума площ всіх видів угідь, тис. га

Отже, чим більше СРБ, тим вищі самоочисні здатності має дана територія. Найвищі очисні здатності буде мати та територія, де найбільша площа ріллі. Припустимо, що всю територію займає тільки рілля. Тоді СРБ прийме найвище значення 1. Відповідно, якщо на території тільки ліс, то вона має найгірші самоочисні здатності і СРБ має найнижче значення 0. 4. Виходячи з цього, методом інтерполяції, ступінь небезпеки території та ступінь сприятливості умов для проживання людей пропонується визначати таким чином:

1…0. 85 – сприятлива для проживання територія

0. 84…0. 7 – відносно сприятлива для проживання територія

0. 69…0. 56 – несприятлива для проживання територія

0. 55…0. 4 – дуже несприятлива територія

Показники ступеню радіоекологічної безпеки забруднених районів Рівненської області наведені на карті (рис. 2).

З неї видно, що найкраща ситуація у Березнівському районі (СРБ = 0. 71). Оскільки рівні забруднення в ньому грунтів і продуктів харчування відносно невисокі, то на сьогоднішній день ситуація тут більш-менш стабільна і не потребує проведення додаткових заходів.

Порівняно високий показник СРБ (0. 70) також у Сарненському і Володимирецькому районах, які є відносно сприятливими. Несприятливою для проживання є також території Зарічненського (0. 60). Дубровицького (0. 69) районів.

Найгірший показник СРБ (0. 55), як видно з рисунку 2, у Рокитнівському районі, де найбільші площі лісів. Як показує аналіз матеріалу саме в ньому відмічені найвищі рівні забруднення продуктів харчування. Отже, найбільш несприятливим із забруднених районів Рівненської області є саме він і увагу слід привернути саме до нього. Тому, всі види заходів, пов’язаних із стабілізацією радіологічної ситуації, необхідно, в першу чергу, проводити у Рокитнівському і Дубровицькому районах.

У Житомирській області до несприятливих з точки зору самоочищення районів відносяться Ємільчинський (0. 63), Коростеньський (0. 69), Лугинський (0. 56), Малинський (0. 66) райони, до дуже несприятливих – Народицький (0. 55), Овруцький (0. 51), Олевський (0. 48). Найгірші очисні здатності мають Олевський (який межує з Рокитнівським) і Овруцький райони. Отже, на перспективу найгірша ситуація передбачається в Рівненські області в Рокитнівському, в Житомирській – в Олевському районі.

На карту радіоекологічної безпеки території Рівненської області (рис. 2) нанесені сумарні паспортні дози опромінення населення сіл забруднених районів. Видно, що найбільші показники цієї величини (>5 мЗв за 1998 рік) спостерігаються в селах Вежиця, Єльне, Старе Село Рокитнівського району, де відмічений і найгірший показники СРБ. Таке високе дозове навантаження в цьому районі пояснюється високим надходженням радіонуклідів в організм людини із споживанням забрудненої лісової продукції та молока корів, які в приватному секторі випасаються переважно в лісах. Менші значення паспортних доз відмічені у Сарненському, Березнівському районах, де вищі значення показника СРБ.

Для того, щоб проаналізувати зв’язок СРБ території зі здоров’ям населення, яке мешкає на ній, на карті діаграмами зображені середні для кожного з районів рівні дитячої смертності, новоутворень та лейкозів (в ‰). Видно, що найбільші значення цих показників виявлені саме в Рокитнівському і Дубровицькому районах. Трохи менші ці показники у Зарічненському, ще менші – у Сарненському і Березнівському районах.

Згідно з розрахунками, виконаними Міністерством з надзвичайних ситуацій, найбільші накопичені за 70 років дози опромінення очікуються якраз у Рокитнівському районі, де у селах Вежиця, Камінне, Переходичі, Старе Село вони складатимуть відповідно 175, 129, 124, 171 мЗв, що також підтверджує запропоновану методику.

Отже, аналіз карти і прогнозних розрахунків засвідчують достовірність методики і можливість її застосування для оцінки стану території як на сьогоднішній день, так і на перспективу, і ще раз підкреслюють думку про те, що найбільш небезпечними для проживання людей є території, де найбільші площі лісів. Радіологічну ситуацію на певній території на сьогодні і на найближнє майбутнє визначатиме співвідношення площ різних угідь на ній, а точніше, величини площ лісів.

Таким чином, при оцінці стану територій, забруднених радіонуклідами, потрібно враховувати, що при однакових рівнях забрудненості грунтів, вміст радіонуклідів у продукції та дозове навантаження на людину можуть бути різними. На величину надходження радіонуклідів у продукцію та організм людини мають вплив не тільки властивості грунтів, як вже не раз відмічалось