Екологічна оцінка забруднення земель різного використання Волинського і Житомирського Полісся цезієм-137

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідалися на таких конференціях та семінарах: семінарі “Екологія”, м. Львів (1999) ; конференціях “Сучасні інженерно-екологічні проблеми та молодь”, м. Запоріжжя (1999) ; “Екологія. Людина. Суспільство. ” м. Киів (1999) ; міжнародній конференції молодих вчених “Ліс, наука, молодь”, м. Гомель (1999) ; науково-виробничій конференції “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів”, м. Київ (2000) ; на конференціях професорсько-викладацького складу і студентів Рівненського державного технічного університету (1999, 2000) ; на конференції-виставці “Екобезпека – 2000” при Рівненському центрі науково-технічної інформації (21-23 червня 2000 року) ; на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми виробництва екологічно чистої продукції на межі 3-го тисячоліття” (м. Житомир, 2000) ; міжнародній конференції “Водне господарство: екологія, економіка, менеджмент” (Рівне, 7-9 грудня, 2000 року).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 12 наукових праць (8 статей у збірниках, затверджених ВАК та 4 тези).

Обсяг та структура роботи. Робота складається із вступу, переліку умовних позначень, 5 розділів, висновків і пропозицій виробництву, переліку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг роботи – 176 сторінок машинописного тексту, з них 123 – основного тексту. Робота містить 14 додатків, 14 рисунків, 39 таблиць. Перелік використаних джерел літератури містить 329 найменувань, з них 15 на іноземних мовах.

 

 

У вступі обгрунтована актуальність теми, сформульовані мета і задачі досліджень, викладена наукова новизна та практична цінність роботи, наведена загальна характеристика роботи.

В першому розділі “Стан вивченості питання” наводиться аналіз літературних даних вітчизняних і зарубіжних авторів стосовно поставлених у роботі проблем. У розділі розглядаються питання забруднення радіонуклідами грунтів, сільськогосподарської та лісової продукції та шляхи отримання чистої продукції. Зазначено, що питання міграції радіонуклідів на різних типах грунтів в певній мірі досліджене. Але невивченою ще залишається поведінка радіонуклідів на землях, залежно від способу їх використання. Відмічено, що існує ряд методик оцінки стану територій, забруднених радіонуклідами, розроблених Б. С. Прістером, Г. П. Перепелятніковим, М. І. Ільїним (1996), Є. К. Гаргером (1998), А. В. Яциком (1991), С. І. Веремеєнком (1997) та іншими вченими. Кожна з них має свої переваги, містить цінність. Проте жодна з них не враховує того, що на кожному з угідь зниження вмісту радіонуклідів протікає з різною інтенсивністю. Оскільки досі не існувало методики оцінки радіоекологічної безпеки території залежно від площ на ній різних угідь, розробка такої методики є метою даної дисертаційної роботи.

В другому розділі “Умови, методи і об’єкти досліджень” наведено аналіз погодно-кліматичних умов досліджуваного регіону за роки досліджень та дана характеристика грунтів досліджуваних ділянок Рівненської та Житомирської областей. Підкреслюється, що погодно-кліматичні та грунтові особливості регіонів Волинського і Житомирського Полісся сприяють посиленій міграції 137Cs по трофічних ланцюгах.

Експериментальні дослідження являли собою спостереження за вертикальною міграцією радіонуклідів на землях різного способу використання забруднених районів Рівненської і Житомирської областей. Відбір проб грунту, дослідження агрохімічних та водно-фізичних характеристик грунту проводились за стандартними методиками. Радіологічний аналіз виконувався атестованою лабораторією Поліської філії Інституту агрохімії і грунтознавства ім. А. Н. Соколовського (м. Луцьк). Визначення 137Cs проводилось гамма-спектрометричним методом.

Теоретичні дослідження включали в себе збір і математичну обробку статистичного матеріалу різних відомчих організацій по забрудненню грунтів і продуктів харчування.

Досліджувані ділянки знаходились на землях колективних господарств смт. Лугини Житомирської області (на дерново-слабопідзолистих піщаних грунтах), селі Немовичі Сарненського району Рівненської області (на дерново-підзолистих глейових грунтах) та у селі Хочин Дубровицького району Рівненської області (на торфовищах низинних).

Грунти ділянки смт. Лугини, де проводилася основна частина досліджень, – дерново-слабопідзолисті піщані. Він характеризується легким гранулометричним складом, несприятливими водно-фізичними та агрохімічними властивостями. Вміст фізичної глини в орному шарі не перевищує 4…5%, що обумовлює низьку водоутримуючу здатність грунту, підвищену щільність грунту, яка з глибиною зростає (в шарі НЕ складає 1. 22 г/см3, І – 1. 62 г/см3, Ір – 1. 70 г/см3). Вміст гумусу не перевищує 1. 0% в орному шарі, а з глибиною падає. рН сольовий складає 4. 9 – 5. 1, гідролітична кислотність 2. 0 мг-екв на 100 г грунту, забезпеченість поживними елементами низька. Вміст азоту, фосфору і калію в орному шарі складає 4. 3, 5. 7, 7. 8 мг на 100г грунту відповідно. Спостереження за вертикальною міграцією у смт. Лугини проводились на орних землях, з традиційними для зони культурами і агротехнікою, на природних суходільних луках, на яких переважають злакові трави, у молодому сосновому лісі.

В третьому розділі “Характеристика радіоактивного забруднення території Рівненської області” детально проаналізована радіологічна ситуація у Рівненській області. Аналізуючи стан радіонуклідного забруднення північних районів Рівненської області, видно, що рівні забруднення грунтів сільськогосподарських і лісових угідь цезієм-137 становлять порядку 37. 0 – 185. 0 кБк/м2. За результатами обробки великого статистичного матеріалу з високою достовірністю можна сказати, що дуже високий рівень цезію-137 у продуктах харчування, особливо у молоці. Простежена міграція радіонуклідів у ланцюгу “грунт –