Екологічна оцінка забруднення земель різного використання Волинського і Житомирського Полісся цезієм-137

Тому запропонована нами методика призначена для оцінки сприятливості умов проживання людини в районах з приблизно однаковою первинною щільністю радіоактивного забруднення та однаковими грунтовими умовами (як це є в Рівненській області).

Цінність даної методики в тому, що вона оцінює очисну здатність угідь у часовому факторі, зручна у використанні, і може бути використана для оцінки радіоекологічної безпеки як басейнів річок, так і стану певної території, забрудненої радіонуклідами (адміністративного району чи господарства). Методика може бути також використана для наближеної оцінки стану території на перспективу.

Проте, необхідно враховувати, що угіддя, які на сьогоднішній день є безпечними, в першу чергу по відношенню до отриманої з них продукції і проживання населення, є потенційно небезпечними для інших територій.

Ліси, виконуючи в природі ряд екологічних функцій, під час аварії на Чорнобильській АЕС перешкодили поширенню радіонуклідів на інші території, в першу чергу, на сільськогосподарські землі, і акумулювали в собі значну частину радіонуклідів (тому і виявились більш забрудненими, ніж інші території). На теперішній час ліси також перешкоджають поширенню радіонуклідів з ерозією, змиву їх у водойми. З рілллі, навпаки, постійно йде транзитний перенос радіонуклідів під впливом водної і вітрової ерозії на інші території, в першу чергу, у понижені місця рельєфу, заплави рік, водойм, тощо. Саме тому зниження вмісту радіонуклідів на ріллі більш відчутне.

Отже, очищення, яке на певних територіях відбувається порівняно швидкими темпами, досить таки умовне. Відбувається просто переміщення радіонуклідів з одного місця в інше.

Тому, з метою консервації радіонуклідів, запобігання збільшення ареалу забруднення і захисту водойм від забруднення необхідне створення зон постійного залуження біля заплав рік, на торфових, торфово-болотних і болотних грунтах, на всіх територіях, де заходи по отриманню чистої продукції є економічно недоцільними.

 

 

1. Вивчена радіологічна ситуація в північних районах Рівненської області. За результатами обробки великого статистичного матеріалу з високою достовірністю можна сказати, що в Дубровицькому і Рокитнівському районах відмічені перевищення допустимих рівнів вмісту 137Cs у молоці порядку від 2 до 40 разів. З часом забрудненість зменшується, але в більшості випадків вміст цезію все одно залишається вищим за допустимий.

Надзвичайно високий вміст радіонуклідів у лісовій продукції – ягодах, грибах і лікарських рослинах. Вміст 137Cs в деяких видах грибів в окремих випадках перевищує допустимий рівень у 40 разів. Найбільш небезпечним є те, що у деяких видах продукції (чорницях і лікарських травах) вміст радіоцезію з роками збільшується (з 3. 1 до 5. 2 кБк/кг з 1993 по 1996 роки у чорницях та з 2. 5 до 5 кБк/кг з у лікарських травах).

2. Досліджена динаміка радіонуклідного забруднення земель різного способу використання. Встановлено, що вертикальний перерозподіл 137Cs на різних угіддях іде таким чином: на ріллі – рівномірно в межах орного шару; на природних луках – основна частина знаходиться в межах шару 0-10 см, а в нижні шари переходить зовсім незначна кількість 137Cs; в лісі відмічається надходження 137Cs з підстилки в мінеральну товщу грунту. Виявлено, що вміст радіонуклідів у шарі 8-20 см у 1998 році порівняно з 1991 роком збільшився втричі (305 Бк/кг порівняно з 101 Бк/кг відповідно на ділянці у смт. Лугини).

3. Визначена кратність зниження валового вмісту радіоцезію в грунтах різних угідь в межах шару 0-20 см з 1986 по 1998 роки. Вона складає: на ріллі – 3. 1, на природних луках – 1. 95, у лісі – 1. 81.

4. Розраховано, що через 40 років після аварії (у 2026 році), вміст 137Cs у дерново-підзолистих грунтах знизиться на 83. 9% від початкової кількості і складатиме 223. 2 – 271. 2 Бк/кг в межах орного шару, на торфових – 98. 9 – 165. 5 Бк/кг.

5. Аналіз горизонтального перерозподілу радіонуклідів показує, що з часом вміст радіонуклідів підвищується на понижених ділянках рельєфу. На сьогоднішній день найбільш забрудненими є ліси, торфово-болотні та болотні землі, понижені місцевості – заплави рік, прибережна смуга озера Білого, що пояснюється наявністю водної та вітрової ерозії. Менш забрудненими є незаліснені землі – пасовища та орні, на яких зниження радіонуклідного забруднення найбільш відчутне.

6. Виявлений взаємозв’язок між співвідношенням площ різних угідь та сприятливістю умов проживання в забруднених районах Рівненської і Житомирської областей. Найменш сприятливі умови проживання відмічені у районах з великими площами лісів. Згідно з цим розроблена методика радіоекологічної оцінки територій, забруднених радіонуклідами за співвідношенням на цих територіях площ різних угідь.

7. Згідно з розрахунками найвищий показник ступеню радіоекологічної безпеки СРБ (0. 71) відмічений у Березнівському районі, який відповідно до запропонованої градації являється відносно сприятливим. До відносно сприятливих відносяться також Володимирецький і Сарненський райони (СРБ = 0. 70). Несприятливими є Дубровицький і Зарічненський райони (з СРБ відповідно 0. 69 і 0. 60). Найгірший показник СРБ у Рокитнівському районі (0. 55)  (де найбільші площі лісів), який відноситься до дуже несприятливих.

8. У Житомирській області до несприятливих районів відносяться Ємільчинський (0. 63), Коростеньський (0. 69), Лугинський (0. 56), Малинський (0. 66) райони, до дуже несприятливих –