Економічна оцінка організаційного розвитку підприємств промисловості

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

вперше виділено і введено в економічний обіг поняття організаційних ресурсів, які представлено як погоджену, взаємозалежну, раціонально упорядковану сукупність організаційних форм, структур, процесів, методів та принципів, що формують організаційну систему підприємства і є передумовою його ефективного функціонування, визначено їх економічну роль, обґрунтовано підхід до формування і конкретизовано їх склад;

- удосконалено класифікацію показників організаційних ресурсів за рахунок введення додаткових класифікаційних ознак і доповнення економічними показниками, які характеризують стан і розвиток організаційних ресурсів, що дозволяє більш точно визначати економічні результати організаційної діяльності підприємств;

- дістали подальший розвиток методичні засади аналізу і кількісної оцінки розвитку організаційних систем за рахунок більш точного урахування характеристик зовнішніх і внутрішніх чинників, що впливають на їх економічну ефективність. Це дозволяє підвищити наукову обґрунтованість до визначення напрямків розвитку організаційних систем;

- удосконалено концептуальний підхід до управління організаційним розвитком підприємств промисловості за рахунок моделювання процесів його формування і економічного обґрунтування. Це дозволяє сконцентрувати організаційні зусилля на підвищенні економічної ефективності діяльності підприємств;

- дістали подальший розвиток способи розрахунку економічної ефективності організаційних нововведень на основі урахування організаційних ризиків і ймовірності досягнення цілей економіко-організаційного розвитку підприємств, що сприяє вибору найбільш доцільного варіанту організаційних нововведень і зниженню обсягу економічних втрат з організаційних причин;

- удосконалено економічний показник управління організаційним розвитком на основі визначення мінімально припустимої величини тривалості виробничо-комерційного циклу, що дозволяє знизити поточні витрати підприємств на утримання організаційної системи на одиницю робочого часу.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони є методичною базою для економічної оцінки і обґрунтування програм і планів організаційного розвитку на підприємствах промисловості, основою для реалізації економічних можливостей і резервів організаційних систем. Запропонований метод економічного обґрунтування процесів розвитку може бути використаний у практиці діяльності підприємств різних галузей промисловості при розробці їх програм і планів, при прийнятті управлінських рішень щодо доцільності впровадження організаційних нововведень, організації відносин між структурними підрозділами в управлінні підприємством і визначенні їх корпоративної ефективності.

Теоретичні положення роботи, одержані результати доведені до стадії методичних розробок і практичних рекомендацій. Окремі положення дисертаційного дослідження можуть бути застосовані при викладанні навчальних курсів “Техніко-економічний аналіз підприємств промисловості”, “Економіка підприємства”, “Менеджмент” в навчальних закладах різних рівнів акредитації.

Підтвердженням практичного значення отриманих результатів є використання основних методичних розробок та практичних рекомендацій на ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» (ВАТ “АМК”)  (акт впровадження від 10. 05. 2000р.) ; ВАТ “Дніпродзержинський механічний завод” (акт впровадження від 15. 12. 2001р.) ; ВАТ “Дніпровагонмаш” (справка від 25. 01. 2002р.). Результати наукових досліджень застосовані також у навчальному процесі підготовки фахівців і магістрів з напрямку «Менеджмент» спеціальностей 7. 050201 і 8. 050201 – «Менеджмент організацій».

Особистий внесок здобувача. Основні положення та висновки дисертації розроблені і обґрунтовані особисто автором на базі аналізу теоретичних і практичних аспектів проблеми, що розглядається, наукового досвіду економічного обґрунтування організаційних факторів і їх впливу на ефективність виробництва, аналітичних розрахунків, виконаних на промислових підприємствах, а також особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що викладені у дисертації, доповідалися на науково-практичних конференціях, у тому числі на міжнародних: «Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність» (м. Київ-Трускавець, 8-9 квітня 1999р.), «Університет та регіон» (м. Луганськ, 29-30 листопада 1999р.), «Теорія управління організацією: стан та перспективи» (м. Київ- Трускавець, 6-7 квітня 2000 р.), «Маркетинг: теорія і практика» (м. Ялта, 24-27 травня 2000 р.) та ін.

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 12 робіт (у тому числі шість – у спеціалізованих фахових виданнях) загальним обсягом 2, 4 ум. друк. аркушів, з яких автору належить 2, 1 ум. друк. аркушів.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків. Повний обсяг дисертації складає 253 сторінки машинописного тексту, у тому числі 30 таблиць, 36 рисунків, 14 додатків на 38 сторінках. Список використаних літературних джерел налічує 188 найменування на 16 сторінках.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність наукового дослідження, визначено його мету, об'єкт та предмет. Розкрито загальну методику дослідження і практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі – “Теоретичне обґрунтування вибору економічних характеристик організаційних систем підприємств промисловості” – проведено теоретичний аналіз поняття “організація” як виду діяльності, узагальнено її значущість у складі активних факторів підвищення ефективності виробництва. Розроблено понятійний апарат організаційної системи (ОС) підприємств промисловості. Розкрито економічну роль категорії організаційних ресурсів, конкретизовано та систематизовано їх склад і взаємозв'язки. Доведено необхідність удосконалення складових комплексної оцінки діючих організаційних систем і наукового обґрунтування організаційних змін за запропонованою автором системою показників.

При розгляді сутності та еволюції поняття “організація”, автором внесено певні уточнення, запропоновано виділяти організаційну діяльність як самостійний, специфічний об΄єкт управління та розглядати її