Економічна оцінка організаційного розвитку підприємств промисловості

Узагальнюючим показником рівня досконалості ОС є показник рівня організації виробництва. Дослідження показали, що його величина змінна і значно відрізняється як для різних підрозділів у межах одного підприємства, так і для різних підприємств. За даними обстежених основних виробничих підрозділів ВАТ “АМК”, величина більш детально розглянутого в дисертації рівня організації виробництва коливається від 0, 426 до 0, 636, що свідчить про недостатньо високий рівень досконалості ОС. Для оцінки сукупного впливу ОС на обсяг реалізованої продукції у роботі використано кореляційний аналіз, який виявив залежність між цими двома показниками. Це підтвердило висновок про здатність організаційної діяльності підприємств промисловості вагомо впливати на їх кінцеві результати, що обумовлює необхідність постійної і системної роботи підприємств у напрямку свого організаційного розвитку відповідно до ринкових змін.

У третьому розділі – “Удосконалення методів економічної оцінки організаційного розвитку підприємств промисловості” – розроблено наукові основи аналізу і реалізації невикористаних економічних можливостей організаційних систем промислових об'єктів та запропоновані методичні підходи до інтеграції відокремлених процесів у єдину ефективно діючу систему управління організаційним розвитком.

Вирішення проблеми науково-методичного забезпечення оцінки функціонування і розвитку ОС запропоновано за рахунок удосконалення широкого спектру методичних аспектів: уточнення поняття організаційного розвитку, обґрунтування методів розрахунку економічних показників ОС і показників її розвитку, розробки алгоритмів аналізу, оцінки результатів функціонування системи та методів економічного обґрунтування напрямків організаційних нововведень і управління ними. Організаційний розвиток у роботі визначено як цілеспрямоване систематичне підвищення якості організаційних ресурсів підприємств і їх економічного потенціалу.

Склад показників ОС доповнено показниками гнучкості (ГО. Р) та мобільності (МО. Р.) організаційних ресурсів, які визначаються спільно і розраховуються за формулами:

 , (1)

 , (2)

де аН, аЗ – кількість оновлених і загальних ознак елементів організаційних ресурсів відповідно;

Тф., Тпл. – фактичний і плановий періоди організаційного оновлення відповідно.

Враховуючи динамізм організаційних зрушень, організаційні процеси запропоновано розглядати в межах системи управління організаційним розвитком (СУОР), яка дозволить концентрувати зусилля усіх управлінських та інших важелів впливу на підвищення ефективності функціонування організаційних факторів виробництва. До складу елементів СУОР включено: цілі і задачі організаційного розвитку, принципи їх формування, технологію управління функціонуванням організаційних процесів, показники досягнення цілей, їх аналітичну базу і керуючий орган. Програми і плани організаційного розвитку спрямовуються на підвищення ефективності виробництва. Для складання і обґрунтування планів пропонується використовувати причинно-наслідкові зв'язки впливу організаційного розвитку на економіку підприємств (рис. 3) і враховувати фактори ризику, які можуть негативно вплинути на досягнення цілей організаційних систем. Оскільки природа ризиків різноманітна, вони класифіковані за напрямками впливу: організаційні ризики у технічній, фінансовій, інформаційній та інших системах підприємств. При оцінці можливого ступеня ризику за існуючими напрямками виявлені ризики, пов'язані з роботою обладнання (наведені у табл. 1).

 

Таблиця 1

Ймовірність появи ризикових подій

Ризики Ймовірність появи, % 

20 40 60 80

Поточні простої обладнання з організаційних причин

Цілоденні простої

Непередбачені роботи з постачальниками та споживачами

Понаднормативне знаходження виробничих запасів на складі

Несвоєчасне постачання по внутрішній кооперації

 

Економічна ефективність від реалізації організаційних нововведень оцінюється показниками чистої поточної вартості від реалізації організаційних нововведень, які потребують додаткових капіталовкладень (Е1) ; приросту прибутку або зниження витрат на виробництво від реалізації організаційних нововведень, що не потребують капіталовкладень (Е2), запропонованого нами показника рентабельності по чистій поточній вартості (Р1), рентабельності поточних витрат (Р2). Величини показників запропоновано розраховувати за формулами:

Е1 =  , (3)

Е2 =  , (4)

Р1 =  , (5)

 , (6)

де k – тривалість періоду одержання доходів від реалізації організаційних нововведень, які потребують капітальних вкладень; Дt – доход в t-му періоді; R – ставка дисконтування; і – прогнозуємий середній темп інфляції; e – тривалість періоду інвестування фінансових ресурсів; З1р – витрати на розробку та реалізацію організаційних нововведень, які потребують капітальних вкладень; С, П – економія поточних витрат та приріст прибутку, обумовлених реалізацією організаційних нововведень, які не потребують інвестицій, відповідно; З2 – витрати на розробку і реалізацію організаційних нововведень, які не потребують капітальних вкладень; Р1t, Р2t – ймовірність досягнення цілей, передбачених організаційними нововведеннями, які потребують і не потребують капіталовкладень, відповідно.

Ці показники дозволяють вибрати найбільш доцільний варіант організаційних нововведень і сприяють зниженню обсягів економічних втрат з організаційних причин.

Управління організаційним розвитком запропоновано здійснювати за допомогою економічного показника, що являє собою мінімально припустиму величину тривалості виробничо-комерційного циклу при умові досягнення максимально можливих результатів при існуючих ресурсах. Вона включає період часу з моменту оформлення замовлення на постачання сировини та матеріалів до моменту отримання грошових коштів на рахунок підприємств за реалізовану продукцію і супроводжується зниженням поточних витрат підприємств на утримання ОС на одиницю робочого часу. Цей показник дозволяє об'єднати сукупний результат функціонування організаційних систем на всіх етапах виробничо-комерційного циклу з економічними результатами діяльності підприємств і тим самим спрямувати організаційні процеси на стабільне підвищення ефективності виробництва. За нормативну величину цього показника приймається значення, яке досягнуте