Економічний аналіз для інших спеціальностей

Загальний індекс обсягу реалізації (І) характеризує динаміку загальної виручки від реалізації та розраховується за формулою:

де q1 та q0 – базисні і звітні обсяги реалізації певної групи товарів, р1 та р0 – базисні і звітні ціни певної групи товарів. 

В абсолютному виразі зміна виручки від реалізації визначатиметься формулою: 

 

Загальний індекс обсягу реалізації товарів не відповідає на питання, як вплинули на виручку зміна кількості проданих товарів та зміна цін на них.

В агрегатних індексах з метою елімінування впливу окремих факторів на результат відбувається фіксування інших факторів на незмінному (базисному) рівні. Агрегатні індекси для загального індексу обсягу реалізації продукції мають вигляд:

а) агрегатний індекс фізичного обсягу реалізації продукції:

Різниця між чисельником та знаменником агрегатного індексу відображає вплив досліджуваного фактору на результативний показник в абсолютному виразі:

б) агрегатний індекс цін на продукцію:

В абсолютному виразі вплив якісного фактору визначатиметься формулою:

При побудові агрегатних індексів якісні (інтенсивні) фактори фіксуються на базовому рівні, кількісні (екстенсивні) – на звітному рівні.

В результаті застосування індексного методу має виконуватися перевірка:

І = Іq • Ір;

А = Аq + Ар .

Розглянемо методику застосування індексного методу на наступному прикладі: на протязі звітного періоду підприємство реалізувало 305 шт виробів А по ціні 3 грн та 325 шт виробів Б по 6 грн; в базисному періоді реалізовано 250 шт виробів Б по 4 грн та 360 шт виробів Б по 5 грн. Дані для розрахунків узагальнюються в таблиці.

 

Розрахунок загального індексу, агрегатних індексів фізичного обсягу реалізації та ціни, а також абсолютного впливу факторів на обсяг реалізації продукції буде мати наступний вигляд:

І =  = 1,023 (102,3%); А = 2865 – 2800 = 65;

Іq =  = 1,016 (101,6%); Аq = 2845 – 2800 = 45;

Ір =  = 1,007 (100,7%); Ар = 2865 – 2845 = 20.

І = Іq • Ір = 1,016 • 1,007 = 1,023; А = Аq + Ар  = 65 + 45 = 20.

На основі здійснених розрахунків можна зробити висновки:

• в звітному періоді порівняно з базисним обсяг реалізації зріс на 2,3% (на 65 грн);
• за рахунок зміни кількості реалізованих виробів обсяг реалізації зріс на 1,6%, що в абсолютному виразі складає 45 грн;
• зміна цін в звітному періоді порівняно з базисним викликало загальне збільшення обсягу реалізації на 0,7% або на 20 грн.

4. Статистичні методи – це загальні методи статистичних досліджень, які використовуються в економічному аналізі для оцінки тенденцій та закономірностей зміни економічних явищ і процесів. Найпоширеніші в аналізі методи середніх величин, групування, індексів, динамічних рядів.

5. Балансовий метод – це прийом зіставлення взаємопов’язаних показників господарської діяльності. Його використання є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків, отриманих в результаті низки різноманітних зіставлень цих показників.

Першим історичним прикладом використання балансового методу був бухгалтерський баланс. Цей спосіб також широко використовується в аналізі, статистиці, плануванні.

Так, наприклад, вивчаючи забезпеченість підприємства обладнанням певного типу, складають баланс, в якому, з одного боку, показують потребу підприємства у верстатах, необхідних для виробництва продукції, а з другого фактичну їх наявність. Аналізуючи використання трудових ресурсів, порівнюють можливий фонд робочого часу з фактичною кількістю відпрацьованих годин, визначають причини понадпланових втрат робочого часу. Формула товарного балансу має вигляд:

ТПп + ТПнад = ТПреал + ТПкін

Як допоміжний спосіб балансовий метод використовується в економічному аналізі для перевірки правильності аналітичних розрахунків, зокрема для перевірки визначення впливу різних факторів на приріст результативного показника. В детермінованому аналізі алгебраїчна сума розміру впливу окремих факторів на зміну результативного показника має відповідати розміру загальної зміни цього показника. Якщо такої тотожності немає, то це свідчить про неповне врахування факторів або про помилки, допущені в розрахунках.

 

Графіки – це масштабне відображення певних показників за допомогою геометричних знаків або умовно-художніх фігур. Відмінною рисою графічного способу є його наочність, що значно спрощує процес доведення результатів аналізу до широкого кола зацікавлених осіб. Графіки, які використовуються в економічному аналізі можна розділити на дві групи:

• ілюстративні;
• розрахункові (аналітичні).

Ілюстративні графіки використовуються для порівняння результатів аналізу, які одержують за допомогою інших аналітичних прийомів.

Основною формою ілюстративних графіків є діаграми. Діаграми за формою бувають стовпчикові, смугові, кругові, квадратні, лінійні, фігурні. За змістом розрізняють діаграми порівняння, структурні (дають змогу визначення складу досліджуваних показників), динамічні (відображають зміну явища за певні проміжки часу), графіки зв’язку (використовуються для вивчення зв’язків між показниками), графіки контролю (використовуються для вивчення зведень про хід виконання плану чи дотримання нормативів).

Розрахункові або аналітичні графіки виконують подвійну функцію: використовуються для полегшення аналітичних розрахунків і як ілюстративні графіки. Прикладом такого графіку може бути графік розрахунку точки беззбитковості (порогу рентабельності).

 

Евристичні прийоми